Ярослав Железняк: Бюджет-2027 є нереалістичним, а зарплати військовим потрібно переглянути

28.10.2026, 14:10 vesti-ua.net

Для відновлення виборчого процесу в Україні потрібні безпекові умови, завершення війни та нове законодавство, якого досі немає, попри десятки заяв президента. А проєкт держбюджету-2027 потребує скорочення популістських видатків на користь ЗСУ.

Про "вади" бюджету-2027, проблеми антикорупційної системи та політичні амбіції в інтерв'ю проєкту РБК-Україна "Не перебивайте" з Володимиром Куренним розповів народний депутат, перший заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк.

Головне:Нереалістичність держбюджету та кошти для армії: Поданий урядом документ не передбачає збільшення зарплат військовим, проте комітет підтримав правку про їх перегляд за рахунок скорочення непрофільних витрат ("марафонів", "кешбеків") та детінізації (тютюн, алкоголь, гральний бізнес, митні схеми).Нульовий вплив Єрмака та конструктив із Федоровим: вплив Андрія Єрмака на сьогодні зведений до мінімуму, водночас із Михайлом Федоровим вдалося напрацювати низку важливих законів.Політичні амбіції та "кухня" телеграм-каналу: Політик заявляє про свої політичні амбіції на період після завершення війни, а його телеграм-канал є робочим інструментом, який він веде особисто за допомогою ШІ.Проблема Генерального прокурора: Часта зміна виконуючих обов'язки генпрокурора є системною проблемою, яку пропонується вирішити через проведення прозорих відкритих конкурсів.Презумпція невинуватості та лазівки в судах: Попри підтримку принципу презумпції невинуватості, антикорупційну систему треба вдосконалити – прибрати лазівки для затягування справ у ВАКС та навести лад із проходженням мільйонних застав.

Нижче - скорочена версія розмови, повне інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.

– Ви працюєте у фінансовому комітеті, і головний документ країни зараз – це бюджет. На якому етапі оцінка дій уряду щодо його формування?

– Це вже приблизно 12-й чи 13-й бюджет, який я спостерігаю в своєму житті (ще з досвіду до депутатства). Попри це, поточний бюджетний проєкт має суттєву ваду – він нереалістичний. Коли ВВП падає, дивно бачити презентації уряду з трильйонами доларів, над якими вже сміються навіть закордонні партнери.

Але головна несправедливість урядового варіанту – нульове збільшення зарплат військовим. Оклад у 20 тисяч гривень зараз і у 2022 році – це зовсім різні речі через інфляцію. Коли на меблеву фабрику з бронюванням шукають людей на 60 тисяч, а у військового 20 тисяч – це несправедливо, особливо на тлі зростання зарплат суддів і прокурорів.

Щойно після засідання бюджетного комітету я можу повідомити: ми подали правку про зобов'язання уряду переглянути зарплати військовим, і її одноголосно підтримали 13 колег із різних фракцій та груп. Щоб знайти кошик для фінансування (мінімум 200 мільярдів на зарплати військовим та до 50 мільярдів на фонд підтримки бізнесу і страхування), ми пропонуємо скоротити непрофільні видатки: "марафони", "кешбеки", дороги, дивні програми в ОПК, а також закрити схеми на нелегальному тютюні, алкоголі, казино та митниці.

Зазначимо, 27 жовтня Рада підтримала бюджет на 2027 рік за основу.

– Як співвідноситься розмір зовнішньої допомоги з нашим бюджетом? Наскільки західні партнери закривають наші дірки?

– Партнери закривають близько 50-60% наших потреб, фінансуючи невійськовий бюджет (зарплати, пенсії, укриття для енергетики) та частково військові закупівлі й ремонт техніки.

Але їхня логіка проста: вони виділяють кошти (що в рази перевищують мирний бюджет країни), але вимагають домашню роботу – боротьбу з корупцією. Вони не хочуть пояснювати своїм виборцям, чому дають гроші, які потім виводяться в офшори на екзотичних островах. На жаль, влада часто ігнорує антикорупційні зміни заради порятунку окремих персонажів.

Наприклад, бізнесу досі не повернули 18 мільярдів гривень ПДВ, бо "немає грошей". Водночас прийняття безпечної євроінтеграційної антикорупційної стратегії принесло б 365 мільйонів євро (що значно перекриває ці 18 мільярдів), але навіть такі документи іноді гальмуються.

– У проєкті бюджету є видатки, які ви назвали б мегапопулістськими? Що скажете про ідею підвищення податків?

– Влада закладає в бюджет піарні речі: виплати "тисячі від Зеленського" всім підряд, фінансування телемарафону на 1,6 мільярда чи стратегічних комунікацій на 5,4 мільярда гривень.

Щодо податків – логіка уряду нагадує принцип "щоб корова давала більше молока, її треба більше доїти і менше годувати". Підвищувати податки для бізнесу в такий час – помилка.

Резерви лежать не в кишенях платників податків, а в дірявому відрі корупційних схем: митниця (підроблені сертифікати), нелегальний тютюн (заводи в Тернополі та під Львовом), нелегальне паливо, алкоголь та гральний бізнес. Закрив схему – одразу отримав мільярди в держбюджет без обдирання бізнесу.

– Поговоримо про політику. У різних телеграм-каналах свого часу з'являлися повідомлення, що народний депутат Железняк буде створювати свій власний політичний проєкт. У цьому є хоч крихта правди? У вас є такі плани?

– Дай Бог, щоб у нас була можливість мати нормальне політичне життя. Словосполучення "політичний проєкт" мені не дуже подобається, але в країні для цього мають з'явитися певні умови.

По-перше, має бути хоч якась безпекова ситуація. По-друге, має закінчитися повномасштабне вторгнення – сидіти під ракетами і займатися політичними тусовками достатньо дивно. По-третє, має з'явитися виборче законодавство, за яким ці вибори взагалі відбудуться.

Я порахував: президент Володимир Зеленський за останній час уже 23 рази публічно коментував питання виборів, але законодавство залишається абсолютно незмінним. Як будуть голосувати українці за кордоном? Що робити з тимчасово переміщеними особами? Як бути з мільйоном військових на фронті? Відповідей на ці прості запитання досі немає.

Але щоб я не виглядав як стандартний політик, який намагається ухилитися від прямої відповіді: чи є у мене такі амбіції? Звичайно, є. У мене є багато напрацьованих законопроектів, чіткі плани та чудова команда, яку я хочу бачити поруч.

Я починав це скликання як дуже молода людина – мені було 29 років, а вчора мені виповнилося вже 37. Як ми жартуємо з колегами, починали як наймолодший парламент світу, а закінчувати будемо як найстаріший.

Я хочу, щоб ми почали оцінювати роботу народного депутата, міністра чи навіть президента інакше. Це не якась божественна благодать, не винятковий дар і не сакральне покликання. Це звичайна робота: я точно така ж жива людина, яку ви можете зустріти в будь-якому супермаркеті. Ви, платники податків, платите за цю роботу хорошу зарплату – чесно кажучи, спробуйте ще знайти десь такі умови. І вимагати від нас треба як від найманців народу в хорошому сенсі цього слова: ефективності, прозорості та дотримання своїх обіцянок.

Щодо партії "Голос", членом якої я є: фракція працює, хоча через смерть колеги нас стало менше. Партійну діяльність під час воєнного стану повністю обмежено законом. Частина колег захоче продовжувати політичне життя, але дехто піде іншим шляхом.

Наприклад, мій колега Володимир Цабель, якого я запросив до парламенту і який до цього був топ-консультантом у McKinsey, склав мандат, щоб піти в Miltech і допомагати країні боротися з ворогом з іншої позиції. Це абсолютно нормально.

Я хочу, щоб у наступному скликанні українського парламенту замість людей, які були не готові до державних викликів і займалися незрозумілими речами, обирали справжніх професіоналів, які розуміють усю вагу державного управління.

– Ви один із найвідоміших інсайдерів Верховної Ради. Дехто каже, що ви функціонуєте практично як повноцінне медіа, яке висвітлює парламентську роботу. Наскільки це важко, чи є у вас команда і скільки це коштує?

– Це дуже важливий аспект. Для мене це в першу чергу інструмент, а не прагнення стати ЗМІ. Я народний депутат і дуже сподіваюся, що непоганий, принаймні за цей час не скурвився і маю конкретні результати.

Все почалося дещо випадково: трансляції Верховної Ради просто зникли, а мені важливо розуміти, за що саме я натискаю кнопку. Колеги, журналісти, експерти та бізнес почали масово питати, що ухвалив парламент, бо їм за цими законами жити. У простій формі я почав описувати процеси, додаючи власні оцінки: навіть якщо закон мені не подобається, але він проголосований, я чесно пишу його плюси і мінуси, а люди самі роблять висновки. Це виявилося шалено популярним.

Чи пише це хтось замість мене? Це дуже легко перевірити. От ми сидимо з вами на ефірі, і за цей час у моєму каналі не вийде жодного поста – просто тому, що їх пишу я. Там є помилки, одруківки, іноді жарти чи тролінг, бо це пише жива людина з телефоном у руках. Наприклад, вечорами з 9 до 9:30 ви не побачите жодної публікації, бо в цей час я вкладаю сина спати і читаю йому казочки. Для мене це коштує рівно 0 гривень і 0 копійок.

Але у нас дуже технологічно побудована команда. Я великий фанат штучного інтелекту і починаю кожну нараду з питання: які процеси ми можемо автоматизувати? Те, що раніше займало години (наприклад, нарізка ефірів, створення обкладинок), у нас робиться автоматично і якісніше за людину.

Ми перевели всю команду на ШІ-модель Claude (підписка коштує 200 доларів на місяць), і за допомогою цих інструментів ми робимо дуже якісні продукти. Наприклад, моя АІ-система ідеально та оперативно опрацьовує всі коментарі під постами – навіть неприємні, бо це зворотний зв'язок і діалог із людьми.

Щодо фінансового профіту від трафіку в соцмережах і YouTube: якийсь невеликий профіт є, порядку 1000-1500 доларів, які повністю йдуть на забезпечення роботи команди, а залишки спрямовуються на благодійність або військові облігації. Я точно не лідер за переглядами. Мій канал – це комунікація про те, чому важливі зміни, як закривати корупційні схеми та чому потрібно підвищувати зарплати військовим.

Водночас мій сусід по партійній лаві в "Голосі", Микола Давидюк, який сконцентрувався на міжнародній адженді, значно випереджає нас за переглядами, бо міжнародні новини людей цікавлять більше, ніж нудні економічні та бюджетні правки.

– Ви згадували, що були одним із найжорстокіших критиків Андрія Єрмака, Міндіча та інших топ-фігур. Але ті, хто уваж