«Дизельне прогрівання» взаємин Трампа та Зеленського

22.09.2026, 10:43 enovosty.com

Стосунки Зеленського з Трампом, схоже, знову починають загострюватися. «Паливом» для цього напруження слугує звичайне дизельне пальне, яке в наших краях зазвичай називають «соляркою». Трамп із упертим завзяттям продовжує тиснути на Зеленського, аби Україна припинила завдавати ударів по путінській нафтопереробці. На думку Трампа, це нібито призвело до дефіциту та високих цін на дизель, зокрема у Штатах, що суттєво шкодить йому та його Республіканській партії перед листопадовими виборами до Конгресу. Щоправда, американські експерти й очільники нафтових корпорацій стверджують, що на ціни та дефіцит дизелю набагато більше впливає розпочата Трампом війна з Іраном та її наслідки, але цього Трамп, звісно ж, визнавати не бажає.

Зеленский уже неразово відповідав у тому дусі, що він готовий припинити удари в будь-який момент, але тільки на взаємній основі: коли Москва перестане завдавати ударів по українських паливно-енергетичних об’єктах, портах та експорту продовольства, а партнери, насамперед Трамп, забезпечать гарантії. Проте Москва відмовляється від взаємного припинення таких ударів, висуваючи вимоги щодо здачі Донбасу, «усунення першопричин», «виконання цілей та завдань СВО» тощо. Зі свого боку Трамп нічого гарантувати й тиснути на Москву не має наміру, тим паче що це марно, але продовжує висувати вимоги Зеленському.

У той час, коли цей текст готувався, Зеленський летів до Штатів на Генасамблею ООН, у кулуарах якої було заплановано зустріч із Трампом. Можна майже напевно стверджувати, що Трамп погодився на цю зустріч (яку початково не анонсували) перш за все для того, аби знову спробувати натиснути на Зеленського з метою припинення ударів по ворожій нафтопереробці. Цілком очевидно: навіть якщо Україна удари припинить, ситуацію з дизелем це не покращить, тим паче в короткостроковій перспективі, але сам факт припинення Україною ударів під тиском Трампа він спробує бодай якось «продати» електорату перед виборами. Адже у більшості міжнародних питань Трамп відверто зазнав фіаско, та й у внутрішній політиці результати його бурхливої діяльності викликають обурення в багатьох американців.

Напередодні відбулася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, очевидно, з ініціативи Трампа, і одним із найважливіших питань було саме дизельне пальне.

Ситуація з дизельним пальним у світі дійсно загострюється до межі, але є одна цікава деталь. Раніше неодноразово повідомлялося, що через дефіцит, спричинений зупинкою нафтопереробних підприємств унаслідок ракетно-дронових ударів України, Москва вже кілька місяців поспіль забороняє експорт дизельного пального.

Та несподівано з’ясовується, що ця заборона діє не для всіх. Виявляється, у серпні держава-агресор різко збільшила постачання дизелю країнам колишньої радянської Середньої Азії, а також — що особливо показово! — афганському режиму талібських свавільників, які тепер стали «найкращими друзями Кремля». Причому за період із січня по серпень цього року обсяги постачань майже зрівнялися з показниками аналогічного періоду минулого року.

Як повідомило американське видання Axios із посиланням на власні джерела, під час телефонної розмови із Зеленським 20 вересня Трамп знову неодноразово просив припинити удари по російських нафтопереробних заводах, оскільки у Білому домі зростання світових цін на дизельне пальне пов’язують саме з цими атаками.

Володимир Зеленський після телефонної розмови з Дональдом Трампом повідомив, що вони домовилися зустрітися цього тижня в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Очікується, що переговори відбудуться у вівторок.

«Слово «дизельне пальне» згадувалося багато разів під час розмови», — повідомило джерело видання Axios.

Свою відповідь на заклик Трампа припинити удари по російських НПЗ Зеленський сформулював у соцмережі X таким чином: «Агресор страждатиме».

Зеленський заявив, що Київ готовий до деескалації, однак відмова від ударів по російських нафтопереробних заводах має супроводжуватися припиненням російських атак на українську енергетику та критичну інфраструктуру.

«Більше не буде так, що страждає лише країна, яка зазнала нападу. Природа війни зараз така, що агресор також страждатиме. Технології роблять це можливим», — написав він у Х.

Зеленський зазначив, що Україна від початку повномасштабного вторгнення прагнула миру та вже висунула десятки дипломатичних пропозицій щодо завершення війни, гарантій безпеки та запобігання новій російській агресії. За його словами, наразі Київ веде діалог із Вашингтоном, а можливі кроки до деескалації обговорюватимуться з партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

«Енергетичний сектор України, критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають припинити бути цілями для Росії, і це приведе до відповідних кроків із деескалації з нашого боку», — наголосив Зеленський.

Від початку 2026 року Україна понад 70 разів атакувала російські НПЗ, а кілька десятків підприємств було виведено з ладу. Тільки в серпні шість великих заводів зупинялися на ремонт. За даними британської консалтингової компанії EA Analytics, через перебої в роботі НПЗ російська нафтопереробка цьогоріч впала до мінімального рівня з 2002 року, що призвело до дефіциту пального всередині країни та заборони його експорту.

У середині вересня Зеленський уже говорив про готовність припинити удари по російських НПЗ за наявності надійних гарантій припинення російських атак на українську енергетику, фактично на порти, логістику та інші критичні об’єкти. Тоді він зазначав, що Київ очікує від партнерів механізму, який забезпечив би дотримання такої домовленості Росією. Але Москва відмовилася, висунувши абсолютно неприйнятні умови, а західні партнери, включно з Трампом, нічого не змогли зробити для примусу Москвы до припинення ударів по Україні, та й не надто старалися це зробити.

Агентство Bloomberg повідомляє, що Москва готується продовжити після кінця вересня заборону на більшу частину експорту дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах.

Зазначається, що остаточний термін нового продовження поки не визначено, однак влада ворожої держави розглядає можливість введення обмежень щонайменше ще на один місяць.

Принципове рішення про продовження обмежень уже фактично ухвалено. Невирішеним залишається лише термін. Заборону можуть продовжити ще на місяць або навіть на триваліший період. Через атаки обсяги переробки нафти в країні опустилися до багаторічних мінімумів. Початково влада РФ планувала залишити заборону в силі лише на кілька тижнів. Однак удари тривали, тому обмеження спочатку продовжили на серпень, агодом — до кінця вересня.

Станом на минулий тиждень Москва вже вивчала можливість зберегти заборону ще як мінімум на один місяць. Українські удари продовжують виводити з ладу великі російські НПЗ: 20 вересня після атаки припинив переробку Московський нафтопереробний завод, ремонт якого триватиме кілька тижнів.

До введення обмежень Росія забезпечувала приблизно 10% світових морських постачань дизельного пального. Вилучення такого обсягу з міжнародного ринку посилило дефіцит, який уже виник через скорочення постачань із Близького Сходу. У результаті ціни на дизель продовжили зростати. У Європі маржа дизельного пального до вартості сирої нафти наразі становить близько 84 доларів за барель. Наприкінці лютого вона становила приблизно 28 доларів. Таким чином, різниця зросла втричі. Світові ціни на дизельне пальне також досягли рекордних рівнів на тлі одночасних перебоїв у Росії та на Близькому Сході.

Різке подорожчання розпочалося після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, а також безпрецедентного посилення українських ударів по російських НПЗ. Обидва конфлікти скоротили доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку. При цьому війна на Близькому Сході наразі вилучила з ринку більше дизельного пального, ніж війна Росії проти України. Постачання дизелю з Близького Сходу в період із березня по серпень скоротилися приблизно вдвічі порівняно з минулим роком.

Обмеження Росії при цьому не означають цілковитої зупинки експорту. Москва залишила винятки для окремих країн, з якими діють міжурядові угоди. У серпні постачання дизельного пального до Казахстану, Киргизстану, Монголії та Таджикистану перевищили 370 тисяч тонн, що більш ніж вдвічі перевищило липневий показник. Найбільшим покупцем стала Монголія, яка імпортувала близько 215 тисяч тонн. Російське виробництво дизельного пального в серпні частково відновилося до приблизно 170 тисяч тонн на добу, однак цього все ще недостатньо для повернення до повномасштабного експорту.

Агентство Bloomberg нагадує, що Трамп нещодавно пов’язав подорожчання пального насамперед із війною Росії проти України, а не з конфліктом навколо Ірану. Він також заявив, що Москва та Київ нібито погодилися припинити удари по енергетичній інфраструктурі одне одного. Однак жодна зі сторін не підтвердила укладення такого перемир’я. Атаки на енергетичні об’єкти після цих заяв тривали й надалі.

Ситуація на світовому ринку дизельного пального залишається напруженою. НПЗ у багатьох країнах уже працюють на межі своїх можливостей, а резерви для швидкого збільшення виробництва обмежені. У США запаси дизельного пального залишаються значно нижчими за середні сезонні показники, незважаючи на високу завантаженість НПЗ. Аналітики припускають, що дефіцит може зберегтися й протягом 2027 року. Подальші російські обмеження або нові удари по нафтопереробних потужностях здатні ще більше посилити тиск на ціни.

Світові ціни на дизельне пальне досягли рекордних значень, можливе подальше зростання, повідомляє Reuters.

Ціни на дизельне пальне в Європі та США піднялися до рекордних рівнів, оскільки війни в Ірані та в Україні призвели до різкого скорочення експорту з боку деяких найбільших виробників, таких як Росія, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, і варіантів запобігти подальшому зростанню практично немає.

Минулого тижня ф’ючерси на дизпаливо в Європі закрилися на рекордно високому рівні, більш ніж подвоївшись порівняно з початком 2026 року, після того як перебої з постачанням поширилися на район Червоног