Критики засуджують «антидемократичний» французький законопроєкт, який зобов’язує учасників заворушень відшкодовувати збитки (ВІДЕО)

28.10.2026, 06:04 epochtimes.com.ua

Проєкт французького закону, який передбачає стягнення з учасників заворушень до 10 000 євро за заподіяну ними шкоду, викликав різку критику з боку правозахисних організацій та деяких юристів, які заявляють, що він утискає основне демократичне право виходити на вулиці з метою протесту, пише Reuters.

Уряд президента Еммануеля Макрона, який перебуває під тиском у зв’язку з необхідністю придушення соціальних протестів, що супроводжуються одними з найсерйозніших заворушень у Франції за останні роки, заявляє, що цей закон необхідний для виплати компенсацій жертвам вандалізму, який часто супроводжує протести, наприклад, мародерства та заворушень, що спостерігалися по всій країні 17 жовтня.

Однак критики стверджують, що законопроєкт, який обговорюється цього тижня в парламенті, сформульований таким чином, що законні протестувальники, які випадково опинилися поруч із місцем вчинення будь-яких актів насильства, також можуть бути визнані юридично відповідальними за них і зазнати судового переслідування.

«На периферії протесту можуть перебувати ті, хто вдається до насильства або завдає шкоди, при цьому переважна більшість мирних, законних демонстрантів до цього не причетна», — сказала Ханна Бушареб, паризька адвокатка, яка представляла інтереси деяких із обвинувачених у прискорених судових процесах у справі про участь у масових заворушеннях 17 жовтня.

«Це дуже проблематично, бо підриває право на протест», — заявила вона агентству Reuters.

У тексті зазначено, що будь-хто, хто свідомо входив до складу групи людей, нестиме солідарну відповідальність за будь-яку шкоду, заподіяну будь-яким членом цієї групи.

Крім того, закон дозволяє державі вилучати соціальні виплати засуджених або їхніх батьків, якщо вони є неповнолітніми, для покриття витрат.

Французькі підприємства та роздрібні торговці заявляють, що зазнали збитків на мільйони євро або внаслідок мародерства та вандалізму, або через те, що були змушені закривати свої магазини та забивати вікна дошками під час протестів.

Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс, який минулого тижня подав у відставку Макрону після того, як сили безпеки виявилися не в змозі впоратися з заворушеннями, відкинув твердження про те, що закон підриває принцип, згідно з яким люди несуть відповідальність лише за свої власні дії.

«Цей законопроєкт запроваджує спільну відповідальність — а не колективну», — заявив Нуньєс, якого Макрон попросив залишитися на своїй посаді, в ефірі телеканалу TF1.

Це розмежування оскаржується Французькою лігою прав людини (LDH) та групою профспілкових активістів, які минулих вихідних підписали статтю в газеті «Le Monde» з вимогою скасувати це положення.

У 2020 році поліцію звинуватили у застосуванні надмірної сили проти антиурядових демонстрантів із руху «жовтих жилетів», і тоді пролунала критика на адресу закону, який згодом було пом’якшено, що забороняє поширення зображень поліцейських за певних обставин.

Останніми тижнями протестувальники знову звинуватили поліцію у застосуванні жорстких методів проти студентських демонстрантів, а юристи, зокрема Бушареб, висловили правові побоювання щодо прискорених судових вироків деяким із обвинувачених у участі в масових заворушеннях.

Прихильники пропонованого нового закону посилаються на опитування, які свідчать про широку підтримку цього закону з боку громадськості. Партія «Національне об’єднання» (RN) Марін Ле Пен — лідерки ультраправих сил, яка є фавориткою президентських виборів наступного року, — заявила, що готова піти ще далі.

«Закон про вандалізм хороший тим, що в ньому закріплено принцип солідарної відповідальності», — заявила сенаторка від партії «RN» Едвіж Діас в ефірі французького телебачення. «Але не з обмеженням у 10 000 євро».