Від окопного пекла до гармати: як вчорашній залізничник із Рівненщини став влучним навідником (ВІДЕО)
До повномасштабного вторгнення Тарас працював на залізниці. Ранок 24-го лютого 2022 року для мешканця Здовбиці почався з глухих вибухів на рівненському аеродромі. Уже за два дні залізничник тримав у руках повістку і відправився до війська. Перше бойове хрещення Тарас здобув під Торецьком. Чоловік за штатом був водієм і мав залишатися в тилу на охороні техніки. Та сидіти за спинами побратимів відмовився і випросився на передову позицію у самісінькі очі ворогу.
Хотіли мене залишити на охороні техніки, але я сказав: «Я що сюди дарма приїхав, щоб техніку охоронять?». І, коротше, я на позицію поїхав піхотну передову... Це була позиція, яка була найближче максимально до пі**рів, - розповідає військовослужбовець.
Під час одного із жорстких штурмів, допомагаючи сусідній 24-й бригаді подавляти вогневі точки росіян, Тарас ледь не загинув. Пряме влучання 82-міліметрової міни в окоп — і світло для бійця згасло.
Прилетіла пряме попадання 82-міліметрової міни. І побратима в норі прямо там накрило, йому посікло ноги. А мені посікло спину. Передом пече, ну так ніби мене хтось бензином облив, але руки, ноги на місці, голова працює, - розповідає Тарас «Влас».
Стікаючи кров'ю, «Влас» на плечах витягнув пораненого товариша з-під вогню. Той окопний досвід закарбувався в пам'яті назавжди. Тому, коли в бригаді формувався перший артилерійський підрозділ, Тарас свідомо пішов туди навідником. Першим же влучним пострілом новостворена батарея детонувала ворожий склад боєприпасів. Найголовніша мотивація працювати швидко й безпомилково — це пам'ять про власне перебування в піхотній «ямі», коли над головою беззупинно свистять міни.
Снаряду все одно яка погода. Снаряду все одно на РЕБ. Снаряду все одно, де ти сховався — чи за деревом, чи в норі. Якщо він туди попаде — він зробить свою роботу. СТИК Я думаю, що через піхоту повинні пройти всі, хоча би мінімально, щоб розуміти, що це таке. Щоб розуміти, чого коштує життя, коли ти знаходишся на першій лінії, - каже Тарас «Влас», військовослужбовець 104 ОБр ТрО.
Важка фізична праця, цілодобове чергування та постійний ризик. Воїн зізнається: на самій лише мотивації довго не протримаєшся — виручає дисципліна та віра в побратимів. А вдома на Тараса чекає родина та одна велика мрія.
Я мрію, що колись ми зможемо нормально жити в своїй країні і не оглядуватися на те, що там скаже наш *обнутий сусід.
Читайте також: Від розвідки до ювеліра: історія ветерана, який відновив власну справу у Рівному після поранення (ВІДЕО)
Ми прагнемо ділитися з Вами ще більшою кількістю новин та цікавих матеріалів. Будемо раді бачити та спілкуватися з Вами на наших сторінках у
Працюємо для Вас! Оперативно, правдиво, з любов’ю!
Дякуємо за довіру! Нам цінний зв’язок з Вами!
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 жовтня 2026
