Зеленський: Повномасштабної війни могло не бути, якби Україна захистила Крим у 2014 році

22.10.2026, 16:11 vesti-ua.net

Президент України Володимир Зеленський заявив, що повномасштабного вторгнення Росії могло не бути, якби у 2014 році Україна дала відсіч окупантам у Криму. В інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту він пояснив, чому Володимир Путін прагне відновити російську імперію, як Кремль планував захопити Київ, чому російські війська зазнали поразки на початку вторгнення та які умови необхідні для завершення війни. Окремо президент відповів на заяви Дональда Трампа про українські удари по російській енергетичній інфраструктурі та пояснив, чому вважає припинення вогню найбільшим компромісом України. Про це повідомляють Vesti-UA.net з посиланням на Главред який з'ясував, що Зеленський розповів про мету Путіна, оборону Києва та умови завершення війни - основні заяви президента України.

В інтерв’ю подкасту DOAC "The Diary Of A CEO" Володимир Зеленський повернувся до окупації Криму у 2014 році та пояснив, чому вважає її початком російсько-української війни. На його думку, відсутність рішучої військової відповіді на захоплення півострова могла вплинути на подальші рішення Кремля.

Зеленський пояснив, що тоді російські військові діяли без розпізнавальних знаків, а Москва тривалий час заперечувала свою причетність. Така тактика ускладнювала розуміння того, що відбувається, і створювала враження, що йдеться не про повноцінну воєнну операцію, а про поступове захоплення території.

"Війна справді почалася з окупації Криму. Це правда. Просто ця окупація відбувалася повільно. Вона не дуже нагадувала війну", - пояснив президент України.

За словами Зеленського, важливу роль відіграла відсутність чітких наказів щодо захисту території. Він переконаний, що рішучіша реакція української влади могла б змінити розрахунки російського керівництва та не дозволити йому повірити у можливість безперешкодного просування.

Прагнення Володимира Путіна відновити імперський вплив Росії Зеленський назвав однією з передумов вторгнення. За його словами, Україна, яка після відновлення незалежності обрала власний шлях розвитку, стала перешкодою для цих амбіцій.

Розвиваючи думку про імперські амбіції Кремля, Володимир Зеленський пояснив, чому, на його переконання, інтеграція України до Європи становить загрозу для нинішньої російської системи. Президент пов’язав це не лише з геополітичним вибором Києва, а й із багатонаціональним складом Росії. Він вважає, що приклад незалежної України, яка самостійно визначає своє майбутнє, може впливати на народи, що живуть у межах Російської Федерації.

Зеленський наголосив, що Росія складається з багатьох народів із різними релігіями та національною ідентичністю. На його думку, імперська модель влади намагається втримувати їх у єдиній системі, тоді як прагнення до свободи створює для неї внутрішній виклик.

Розмірковуючи про російські претензії на українську історію, президент звернувся до періоду Київської Русі. Зеленський наголосив, що українська історична спадщина сформувалася задовго до появи Радянського Союзу, а Київська Русь була відомою європейською державою. На його думку, російська влада вибірково трактує минуле, відсуваючи на другий план історичні факти, які суперечать її політичним цілям.

Президент звинуватив Путіна в тому, що той намагається побудувати власну версію історії, зосереджену переважно на подіях після революції 1917 року. Такий підхід, за словами Зеленського, дозволяє Кремлю применшувати окремішність української державності та подавати Україну як частину російського історичного простору.

Крім того президент нагадав про промисловий, науковий та інтелектуальний потенціал України, який мав велике значення для Радянського Союзу. На його переконання, втрата контролю над Україною підриває можливості Москви відновити колишню імперську конструкцію.

Зеленський також пов’язав російську агресію з намаганнями використати мовне питання для розколу українського суспільства. За його словами, Кремль представляв окупацію як захист російськомовного населення, хоча ця риторика слугувала виправданням для захоплення територій.

Він додав, що російське керівництво намагалося використати історичні аргументи для заперечення української державності. Зеленський відкинув таку інтерпретацію, нагадавши про історію Київської Русі та українські культурні традиції, які існували задовго до створення Радянського Союзу.

Підготовка Росії до повномасштабного нападу тривала місяцями, однак масштаб майбутньої операції було важко передбачити. Зеленський розповів, що українська влада отримувала сигнали про можливу ескалацію, але не мала повного уявлення про намір російської армії атакувати з кількох напрямків.

Президент згадав переговори між Джо Байденом і Володимиром Путіним у 2021 році та повідомив, що українська сторона зверталася до американських партнерів із проханнями надати зброю для самооборони. Він також виступав за запровадження превентивних санкцій проти Росії, сподіваючись, що це може відвернути Кремль від остаточного рішення про напад.

За його словами, американська адміністрація обрала інший підхід і погодилася запровадити обмеження у разі фактичного нападу. Президент вважає, що така послідовність дій була помилкою, хоча й наголосив, що не береться остаточно оцінювати рішення американського лідера.

Зеленський також згадав про дипломатичні контакти європейських держав із Москвою напередодні вторгнення. За його словами, російський президент запевняв співрозмовників, що не планує нападу, хоча, як переконаний Зеленський, уже знав про майбутню операцію.

На початку повномасштабного вторгнення російське командування розраховувало швидко захопити Київ, але недооцінило готовність українців чинити опір. За словами Зеленського, план Москви передбачав не лише наступ, а й усунення українського керівництва та створення умов для капітуляції.

Президент звернув увагу на те, що Росія не врахувала відмінності між окупацією Криму у 2014 році та наступом на Київ у 2022-му. Тоді захоплення півострова відбувалося за умов обмеженого збройного опору, але під час повномасштабного вторгнення російські війська зіткнулися з організованою обороною та масовою мобілізацією населення.

"Саме те, з чого ви сьогодні почали, - що Україна не є Росією. У цьому його проблема: він відмовляється визнавати окрему націю, відмовляється визнавати окрему країну. Саме це його й згубило", - сказав Зеленський.

Зеленський пояснив, що для захоплення столиці російській армії знадобилося б значно більше сил, ніж було залучено до операції. Адже просування до великого міста не означає автоматичного контролю над ним: окупантам довелося б залишати війська в населених пунктах на шляху, забезпечувати постачання та протидіяти місцевому опору.

Він також розповів, що після початку вторгнення чисельність української армії зросла завдяки мобілізації та добровольцям. Це допомогло втримати оборону, а згодом відновити контроль над Київською та Чернігівською областями.

Аеропорт у Гостомелі російські війська намагалися використати для перекидання значних десантних сил і подальшого наступу на столицю. Українські військові прагнули зірвати цей задум, адже контроль над летовищем міг спростити Росії перекидання підкріплень.

Президент пояснив, що російський план передбачав блокування Києва, захоплення важливих об’єктів інфраструктури та порушення логістики. Встановлення контролю над аеропортом мало спростити перекидання підкріплень, тоді як захоплення телевеж та інших комунікаційних об’єктів могло посилити хаос у державному управлінні.

За його словами, бої за летовище були надзвичайно запеклими, а контроль над ним переходив від однієї сторони до іншої. Українські підрозділи не дозволили росіянам повноцінно використати аеропорт для масштабного десантування. Зеленський наголосив, що оборона Гостомеля стала одним із ключових епізодів боротьби за столицю.

На запитання про можливі наслідки захоплення аеропорту президент відповів, що російські війська могли б просунутися далі в місто. Водночас він підкреслив, що результат визначався не одним епізодом, а загальним опором українських військових і цивільних.

У перші години повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський перебував із родиною, а після повідомлень про ракетні удари вирушив до Офісу президента. Там він організовував роботу державного керівництва в умовах наступу російських військ на столицю.

Президент підтвердив, що Джо Байден запропонував допомогу з евакуацією. Однак Зеленський вирішив залишитися в Україні та зосередитися на обороні держави. Він пояснив, що в перші дні вторгнення його фізична присутність у Києві мала значення не лише для міжнародних партнерів, а й для українського суспільства та військових.

"Ми готові допомогти вам евакуюватися, бо, звісно, через вторгнення Київ оточений, і ми готові допомогти вам та вашій родині", - так Зеленський переказав пропозицію американського президента.

За словами українського лідера, він працював із бункера під Офісом президента та звідти спілкувався з міжнародними партнерами. Він закликав їх об’єднатися, підтримати Україну та не залишати її наодинці з російською агресією.

Водночас Кремль поширював повідомлення про нібито втечу Зеленського зі столиці. Президент вважає, що ця інформаційна кампанія мала деморалізувати українців і створити враження, ніби державне керівництво втратило контроль над ситуацією.

Він додав, що регулярно з’являвся на публіці, аби спростовувати російські повідомлення. За словами президента, українські військові згодом говорили йому, що його присутність у столиці була для них важливим сигналом: держава продовжує працювати, а керівництво не відмовилося від боротьби.

Дональд Трамп стверджував, що повномасштабного вторгнення не сталося б, якби він був президентом США у 2022 році. В інтерв’ю Стівену Бартлетту Зеленський визнав, що війна почалася за президентства Джо Байдена, але наголосив: це саме по собі не доводить, що інший президент міг би усунути російську загрозу.

Водночас український лідер наголосив, що сам факт відсутності вторгнення за одного американського президента не доводить, що інший міг би назавжди усунути загрозу. На його думку, головною причиною рос