Протести фермерів відображають сільськогосподарську кризу у Франції

25.10.2026, 22:57 epochtimes.com.ua

Протести фермерів набирають обертів останніми роками в Європі, зокрема у Франції.

Сільськогосподарська криза відбивається на занепокоєнні фахівців, які бачать, як їхня професія стає дедалі складнішою для передачі наступному поколінню. Криза проявляється у фінансовій звітності господарств, у проблемах із паливом, у будівлях, що часом стоять порожніми, та в землях, майбутнє яких залишається невизначеним.

Французьке сільське господарство, як і раніше, є основою економіки та територіального розвитку. Воно забезпечує населення продовольством, робить внесок в експорт, підтримує значну частину сільських територій та забезпечує робочі місця, які за своєю природою не піддаються перенесенню в інші регіони. У багатьох муніципалітетах ферма — це не просто підприємство: вона забезпечує роботою постачальників, ремонтні майстерні, кооперативи, бійні, транспортні компанії та торговельні підприємства.

Її роль також має стратегічний характер. Країна, яка виробляє значну частину того, що споживає, знижує свою вразливість перед збоями в логістиці, різкими коливаннями світових цін або геополітичними кризами.

Для фермера подання заявок на отримання субсидій, перевірки, складання карт ділянок, зобов’язання, пов’язані з обробітком ґрунтів, тваринництвом, будівлями чи екологічними практиками, стають додатковим навантаженням до виробничої роботи, пише L'Indépendant.

При цьому адміністративна робота часто припадає саме на той момент, коли сезонні роботи вимагають невідкладної уваги: посів, сінокос, збирання врожаю, збір винограду, догляд за тваринами або ремонтні роботи. Помилка в процедурі може призвести до затримки, штрафу або невизначеності щодо очікуваної субсидії.

Водночас Спільна сільськогосподарська політика, як і раніше, є найважливішою опорою для багатьох господарств. Її мета — підтримувати доходи, регіони та певні процеси переходу у виробництві. Однак її функціонування часто сприймається як складне, особливо коли доводиться узгоджувати європейські, національні та місцеві вимоги.

Тож йдеться не про те, щоб скасувати всі правила, а про те, щоб зробити механізми більш зрозумілими, стабільними та краще адаптованими до реальних умов ведення сільського господарства.

Зростання цін на енергоносії безпосередньо вражає господарства, які й без того схильні до волатильності ринків. Недорожній дизель використовується для живлення тракторів, збиральних машин, вантажно-розвантажувальної техніки, а також, залежно від виду виробництва, систем зрошення або опалення. На відміну від інших підприємств, фермерське господарство не завжди може скоротити кількість поїздок або відкласти роботи, коли погода дає змогу відпочити кілька днів.

22 вересня у Вольшхаймі (департамент Нижній Рейн) скотар Гаетан Вікс розповів Franceinfo, що його витрати на паливо за рік майже подвоїлися, сягнувши 56 000 євро. Оголошена допомога, покликана компенсувати частину цього зростання, у його випадку на той момент ще не була виплачена.

Якщо французьке господарство змушене нести витрати, пов’язані з дотриманням високих стандартів, тоді як імпортна продукція не підлягає аналогічним вимогам, різниця у витратах може стати непосильною.

У статті, опублікованій у газеті Le Monde, економісти Тьєррі Пуш та Орелі Труве підкреслили суперечність між прагненням реформувати європейські методи ведення сільського господарства та глобальною конкуренцією, яка змушує постійно знижувати виробничі витрати.

На їхню думку, ця суперечність наражає виробників на ризик повторюваних криз, особливо коли європейські стандарти збільшують навантаження, тоді як імпортна продукція виробляється в інших умовах.

Зменшення чисельності населення — один із найтривожніших сигналів. За даними сільськогосподарського перепису 2020 року, у Франції налічувалося 416 054 діючих господарств, проти 514 964 у 2010 році.

За десять років зникло майже 100 000 фермерських господарств, тоді як середня площа господарств збільшилася. Ця тенденція свідчить про зростання продуктивності та об’єднання господарств, але також ставить під сумнів можливість збереження диверсифікованої моделі, розподіленої по всій території країни.

Контингент фермерів старіє. За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у 2019 році понад половина фермерів-виробників були віком 50 років і старше, тоді як частка осіб молодше 25 років становила лише близько 1% від загальної кількості представників цієї професії. Водночас фермери зазначають, що їхня звичайна тривалість робочого тижня становить у середньому 55 годин, порівняно з 37 годинами для всіх працюючих.

Крадіжки на фермах також є частиною повсякденного життя деяких фермерів. Об’єктами крадіжок можуть ставати паливні баки, кабелі, електронне обладнання, інструменти, причепи або системи GPS.

Ці правопорушення призводять не лише до фінансових втрат: вони можуть вивести техніку з ладу в найневідповідніший момент, призупинити роботи на об’єкті та змусити фермера витрачати цілі дні на оформлення заяв, страхування та заміну обладнання.

Автор: Жермен де Лупіак. Контакт: @GdeLupiac

Думки, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Epoch Times