Податки та збори: Скасування пільги на посилки до 150 євро — коли чекати нововведень

12.11.2026, 11:32 vesti-ua.net

Покупцям зарубіжних маркетплейсів доведеться платити більше за товари, які вони замовляють в Україну. Закон про скасування ПДВ-пільги для посилок вартістю до 150 євро вже ухвалено. Однак через необхідність доопрацювання ІТ-систем митниці та операторів реальний старт реформи відкладено щонайменше до середини 2027 року.

Скільки доведеться переплачувати за товари і чому експерти називають це рішення переважно політичним кроком. Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на РБК-Україна.

Головне:

Верховна Рада в середині жовтня ухвалила, а президент підписав закони про скасування безмитної пільги на посилки з-за кордону в розмірі 150 євро.

Зараз податок (20% ПДВ) сплачується з кожного євро після зазначеної суми (приблизно 7650 гривень за курсом НБУ, – ред.). Для посилки вартістю 160 євро ввізне мито становить 10% від суми перевищення ліміту – 1 євро. ПДВ у розмірі 20% нараховується на суму перевищення разом із митом – 2,2 євро. Отже, загальна сума митних платежів становить 3,2 євро.

Нараховує та сплачує податок платформа ("підприємство електронного інтерфейсу"). Якщо вона нерезидент, то призначає посередника в Україні, який солідарно відповідає за розрахунки з бюджетом.

Двадцять відсотків автоматично додаватимуть до ціни, а отримання посилки не зміниться. Надходження підуть до спецфонду держбюджету на потреби Збройних сил.

Без ПДВ залишаться некомерційні відправлення від фізособи фізособі до 45 євро та не супроводжуваний багаж до 150 євро. Для товарів безпеки та оборони можливе звільнення, зокрема через повернення ПДВ.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі РБК-Україна наголосив: йдеться не про новий податок.

"Ми не вводили ПДВ на закордонні пересилання дешевші за 150 євро – ми скасували пільгу, яка діяла щодо цього податку на такі пересилання. Це принципова різниця", – зазначив він.

Міністр фінансів Сергій Марченко після голосування пояснив мотив прямо: "Реформа також є частиною програми співпраці з МВФ та умовою макрофінансової підтримки ЄС".

5 листопада Єврокомісія перерахувала Україні 4,36 млрд євро в межах Ukraine Support Loan: 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги на 2026 рік та 658 млн євро на оборонні потреби.

Пендзин називає ухвалення закону радше політичним кроком. За його словами, до ухвалення документа була прив'язана макрофінансова допомога, яка вже надійшла.

"Тому я б сказав, що ухвалення цього закону мало і досі має радше політичний характер", – підсумував економіст.

Друга причина – гармонізація з ЄС. З 1 липня 2021 року в ЄС скасували звільнення від імпортного ПДВ для товарів низької вартості. Для дистанційного продажу імпортних товарів вартістю до 150 євро ввели спеціальний режим IOSS, який дозволяє продавцю або платформі нарахувати та сплатити ПДВ під час купівлі. Цей режим не є обов'язковим для всіх відправлень.

З 1 липня 2026 року на відправлення до 150 євро додалося тимчасове мито 3 євро за товарну позицію за митним кодом. Воно діятиме до 2028 року.

"У країнах Європейського Союзу оподаткування закордонних пересилань починається з першого цента. Це було прямою вимогою наших партнерів щодо приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм", – підкреслив Пендзин. Без нього, вважає експерт, Україна могла б стати маршрутом для дешевих відправлень до ЄС.

На запитання РБК-Україна, чи вимагає ЄС конкретної дати, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відповів так: "Умови макрофіну не передбачають дати введення, негативного ставлення з боку Європейської Комісії висловлено не було". І одразу додав: "Водночас партнери очікують від нас впровадження ухвалених законів протягом розумних строків".

У пояснювальній записці до законопроєкту уряд оцінював ефект від нової норми приблизно в 10 млрд гривень на рік. За даними Мінфіну, у 2025 році вартість відправлень, на які діяла пільга, досягла 92,9 млрд гривен, або близько 55,5% загальної вартості.

Двадцять відсотків від цієї суми – 18,6 млрд гривень. Саме стільки прямих втрат бюджету за 2025 рік називають аналітики. Але це теоретична стеля за незмінних обсягів.

Гетманцев у коментарі РБК-Україна сказав, що вважає урядову цифру заниженою.

"Навпаки, вважаємо, що насправді фіскальний ефект від цих законодавчих ініціатив може бути більшим", – підкреслив він.

За оцінкою депутата, у 2026 році надійде 70-75 млн відправлень на 90-95 млрд гривень. А "сума ПДВ, яка могла б бути сплачена, в такому разі складе 18-19 млрд гривен".

Прогноз надходжень голова фінансового комітету дає по роках:

Якщо перерахувати прогноз на 2027 рік на повний рік, вийде 16-20 млрд гривень. Тобто – вдвічі більше за урядову оцінку.

Падіння обсягів після введення податку Гетманцев допускає лише на початку: "Практика введення аналогічних норм у ЄС показала, що такі норми впливають на зменшення кількості відправлень лише на початковому етапі", – зазначив він.

У пресслужбі Мінфіну РБК-Україна пояснили, що розрахунок спирається на динаміку 2025 року та першого півріччя 2026-го, а остаточна редакція законів і перенесення дати старту змінили умови. Тому під час підготовки бюджету-2027 до другого читання "така оцінка буде також переглянута", повідомили у відомстві.

Для покупця все просто: до вартості товару додадуть 20% із першого євро, тоді як відправлення до 150 євро досі не оподатковували. У розрахунку РБК-Україна ПДВ додається до фактурної вартості, а платформа або повністю перекладає його на покупця, або поглинає половину.

Що платформи зроблять із ціною, поки не знає ніхто. У пресслужбі "Нової пошти" РБК-Україна розповіли, що основним ризиком для споживачів є те, що міжнародні покупки подорожчають.

"Це може призвести до скорочення кількості замовлень. Також частина відправлень може перейти в неофіційні канали доставки", – зазначили в компанії.

Олег Пендзин стурбований меншою мірою. "А от те, що дешеві китайські речі, які продаються на розвалах, тепер трохи подорожчають, – це правда", – стверджує він.

На думку економіста, говорити про масовість користування посилками не можна: "Є досить вузька категорія громадян, які користувалися такими пересиланнями".

Динаміка міжнародних відправлень залишається ключовим аргументом у дискусії про оподаткування посилок. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), у I півріччі 2026 року обсяг міжнародних поштових відправлень становив 47,8 млн одиниць. Це на 16,7% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Втім, подібна динаміка не скасовує стрімкого зростання ринку попередніх років. Лише за дев'ять місяців 2025 року кількість міжнародних відправлень збільшилася на 126%, або на 25,2 млн одиниць.

Така волатильність показує, що ринок cross-border e-commerce в Україні вже сформувався як масштабний канал споживання. Натомість запровадження оподаткування має вирівняти умови для вітчизняних продавців і забезпечити надходження до бюджетu, не руйнуючи доступ споживачів до зарубіжних товарів.

Модель побудована на платформах, тому від них і від ІТ-систем залежить усе. У відповіді на запит РБК-Україна Мінфін перелічує, що має статися до старту. Уряд, міністерства та центральні органи розроблять підзаконні акти, проєкти яких винесуть на громадське обговорення.

Далі йде "реалізація окремих положень, які вводитимуться ухваленими законами та відповідними нормативно-правовими актами, потребуватиме доопрацювання наявних ІТ-продуктів, які супроводжуються Держмитслужбою та логістичними операторами".

І лише після цього, за даними пресслужби міністерства відомства, з'явиться можливість для рішення уряду про готовність. Дати цього рішення та критеріїв готовності у відповіді немає.

Нові норми запрацюють через 45 днів після публікації рішення Кабміну, але не раніше 1 липня 2027 року. Щоб дотриматися цієї дати, за розрахунками РБК-Україна, рішення має з'явитися орієнтовно до середини травня.

"Усі розуміють, що потрібні ІТ-рішення та підготовка, тому строки, визначені в законі, можна вважати прийнятними", – запевнив Данило Гетманцев.

Оператори закликають до синхронності. Наприклад, у "Новій пошті" зазначають, що для повноцінного запуску потрібна синхронна підготовка митниці, поштових операторів і міжнародних маркетплейсів, тестування ІТ-систем і налагодження автоматичного обміну даними".

"Важлива не лише дата набуття чинності новими правилами, а й достатній перехідний період для їх практичного впровадження", – додали в компанії.

Податок платитимуть не вони: "Обов'язок нарахування та сплати ПДВ за покупки через міжнародні маркетплейси покладається передусім на платформи або їхніх посередників, а не на логістичних операторів", – пояснили в "Новій пошті".

Натомість навантаження зросте. "Якщо раніше оподаткуванню підлягали близько 10% міжнародних відправлень, то за новими правилами цей показник може зрости до 100%", – зазначили в офісі приватного поштового оператора.

В "Укрпошті" ж РБК-Україна запевнили, що вже передають митниці електронні реєстри на 100% міжнародних відправлень. Мовляв, для запуску потрібно домовитися з великими платформами, щоб вони стягували ПДВ у момент купівлі.

Для малих проєктів із невеликим трафіком обіцяють "окремий процес". Але деталей поки немає.

Про гарантію, яку мають надавати платформи, РБК-Україна розповіла заступниця начальника відділу звернень суб'єктів владних повноважень "Укрпошти" Світлана Руденко: "Сума, еквівалентна 100 000 євро, – це розмір індивідуальної гарантії сплати ПДВ". Її надає платформа-резидент або посередник іноземної платформи.

Що буде, якщо платформа податок не збере? За словами Руденко, "Укрпошта матиме окремий процес попередньої оцінки товару та розрахунку ПДВ, і надасть можливість сплатити ПДВ до прибуття у відділення".

Але деталей поки немає. "Конкретний порядок оплати залежатимуть від процедур, за якими запрацюють нові правила", – зазначила Світлана Руденко.

Головне питання для ринку – чи зрівняє закон умови для українських магазинів і зарубіжних, зокрема польського Answear. Відповідь залежить від двох