З Олешок вирушили автобуси з людьми: чому евакуація проходить через Росію і хто відмовився виїжджати

01.11.2026, 08:57 press-center.news

Гуманітарна евакуація з Олешок розділила колони автобусів за напрямками: одні прямують до України, інші — до Росії. Чому людям доводиться їхати через Анапу, скільки їх виїхало та що відбувається з тими, хто залишився, розповідає BBC News Україна.

Після понад трьох діб локального припинення вогню в окупованих російськими військами Олешках Херсонської області розпочалася евакуація цивільних. Українська делегація на чолі з омбудсменом Дмитром Лубінцем прибула до міста, щоб організувати виїзд охочих і доставити гуманітарну допомогу тим, хто вирішив залишитися. Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що частина евакуйованих разом з українською делегацією вирушила в напрямку Анапи.

Дмитро Лубінець підтвердив, що колони розділилися: окремі автобуси прямували в Україну, інші — на територію Росії. Точної кількості транспорту за кожним напрямком він не назвав. Російські воєнні блогери стверджували, що через Анапу до України виїхали 17 автобусів, а до РФ — чотири, проте незалежного підтвердження цих цифр немає. Раніше український омбудсмен повідомляв про підготовку 25 автобусів загалом на 750 місць та автомобілів швидкої допомоги для маломобільних пасажирів.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді спочатку назвав цифру 527 людей, які нібито мали повернутися з Олешок. Згодом він уточнив, що ці дані були некоректними. В офісі омбудсмена також не підтвердили кількість у 527 евакуйованих. Тому остаточну чисельність людей, які вирушили до України, слід встановлювати за офіційними підсумками місії, а не за попередніми повідомленнями.

Запланований маршрут для жителів Олешок, які хочуть повернутися на підконтрольну Україні територію, пролягає через російську Анапу. Звідти людей мали доправити літаками до білоруського Гомеля, а далі автобусами — до України. Після перетину кордону передбачено повторні огляди й надання первинної медичної допомоги в Чернігівській області та на Київщині. Такий складний шлях обрали через небезпеку прямих маршрутів із міста, оточеного мінними полями та зонами обстрілів.

За словами російської уповноваженої з прав людини Яни Лантратової, для евакуації передбачили швидкі допомоги, спеціальні автобуси для лежачих хворих та окремий транспорт для людей із домашніми тваринами. Водночас на оприлюднених відео жителі говорили, що не можуть залишити місто через необхідність доглядати за хворими близькими. Наявність транспорту сама по собі не усуває всіх проблем: людям потрібні супровід, медична підтримка та впевненість у подальшому розміщенні.

За повідомленням BBC News Україна, деякі мешканці вирішили залишитися в Олешках попри небезпеку. Серед причин — похилий вік, небажання залишати домівку, догляд за тяжкохворими родичами та домашніми тваринами. Одна з жінок пояснила журналістам, що не готова їхати без своїх тварин. Інша співрозмовниця розповіла, що її старші родичі не погодилися на евакуацію. Такі рішення демонструють, наскільки складним може бути вибір для людей, які роками жили в умовах окупації.

Український омбудсмен заявив про доставлення значного обсягу гуманітарних вантажів. За словами учасників місії, допомога призначена насамперед для тих, хто залишився в Олешках. Повідомлялося про продукти, засоби гігієни та паливо для генераторів. Лубінець наголосив, що мешканцям надали можливість обирати напрямок виїзду, а підтримка потрібна також тим, хто не захотів покидати місто.

Гуманітарна ситуація в місті на лівому березі Дніпра залишається критичною. Через обстріли та мінування доріг виїзд тривалий час був надзвичайно небезпечним. У місті майже немає електропостачання, не працює централізоване водопостачання, а останній продуктовий магазин, за повідомленням BBC, закрився ще взимку. До повномасштабного вторгнення тут жили близько 24 тисяч людей. Тепер, за приблизними оцінками, залишалося лише близько півтори тисячі, зокрема приблизно 40 дітей.

Українську сторону під час місії представляв уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, російську — Яна Лантратова. За словами Лубінця, координація відбувалася також за участю США. У повідомленнях про підготовку локального режиму тиші згадували посередництво першої леді США Меланії Трамп і Папи Римського Лева XIV. Лубінець запропонував зробити подібні гуманітарні місії регулярними, щоб допомагати цивільним і в інших небезпечних населених пунктах.

Співрозмовниця BBC розповіла про родичку, яка минулої зими наступила на приховану снігом міну та втратила ноги. За її словами, постраждалу везли до лікарні садовою тачкою, оскільки нормальне транспортування в місті було недоступне. Ця історія показує не лише небезпеку мін, а й масштаб руйнування звичних медичних і транспортних можливостей. Саме тому для евакуації особливо важливі спеціалізовані автомобілі та медичний супровід.

Локальний режим тиші в районі Олешок, за оприлюдненими домовленостями, мав діяти до кінця неділі, 1 листопада. Український омбудсмен повідомляв, що на момент прибуття делегації до міста він тривав уже близько 80 годин. Безпека гуманітарних колон залежить від дотримання цих домовленостей усіма сторонами. Подальші відомості про кількість евакуйованих, прибуття людей додому та обсяги допомоги потребують окремого офіційного підтвердження.

Раніше повідомлялося, що в Україні продовжують висвітлювати наслідки війни та її вплив на людей.