Від «еталонного метра» до AI: як за 30 років змінилася робота з правом

25.09.2026, 10:10 lb.ua

Тридцять років тому, у 1996 році, Україна ухвалила рішення створити такий Реєстр. Правова інформація мала стати доступною і впорядкованою, а не бути розпорошеною між паперовими збірниками, відомчими фондами та неофіційними копіями.

ЄДРНПА став офіційною точкою звірки: тут можна перевірити текст нормативно-правового акта, простежити його зміни та встановити редакцію, що діяла у визначений момент часу.

Для LIGA ZAKON ця історія особлива ще й тому, що ми були її безпосередніми учасниками.

Наприкінці 1990-х команда Інформаційно-аналітичного центру «ЛІГА» вже кілька років працювала з електронними масивами законодавства: збирала нормативні акти з офіційних джерел, оцифровувала їх, систематизувала, інтегрувала зміни та створювала інструменти пошуку.

Тому, коли держава почала переводити правову інформацію в єдину цифрову систему, у нас уже були і технологічні напрацювання, і сформований електронний масив документів.

У 1999 році ІАЦ «ЛІГА», за результатами окремого конкурсу, був визначений технічним адміністратором ЄДРНПА та долучився до технологічного створення Реєстру: розробив програмне забезпечення для первинного створення й ведення Реєстру та передав створену власними зусиллями базу нормативно-правових документів (майже 40 тисяч підготовлених електронних текстів нормативно-правових актів за 1990-1999 роки). Вже на цій основі створив першу версію первинного наповнення Реєстру та впровадив технологію його щоденного ведення.

Згодом, ІАЦ «ЛІГА» був визначений технічним адміністратором Реєстру. Цю роботу компанія продовжує виконувати й сьогодні власним коштом.

За ці роки для мене стала особливо очевидною одна річ: державний Реєстр і професійні правові системи не мають замінювати одне одного. У них різні завдання.

Сьогодні держателем ЄДРНПА є Міністерство юстиції України, а доступ до Реєстру відкритий і безкоштовний.

Мін'юст відповідає за формування та ведення його інформаційного фонду. Технічний адміністратор забезпечує функціонування системи, але не визначає зміст офіційної інформації.

Професійні правові ІТ-продукти вирішують інше завдання.

Державний Реєстр відповідає на питання: що є офіційним фактом?

Професійна система — що цей факт означає для мого рішення сьогодні?

Юристу рідко достатньо просто знайти норму. Потрібно побачити, як вона змінювалася, знайти пов’язану судову практику та підзаконні акти, зрозуміти позиції державних органів, оцінити ризики й зібрати все це в одну картину. А у спорі буває потрібно повернутися на п’ять чи десять років назад і точно встановити, яка редакція норми діяла тоді.

Саме тут починається Legal Tech.

Сам собою еталонний текст — ще не продукт, з яким юрист працює щодня. Його потрібно структурувати: розкласти нормативні акти на статті, частини й пункти, зв’язати редакції в історичній послідовності, додати зв’язки із судовою практикою, підзаконними актами та аналітикою. І вже над цим масивом можна будувати релевантний пошук, порівняння редакцій, конструктори документів, сповіщення про зміни та інші професійні інструменти, формувати звʼязок з судовою практикою.

Масштаб цієї роботи добре видно на цифрах. ЄДРНПА сьогодні містить понад 144 тисячі документів, тоді як у базі законодавства LIGA360 їх понад 924 тисячі. Різниця пояснюється самою функцією систем: Реєстр формує державний еталонний фонд, а професійна система охоплює значно ширший правовий контекст, необхідний для практичної роботи — від нормативних актів до роз’яснень, регіональних документів та інших пов’язаних матеріалів.

З появою штучного інтелекту якість цієї основи стає ще важливішою.

AI уже може за секунди аналізувати великі масиви документів, знаходити зв’язки й допомагати шукати релевантну правову інформацію. Але швидкість і переконливість відповіді ще не означають її достовірності. У професійній роботі важливо мати можливість перевірити джерело, побачити контекст і зрозуміти, на яких даних побудований висновок.

Тому цінність Legal Tech сьогодні — не лише в потужності AI-моделі. Вона виникає там, де технологія працює з достовірними й структурованими правовими даними, а за отриманою відповіддю можна пройти весь шлях назад — до документа, його редакції та першоджерела.

Те саме відбувається із судовою практикою. У LIGA360, наприклад, доступний масив із понад 130 млн судових рішень. Ще кілька років тому головним завданням було допомогти юристу швидко знайти серед них потрібні. Сьогодні технології дозволяють піти далі.

Нещодавно ми запустили AI-інструмент для аналізу судової практики. Він допомагає знаходити релевантні позиції судів, бачити тенденції та зв’язки з правовими нормами. Система дозволяє поставити будь-яке питання стосовно судових рішень і отримати не тільки відповідь, а й точні посилання на конкретні фрагменти судових рішень, на яких така відповідь грунтується. Але для мене тут важлива інша річ: можливості AI з’являються не замість багаторічної роботи з даними, а завдяки їй.

Це не суто українська логіка. Світові Legal Tech-компанії будують AI навколо професійних правових масивів: Thomson Reuters — на контенті Westlaw і Practical Law, LexisNexis — на власних базах законодавства, судової практики та юридичної аналітики. Новіші AI-платформи, як-от Harvey, також інтегрують авторитетні правові джерела та спеціалізовані бази.

Тому конкурентна перевага в Legal Tech сьогодні — не лише сама AI-модель. У LIGA360 це поєднання технологій, власних базах даних законодавчої інформації і юридичної експертизи.

Для нас у LIGA ZAKON розвиток AI багато в чому є продовженням роботи з професійною інформацією, яку ми почали ще три десятиліття тому. Змінювалися технології й масштаби даних, але не сам принцип: спочатку потрібно забезпечити точність, структуру та зв'язки між інформацією — і лише потім будувати над нею нові інструменти.

AI-моделі ще багато разів зміняться. Але базова ідея, з якої починався ЄДРНПА, від цього лише стає важливішою: чим складнішими стають технології роботи з правом, тим важливіше мати точку, з якою можна звіритися.