Режим жорсткої економії. Як Зеленський втратив гроші на підготовку до зими

21.09.2026, 18:04 newsua.one

Пам’ятаєте гучні розмови про плани стійкості регіонів? Забудьте"Схоже на початок технічного дефолту"Головною політичною темою минулого тижня стало те, що Міністерство фінансів без консультацій з бізнесом зупинило капітальні видатки. Це означає припинення підготовки до зими. Навіть якщо за три місяці фінансування відновиться, це вже буде, як то кажуть, у свинячий вереск."Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки по кредитах, розрахунки з постачальниками — це точно головний біль не депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом до відома", — констатував 17 вересня голова комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України, керівник компанії "Автострада" Максим Шкіль.Він повідомив, що у звʼязку з цим "Автострада" вимушена зупинити роботи по всіх обʼєктах. За його словами, "Автострада" будує прифронтові дороги, відновлює зруйновані мости, робить захист обʼєктів енергетики, забезпечує проїзд на ключових ділянках. Тепер це зупинено. Причому держава вже накопичила чималий борг. Керівник компанії повідомив, що загальна сума накопиченої заборгованості з боку обласних служб відновлення та розвитку інфраструктури перед "Автострадою" сягнула 13 млрд грн, це не рахуючи міста Київ.Шкіль погодився з коментарем, що рішення Мінфіну схоже на початок технічного дефолту. "Сигнал дуже тривожний, мені це теж так виглядає", — підтвердив він."Криза ліквідності"16 вересня, виступаючи у Верховній Раді, небезпечну перспективу визнав і сам міністр фінансів Сергій Марченко. "У нас потенційно може бути криза ліквідності", — заявив він депутатам з трибуни парламенту.Коли міністр фінансів каже про кризу ліквідності, це означає, що на єдиному казначейському рахунку критично мало коштів. У такий період держава стикається з ланцюгом проблем. Надходження від податків та міжнародної допомоги приходять пізніше, ніж настає час платити за рахунками. Уряд змушений запроваджувати "пріоритетність". Спочатку гроші віддають на армію та критичні соціальні виплати (пенсії, зарплати бюджетникам). Усі інші видатки (ремонти, закупівлі, програми розвитку) стають на паузу.Якщо ситуацію не виправити, з часом грошей може забракнути навіть на базові державні потреби. І тоді як крайній захід буде використано монетарне фінансування від Національного банку, тобто банальний друк грошей, що призведе до знецінення гривні та різкого зростання цін.10 вересня на засіданні фінансового комітету парламенту Марченко розповів, що Міністерство фінансів вимушено обмежує видатки. Зокрема, у державному секторі економіки можливі затримки зарплат та соціальних виплат. Надалі все залежатиме від того, як надходитимуть кошти на єдиний казначейський рахунок."Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність є", — визнав міністр. Він пояснив, що Мінфін не виключає монетарного фінансування бюджету. А це означає девальвацію гривні, інфляцію та "інші негативні наслідки".Заступник голови парламентської фракції "слуг народу" Максим Ткаченко після спілкування з членами уряду підтвердив, що наприкінці року можуть виникнути тимчасові затримки з соціальними виплатами. "Можуть бути затримки по виплатах, а саме йшлося про листопад, про грудень", — зазначив він в ефірі "Ранок.Live" 11 вересня.Вересень перенесено на грудень17 вересня тривожні сигнали підтвердила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету "слуга народу" Роксолана Підласа. За її словами, військові та соціальні видатки здійснюються у звичайному режимі, видатки на зарплати у бюджетній сфері (наприклад, вчителям, лікарям) — також. Однак Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету й переніс частину видатків з вересня, жовтня і листопада на грудень. Насамперед це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, наприклад, лікарень; будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла та інші."Наприклад, у вересні вони відклали на грудень 39 млрд грн видатків. Але коли ми говоримо про капітальні видатки, ми розуміємо, що віддалення їх на грудень означає, що вони в цьому році взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити", — пояснила вона Ярославу Вінакурову з "Економічної правди".Якраз у цих капітальних видатках закладено реалізацію планів стійкості, підготовку до зими, захист енергооб’єктів."Виходить, ми зараз говоримо про ті видатки, які виглядає трохи дивним відкладати на грудень, коли буде зима і вже буде трохи пізно їх реалізовувати", — здивувася Вінакуров."Тому ми і говоримо, що ситуація з бюджетом погана", — погодилася Підлласа.Тобто раніше йшлося лише про зсув графіка, затримку у виконанні планів. Але тепер спрацювала формула "час — це гроші". Влада змарнувала час — і втратила гроші на підготовку до зими."Ідеальний шторм з бюджетом"Підласа визнала, що безпосередньою причиною цієї ситуації стало невиконання Україною своїх зобов’язань перед західними партнерами, які пообіцяли гроші в обмін на реформи."Ми зайшли в якийсь ідеальний шторм з бюджетом", — заявила глава бюджетного комітету. Вона нагадала, що потреба в міжнародному фінансуванні на 2026 рік була визначена як 50,4 млрд доларів. Вони підтверджені, тобто по суті дефіцит у нас покритий, якщо дивитися на закон про державний бюджет, який затверджено Верховною Радою. Але більшість цих грошей ще не отримані. Ми отримали лише 20,9 млрд доларів від партнерів. "А 29,5 млрд доларів не прийшло ще, тому що уряд і парламент не ухвалюють рішення, які є нашими міжнародними зобов’язаннями для отримання цих грошей".Наприклад, 16 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні два законопроєкти про посилки: №16051-1 (про оподаткування ПДВ електронної торгівлі та міжнародних посилок) та №15460 (про нові митні правила для міжнародних поштових та експрес-відправлень)."Це умова для другого траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу, яка мала бути проголосована до кінця серпня, — нагадала Підласа. — А гроші ми чекали в середині вересня. Зараз середина вересня. Ми тільки в першому читанні проголосували посилки. Тобто в кращому випадку друге читання буде в парламенті через три тижні, це 13 жовтня, а потім підписання законопроекту. Тобто в кращому випадку гроші прийдуть в кінці жовтня. Це на два місяці пізніше, але на ці гроші були розраховані видатки".Таких невиконаних вчасно зобов’язань — майже півсотні. Тобто це системна проблема, і виникла вона не за один день. Потрібно було спеціально багато місяців старатися, щоб створити настільки величезний борг по реформах — і покарати себе за це відповідним браком грошей.Хитрість, що не вдаласяТо що ж сталося? Володимир Зеленський мав хитрий план. Він сподівався, що можна буде розчулити європейців розповідями про зростання наших потреб внаслідок збільшення російських обстрілів і випросити додаткове фінансування. Однак план не спрацював.15 вересня "Суспільне" із посиланням на джерела у Верховній Раді розповіло, що у відповідь на прохання України виділити додаткове фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону, яке озвучили президент Зеленський і низка урядовців, єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос (та сама, яка підписувала план Качки-Кос з переліком 10 зобов’язань України на 2026 рік на шляху євроінтеграції) надіслали листа народним депутатам.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля одержання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання та обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Тобто нам ввічливо нагадали про невиконані зобов’язання. Зеленський сподівався отримати додаткові гроші, щоб покрити ними дефіцит, що виник внаслідок заблокованих реформ, але не вийшло. І тепер у нас затримка графіка на кілька місяців.Звісно, можна було зробити навпаки: показати, як ми чудово виконуємо зобов’язання, і цим аргументувати додаткові прохання. Можна було б пришвидшити виконання, випередити графік і казати: бачите, ми вже заробили ці гроші, то чого ж вони будуть маринуватися у вас в тумбочці? Тоді б точно ні в кого не виникнуло підозри, що ми хочемо у такий спосіб обдурити шановних європейських друзів і уникнути реалізації своїх власних обіцянок."Космічний дефіцит коштів"18 вересня під час спілкування з медіа на зустрічі "Карпатської вісімки" Зеленський визнав, що Україна має "космічний дефіцит коштів". І не повідомив про жодне рішення, яке він знайшов для виходу з цієї ситуації."Вчора говорили з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Ми з нею зустрінемося найближчим часом. Готуємо деякі пропозиції виходити з дефіциту того, про який я говорив, космічного, між нами говорячи. Але тим не менш ми знайдемо всі виходи. Я вже це знаю. Про деякі речі вже є домовленості", — розповів він.На його офіційному сайті можна знайти уточнення: "Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн обговорили необхідні кроки заради оборонної стійкості України. Дуже детально говорили про проблему з фінансуванням української оборони. Готуються рішення для цієї проблеми".Тобто гроші на нашу оборону європейські друзі, можливо, справді знайдуть. А все інше — то залишиться проблемою України. Зеленський і "слуги народу" цим не збираються перейматися: три тижні Верховна Рада взагалі не засідатиме, демонструючи західним партнерам щире небажання ухвалювати закони, необхідні для отримання грошей.