PhD у погонах. Навіщо держава доплачує правоохоронцям за наукові ступені?

12.11.2026, 17:17 texty.org.ua

Надбавка до зарплати — непогана мотивація здобути науковий ступінь. Держава роками виплачує мільйони службовцям, для яких наука не є основною професією.За останні три роки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) нарахували своїм працівникам близько 27 мільйонів гривень доплат за наукові ступені. Такі виплати передбачені також для працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), поліцейських і суддів.

Правоохоронці мають чимало обґрунтованих виплат — за вислугу років, ризик, роботу з державною таємницею чи особливі умови служби. Логіку кожної з них легко пояснити. Натомість доплата за ступінь прив’язана до наукової кваліфікації працівника. Але яку саме потребу посади оплачує держава?Наприклад, лише доплати за наукові ступені суддям у 2023–2025 роках коштували бюджету майже 360 млн грн, за даними Фундації DEJURE.

Експерти DEJURE та Антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» у рамках свого дослідження проаналізували 62 дисертації кандидатів на посади в апеляційних судах. За висновками дослідників, у 40 роботах були виявлені порушення академічної доброчесності. Це понад 64% перевірених робіт.

Верховна Рада зареєструвала проєкт закону №16221, який має скасувати ці надбавки. Пояснюємо, чому депутатам слід за нього проголосувати

Працівник НАБУ з науковим ступенем доктора філософії (PhD) або кандидата наук може отримувати щомісячно додаткові 15% посадового окладу, доктор наук — 20%. Такі доплати прямо встановлює Закон «Про Національне антикорупційне бюро України».

Для працівників БЕБ передбачені ті самі 15% і 20%, для працівників ДБР — 5% і 10%.

Ці відсотки рахують від посадового окладу, а не від усієї зарплати з надбавками та преміями. Закон про НАБУ передбачає ступінь із відповідної спеціальності, а правила для БЕБ і ДБР вимагають його відповідності профілю службових обов’язків. У БЕБ це перевіряє спеціальна комісія.

27 мільйонів — лише частина загальної картини. Конкретні суми доплат експертам Фундації DEJURE повідомили лише НАБУ та БЕБ, хоча запити на цю інформацію вони надсилали також до ДБР, Міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби безпеки України (СБУ) та Міністерства юстиції.

У Національному антикорупційному бюро протягом 2023-2025 років на доплати за наукові ступені працівникам нарахували і виплатили 21,76 млн грн (2023 — 5,9 млн; 2024 — 7,26 млн; 2025 — 8,6 млн).

У Бюро економічної безпеки за той самий час працівникам центрального апарату і територіальних управлінь нарахували ще 5,28 млн грн (2023 — 366 тис.; 2024 — 2 млн; 2025 — 2,91 млн)

У масштабах державного бюджету це не ті гроші, які врятують українську економіку. Та це — частина верхівки айсберга, яку нам вдалося побачити. Решта правоохоронних органів не надали даних.

Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби повідомила, що у 2023–2025 роках особам рядового та начальницького складу відповідні доплати не виплачували. СБУ пояснила відмову тим, що такі дані належать до службової інформації з обмеженим доступом. МВС і ДБР відповіли, що такої інформації у запитуваному вигляді «не було створено».

Проте Закон «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами не може бути обмежений. Звісно, є винятки, коли розкриття може зашкодити інтересам національної безпеки, оборони чи розслідуванню злочинів. Але вони потребують від розпорядника доказу того, що розкриття дійсно може зашкодити інтересам оборони чи національної безпеки.

Фундація DEJURE вважає отримані відповіді недостатньо обґрунтованими й планує оскаржувати їх у суді. Суспільство має право знати, з чого складається система винагород на державній службі. Особливо, коли ця система створює хибні стимули.

Доплата — лише одна з переваг наукового ступеня. Для людей у системі це також про статус та звʼязки. Дисертацію не пишуть у вакуумі: здобувач має взаємодіяти з науковим керівником, офіційними опонентами та членами спеціалізованої вченої ради.

Про щільність таких звʼязків свого часу писали журналісти видання hromadske. У 2024 році вони дослідили наукове коло Олега Татарова — заступника керівника Офісу Президента. Він, як доктор юридичних наук був науковим керівником чи опонентом у десятків людей, що працювали чи будували кар'єру в Нацполіції, ДБР, прокуратурі й судах. Сам по собі цей факт не є маркером корупції, але показує, як тісно можуть перетинатися академічне й службове середовища.

А попит створює пропозицію. Про вимагання грошей за успішний захист дисертації повідомляла й Національна поліція. На Івано-Франківщині, за версією слідства, у закладі вищої освіти «успішний захист» дисертації «коштував» щонайменше 2000 доларів. Журналісти також писали про ймовірний плагіат у докторській дисертації секретаря РНБО Ігоря Клименка. Публікації з твердженнями про запозичення з'являлися також щодо дисертації очільника поліції охорони Олексія Березневича та щодо дисертації Олександра Таркана — працівника Офісу генерального прокурора, який очолює управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

Звісно, не всі службовці зі ступенем вдавалися до махінацій. Але фінансова цінність диплома створює додатковий стимул його отримати. Тому держава має пояснити, яку потребу посади задовольняє така щомісячна виплата — зокрема й тоді, коли ступінь здобуто доброчесно.

Кожен державний орган, який доплачує за науковий ступінь, має щороку оприлюднювати кількість отримувачів і загальну суму витрачених на це бюджетних коштів. Фундація DEJURE вважає, що доплати за наявність ступеня слід скасувати для посад, де наукова чи викладацька діяльність не є частиною службових обов’язків. Для цього необхідно змінити відповідні норми законів про НАБУ, БЕБ, ДБР та урядові й відомчі акти про оплату праці та грошове забезпечення інших правоохоронців.

Якщо ж посада справді потребує наукової кваліфікації, це має бути закріплено у кваліфікаційних вимогах, враховуватися на конкурсі та відображатися в посадовому окладі. А за проведення конкретних досліджень чи викладання правоохоронці мають отримувати окрему оплату за виконану роботу.

Скасування доплат очікувано зменшить нарахування їхнім отримувачам. Якщо держава прагне збільшити рівень доходів детективів та слідчих, це варто робити через підвищення посадових окладів. Держава має справедливо оплачувати ризик, складність та результати розслідувань. Але вона точно не повинна купувати статус, який існує окремо від реальної роботи.

бюджетгрошідержавна підтримкаполіціяправоохоронціпроблемасудді