Світло, яке продає і розорює: чому супермаркети переплачують за освітлення мільйони гривень і як заощадити

29.10.2026, 16:37 vesti-ua.net

Уявімо мережу, яка відкриває супермаркет на 1 440 м². Будівельні норми вимагають для такого залу 500 люксів. Технічне завдання мережі просить на полицях від 1 000 до 2 500 люксів, а для м'яса, риби й овочів ще й окремий спектр світла. За п'ять років освітлення такого залу коштуватиме кілька мільйонів гривень лише за електроенергію.

Світло в магазині працює як інструмент продажу і водночас як стаття витрат на роки вперед. З досвіду проєктів для продуктових мереж обидві сторони треба рахувати разом, ще до вибору постачальника. Про розповів директор Vision Lighting Євген Кавалер.

ДБН В.2.5-28 описує світло, за якого людині безпечно й комфортно в залі: 500 люксів для супермаркету, 400 для звичайного продовольчого магазину, на висоті 0,8 м від підлоги. Про товар на полиці норма нічого не каже. Мережі рахують саме його. У технічних завданнях семи українських мереж, які ми аналізували, полиці просять освітлювати на рівні від 600 до 2 500 люксів, а свіжі продукти від 1 200 до 2 500 люксів зі спеціальним спектром. Це в два-п'ять разів більше за норму.

Логіка проста: око помічає те, що світліше за оточення. Одна мережа прямо прописує, що товар має бути освітлений учетверо яскравіше за прохід. Свіже м'ясо під правильним спектром виглядає соковитим, хліб теплим, овочі яскравими. Покупець цього не аналізує, але купує.

У нашому прикладі супермаркету на 1 440 м² лінії світильників над проходами і 275 прожекторів на треку разом споживають близько 19 кВт. Один із тендерів, які ми бачили, рахує роботу освітлення 14 годин на добу за тарифом 11 гривень за кВт·год. За такої формули світло цього магазину коштує близько 1,06 млн гривень на рік, або 5,3 млн за п'ять років.

Тепер припустімо, що мережа вибрала дешевші світильники з ефективністю 120 люменів на ват замість 140. Щоб отримати те саме світло на полицях, знадобиться приблизно на 3 кВт більше потужності. Це ще близько 180 тисяч гривень на рік і понад 900 тисяч за п'ять років. Економія на закупівлі часто виявляється меншою за цю суму.

Регіональний дискаунтер, з тендерною документацією якого ми працювали, вибирає постачальника за вартістю володіння: ціна плюс електроенергія за п'ять років. Потужність фіксують до торгів, а після монтажу постачальник підтверджує її замірами. Якщо світильники споживають більше обіцяного, він компенсує різницю в рахунках власним коштом.

Інші мережі закладають у ТЗ запас на старіння світлодіодів: потрібний рівень має бути і через п'ять років, тому новий магазин світить приблизно на чверть яскравіше. Одна з мереж обмежує втрату світлового потоку 15 % за п'ять років. Ще одна вимагає ступеневе регулювання 25/50/100 %, щоб уночі й під час прибирання зал не світив на повну.

В Україні до цього додаються відключення електроенергії. Коли магазин працює від генератора або ДБЖ, світло ділить обмежену потужність з холодильниками й касами. Тому одна з мереж прописує окреме чергове освітлення залу від централізованого ДБЖ, а приглушення до 25 % чи 50 % допомагає довше протриматися на автономному живленні. Кожен зайвий кіловат освітлення тут означає більший генератор або коротшу автономну роботу.

Перше місце, де губляться гроші, — це нечітке ТЗ. Одна мережа міряє світло на підлозі, друга на середній полиці, третя на нижній. Якщо проєктант не знає, де саме рахувати «1 000 люксів», він закладає запас, і магазин роками платить за світло, яке ніхто не просив.

Друге місце: вимоги, які неможливо виконати. Дехто просить ідеально рівне світло від верхньої до нижньої полиці або дуже низький показник осліплення для всього залу з акцентними прожекторами. Таких цифр не дасть жодна реальна установка, а спроби до них наблизитися додають світильників і кіловатів.

Третє місце: дешеві світильники, які швидко тьмяніють. Через два-три роки світла на полицях стає помітно менше, і мережа або мириться з тьмяним залом, або докуповує обладнання.

Перший крок: у ТЗ для кожної зони вказати, де саме міряють світло: на підлозі, на висоті 0,8 м чи на полиці. Другий: порівнювати пропозиції за вартістю володіння на п'ять років, а не за ціною закупівлі. Третій: прописати допустиму втрату світлового потоку і гарантію, яка її покриває. Четвертий: після монтажу зробити контрольні заміри освітленості й потужності та порівняти їх з проєктом.

Норма гарантує, що в магазині безпечно. Продає світло, яке мережа задає у своєму ТЗ, і платить за нього вона роками. Тому рахувати світло варто так само, як будь-яку іншу інвестицію: скільки воно дає продажам і скільки коштує за весь строк служби.