Експерти прогнозують зростання цін на продукти та зниження рівня життя українців до весни 2027 року

05.11.2026, 17:20 1news.com.ua

Ситуація в Україні стає дедалі тривожнішою — курс долара прагне до 46 гривень, паливо зазнає стрімкого зростання цін, а відключення електроенергії ставлять бізнес на межу закриття. 🙁 Економіст Андрій Новак в інтерв’ю розповідає, як ці чинники запустили ланцюгову реакцію подорожчання товарів і послуг, і чому українці мають очікувати на зниження купівельної спроможності. Чи загрожує Україні продовольчий дефіцит та коли ж можна сподіватися на покращення рівня життя — дізнаєтеся з нашої статті. 📈

Долар наближається до 46 гривень, паливо дорожчає, відключення світла збільшують витрати бізнесу, а тисячі підприємців змушені закриватися. Все це запускає ланцюгову реакцію зростання цін, за яку в кінцевому підсумку платять українці. Чому продукти продовжуватимуть дорожчати, чи загрожує Україні продовольчий дефіцит і чому покращення рівня життя поки що не варто очікувати — в інтерв’ю Фокусу пояснив економіст Андрій Новак.

Відключення електроенергії, зростання цін на паливо, девальвація гривні та масове закриття бізнесу спричиняють ланцюгову реакцію подорожчання товарів і послуг в Україні. Поки підприємці намагаються вижити в умовах енергетичної кризи та щораз більших витрат, українці дедалі частіше змушені економити навіть на продуктах. В інтерв’ю Фокусу економіст Андрій Новак пояснює, чому ціни продовжуватимуть зростати, чи загрожує країні дефіцит продовольства, чому не варто довіряти прогнозам на кінець року та коли українці зможуть розраховувати на покращення рівня життя.

Курс долара вже наближається до 46 гривень. Наскільки швидко ослаблення гривні позначається на цінах і чи можна зупинити цей процес?

— Коли відбувається девальвація гривні, тобто її знецінення, насамперед дорожчають іноземні товари. Далі дорожчають послуги, а вже потім зростають ціни на вітчизняні товари. Ось так у три етапи девальвація національної грошової одиниці дає поштовх до підвищення цін.

По-друге, під час девальвації гривні знецінюються наші з вами доходи. Тобто доходи всіх українців, які отримують зарплати, пенсії та соціальні виплати в гривні. А отже, зменшується наша купівельна спроможність.

Ми можемо мати в кишені стільки ж гривень або навіть більше в номінальному вираженні, але купити за них можна вже менше товарів і послуг. Тому що вони подорожчали.

І одна з основних функцій центрального банку будь-якої країни — у нас це Національний банк України — полягає у забезпеченні стабільності курсу національної грошової одиниці. Саме для цього він і має золотовалютні резерви. Вони існують не заради самих себе, а є інструментом забезпечення стабільності національної валюти.

Зараз, незважаючи на масштабну й тривалу війну, завдяки значній зовнішній фінансовій допомозі наш Національний банк має рекордні золотовалютні резерви — приблизно 50 млрд доларів.

Таких резервів у нас навіть близько не було в найкращі, економічно благополучні мирні роки. Тоді максимальний розмір золотовалютних резервів становив 21 млрд доларів, а зараз — 50 млрд. І це при тому, що зовнішній економічний та валютний оборот значно скоротився через війну, обмеження та те, що з України виїхало понад 8 млн українців.

Нацбанк сьогодні має всі можливості, навіть під час війни, яка, безперечно, спричиняє не лише людські втрати, а й прямі економічні збитки, підтримувати набагато стабільніший курс гривні, ніж той, що ми спостерігаємо зараз.

Натомість практично щотижня ми фіксуємо нові антирекорди курсу. Гривня знецінюється, і це пряма вина не зовсім ефективної політики Нацбанку за наявності таких рекордних золотовалютних резервів.

Тому курс долара безпосередньо впливає на купівельну спроможність населення.

Але крім зростання курсу долара у нас суттєво дорожчає ще й паливо. Як це позначиться на вартості продуктів?

— Паливо у нас — це значний імпорт. Сьогодні ми практично на 100% імпортуємо пальне, оскільки наші нафтопереробні заводи не працюють.

На його вартість впливають одразу два фактори: війна в Ірані та падіння гривні. Адже ми купуємо паливо за валюту, тому чим дорожчий долар, тим дорожче й пальне. А оскільки пальне — обов’язкова складова практично всіх товарів і послуг, то через певний проміжок часу дорожчають і вони.

Насамперед це стосується транспортних послуг: автомобільних, залізничних, пасажирських та вантажних перевезень.

Якщо говорити про пасажирський транспорт, то це ми з вами, коли купуємо квитки. А вантажний транспорт — це перевезення, зокрема, продуктів харчування та інших товарів.

Адже всю продукцію потрібно доставити. Навіть якщо вона вітчизняного виробництва, її треба перевезти від виробника до кінцевої торговельної точки. У імпортних товарів шлях ще довший.

І коли через різке подорожчання пального зростає вартість транспортування, ці додаткові витрати автоматично покладаються на ціни на товари та послуги.

Гривня знецінюється, і це пряма вина не зовсім ефективної політики Нацбанку, незважаючи на наявність таких рекордних золотовалютних резервів

Тобто найближчим часом нам слід очікувати подальшого подорожчання товарів і послуг?

— Якщо навіть така повзуча девальвація гривні триватиме, то й подорожчання товарів та послуг буде таким самим повзучим.

Як я вже казав, спочатку дорожчають імпортні товари, потім послуги, а потім — вітчизняна продукція.

Поки триватиме девальвація, вона постійно сприятиме зростанню інфляції. Адже саме девальвація провокує інфляцію. І це відбувається автоматично, через ті самі три хвилі подорожчання.

Зараз дедалі частіше з’являються повідомлення про закриття магазинів, кафе та невеликих торговельних точок. Як скорочення малого бізнесу впливає на економіку та конкуренцію?

— Що означає закриття будь-якого підприємства — виробничого, торговельного чи такого, що надає послуги?

Як мінімум, припиняє діяльність юридична особа — платник податків. Далі підприємство звільняє найманих працівників, а це фізичні особи, які також сплачують податки.

Тобто у разі закриття будь-якого підприємства державний та місцеві бюджети втрачають відповідних платників податків. Як мінімум, це призведе до скорочення податкових надходжень.

Далі — зростання безробіття. Частина людей, які втратили роботу й не змогли знайти нову, так чи інакше звертатимуться за соціальною допомогою. А звідки виплачується ця допомога? З державного чи місцевих бюджетів.

Отже, ми маємо подвійний удар по бюджетах. З одного боку — зменшуються податкові надходження від юридичних та фізичних осіб, а з іншого — зростають видатки на соціальні виплати.

Ось що означає закриття будь-якого підприємства, незалежно від того, чи займається воно виробництвом, торгівлею чи наданням послуг. Це має дуже негативні наслідки для економіки країни.

За даними OpenDataBot, за дев’ять місяців 2026 року в Україні припинили діяльність понад 155 тисяч ФОПів, причому майже кожен третій працював у роздрібній торгівлі. Чому підприємці закриваються і як це позначиться на споживачах?

— Причини закриття бізнесу дуже різні.

Хтось припиняє діяльність, оскільки внаслідок російських ударів приміщення чи склад фізично зруйновано, і більше немає можливості працювати. Хтось закривається через відключення електроенергії, які не дають змоги нормально організувати виробничий процес або надавати послуги. А хтось — тому що доходи просто перестали покривати витрати.

Наприклад, підприємство орендує приміщення, за яке потрібно платити. Але доходів уже не вистачає навіть на оренду, не кажучи вже про витрати на електроенергію, паливо, зарплати співробітникам тощо.

І підприємець приймає рішення: навіщо мені місяць за місяцем працювати в мінус? Не буду. Він закриває бізнес, думаючи, що це тимчасово. Але наскільки це тимчасово — теж невідомо.

Будь-яке таке закриття спричиняє ланцюгову реакцію негативних наслідків для економіки та людей, які були пов’язані з цим підприємством. А якщо йдеться про торгівлю, наслідки відчувають і споживачі. Адже закриття магазинів означає зменшення конкуренції та скорочення вибору.

Ті, хто залишається на ринку, розуміють: багатьох конкурентів уже немає, а отже, можна трохи більше підвищувати ціни.

І тут одразу починають діяти закони ринку. Там, де конкуренція зменшується, ціни зростають швидшими темпами. А там, де вона зберігається, підприємці змушені стримувати подорожчання, оскільки споживач завжди може звернутися до конкурента.

Тому зменшення конкуренції — це додатковий чинник підвищення цін. Ми на власні очі бачимо, як діє цей закон ринку.

Працюйте без прибутку, навіть трохи у збиток, якщо у вас є запас. Але тільки не закривайтеся!

Однак не кожен підприємець може дозволити собі оплачувати роботу генераторів, особливо з огляду на зростання цін на паливо. Багато хто вважає, що тимчасове закриття — це розумне рішення. Ви згодні?

— Замкнутися — це найпростіший шлях, але він має тяжкі наслідки.

Після навіть тимчасового закриття дуже важко знову відвоювати свою позицію на ринку. Тому моя порада підприємцям, які читатимуть наш матеріал, — робити все можливе й неможливе, аби тільки не закритися.

Працюйте без прибутку, навіть трохи у збиток, якщо у вас є фінансовий запас. Але тільки не закривайтеся!

Адже щойно ви припините діяльність, ваших клієнтів одразу перехопить хтось інший. А потім повернути їх буде дуже довго й дуже дорого.

Тому дешевше перечекати цей період, мінімізуючи витрати скрізь, де тільки можливо. Краще підбирати продукцію, переглядати асортимент, шукати способи скорочення витрат. Але треба зробити все можливе, щоб залишитися на ринку. Найгірший варіант — це закритися.

Чи будуть додаткові витрати на генератори та інші альтернативні джерела електроенергії перекладатися на споживачів?

— Це, знову ж таки, залежатиме від рівня конкуренції.

Якщо поруч є конкурент, до якого ви можете звернутися й придбати необхідний товар, то підприємець не зможе надто підвищувати ціни. Адже він розуміє: споживач просто піде до іншого.

Саме взаємна конкуренція стримує зростання цін.

А якщо конкуренції немає, якщо ситуація є монопольною або близькою до монопольної, тоді зростання цін буде значно більшим.

Тому що власник розуміє: у споживача немає вибору або майже немає вибору. І він все одно прийде саме до нього за товаром чи послугою.