НБУ послабив гривню: курси долара та євро зростуть 22 вересня

21.09.2026, 16:18 mind.ua

Центробанк підкоригував офіційний курс на користь американської та європейської валютНаціональний банк України оприлюднив офіційний курс основних іноземних валют на вівторок, 22 вересня 2026 року.Про це повідомляє пресслужба НБУ.Офіційний курс американського долара зросте на 3 копійки. Водночас євро здорожчає на 17 копійок.Центробанк встановив такі котирування (у порівнянні з показниками 21 вересня):1 долар США – 44,70 грн (проти 44,67 грн);1 євро – 51,36 грн (проти 51,19 грн).Отже, регулятор дещо послабив національну валюту відносно обох ключових грошових одиниць.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що НБУ розширив список бенчмарк-ОВДП для банків. До переліку додали новий випуск цінних паперів.Mon, 21 Sep 2026 16:03:00 +030020310054Новиниhttps://mind.ua/news/20310054-nbu-poslabiv-grivnyu-kursi-dolara-ta-evro-zrostut-22-veresnyahttps://mind.ua/news/20310054-nbu-poslabiv-grivnyu-kursi-dolara-ta-evro-zrostut-22-veresnya#comment_header_layerНовини на mind.uaНБУ,Україна,КУРСИ ВАЛЮТ,Євро,ДоларВ Україні представлений перший практичний гід із міжсекторних партнерств (Pekлama)Українські компанії сформулювали правила співпраці: що має змінитися в управлінні бізнесомКоманда проєкту «Щедрий вівторок» від Zagoriy Foundation презентувала перший в Україні практичний гід із міжсекторних партнерств. У ньому систематизовано досвід 57 українських компаній, благодійних організацій, державних інституцій і зібрано дієві інструменти для побудови ефективної співпраці.Чому партнерства потребують нового підходу?Український бізнес дедалі частіше взаємодіє з державою, громадським і військовим сектором. Проте така співпраця досі значною мірою залежить від особистих домовленостей, а не від зрозумілих процесів. Через це навіть сильні ініціативи можуть втрачати час, ресурси та потенціал для масштабування.Автори видання пропонують розглядати партнерство не як разову домовленість чи спосіб залучити фінансування, а як окрему управлінську компетенцію. Ефективна співпраця потребує такої ж системної роботи, як і будь-який інший бізнес-процес: спільного визначення мети, розподілу ролей, управління очікуваннями, фіксації домовленостей та оцінки результатів.«Цей гід - нагода поставити собі незручне запитання: чи достатньо сьогодні тих зв'язків, на яких тримається громадянське суспільство в Україні? Або навіть: чи не задорого обходиться конкуренція та осібність?», - говорить керівниця проєкту «Щедрий вівторок» Ірина Угнівенко.Що містить Гід?Видання поєднує аналітику, практичні інструменти та реальний досвід українських організацій. Воно допомагає визначити, яка модель партнерства найкраще відповідає конкретній задачі, як розподілити ролі між учасниками та як оцінювати результат. Окремий розділ присвячено довірі: чому її недостатньо для довгострокової співпраці і як працювати з різними видами внесків - від фінансування до експертизи, технологій чи доступу до спільнот.Своїм досвідом поділилися 57 українських компаній, громадських і благодійних організацій, державних інституцій та експертів. Серед них - «Дарниця», Kormotech, COMFY, Superhumans Center, Veteran Hub, Міністерство цифрової трансформації України, Український культурний фонд, Starlight Media, UAnimals, Фонд Сергія Притули та інші.«Коли ми в Zagoriy Foundation говоримо про масштабування впливу, партнерства стають ключовою інфраструктурою. Одній організації завжди бракуватиме повного контуру: даних, доступу, експертизи, довіри, ресурсу, масштабу або легітимності. Нам важливо краще розуміти, як сьогодні в Україні реально працюють міжсекторні партнерства: що допомагає їм ставати сильними, що блокує, де виникає довіра, де з’являється дублювання, які моделі можна відтворити і які помилки варто не проходити вдруге», - коментує Ірина Грицаєнко, CEO Zagoriy Foundation.Для кого створений Гід?Видання буде корисним керівникам компаній, командам корпоративної соціальної відповідальності, фахівцям із розвитку партнерств, представникам громадського сектору, державних інституцій і міжнародних організацій, які працюють над спільними суспільними рішеннями.Гід уже доступний для безоплатного завантаження на сайті проєкту «Щедрий вівторок».«Щедрий вівторок» - проєкт Zagoriy Foundation, який досліджує, систематизує та поширює практики стратегічної соціальної відповідальності. У 2024 році команда започаткувала серію практичних матеріалів «Небайдужі» та випустила перше видання, присвячене корпоративній соціальній відповідальності. Гід про міжсекторні партнерства став другим у серії.Mon, 21 Sep 2026 16:00:00 +030020310051Новиниhttps://mind.ua/news/20310051-v-ukrayini-predstavlenij-pershij-praktichnij-gid-iz-mizhsektornih-partnerstvhttps://mind.ua/news/20310051-v-ukrayini-predstavlenij-pershij-praktichnij-gid-iz-mizhsektornih-partnerstv#comment_header_layerНовини на mind.uaБлагодійністьросія накрила Московський НПЗ гігантськими сітками — але українські дрони його все одно уразилирф змушена накривати промислові та енергетичні об'єкти металевими конструкціями й сіткамиросія встановила над Московським нафтопереробним заводом масштабні протидронові сітки, однак під час масованої української атаки 20 вересня вони не змогли повністю захистити підприємство. Кілька безпілотників досягли території НПЗ, після чого там виникла пожежа, а українська сторона заявила про пошкодження кількох технологічних установок.Про масштабний інженерний захист Московського НПЗ раніше свідчили фото та відео з підприємства. Нові кадри, які поширив OSINT-дослідник Special Kherson Cat, дозволяють побачити величезні конструкції із сіткою, встановлені над частиною території заводу.ltr lang=en>A rare close look at the huge anti-drone protective structures installed over Moscow’s oil facilities.Those are usually only seen from afar in attack footage, so this angle gives a much clearer sense of their scale. pic.twitter.com/aiWGDMnEDz- Special Kherson Cat #128008;#127482;#127462; (@bayraktar_1love) September 21, 2026Але вже наступного дня після появи нових кадрів сітки пройшли «бойову перевірку».У ніч проти 20 вересня Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по Москві та області. Російська влада заявила про перехоплення понад 1600 дронів, зокрема близько 450, які прямували до столиці. Водночас кілька безпілотників досягли території Московського НПЗ у районі Капотні.На оприлюднених відео видно вибухи та пожежу на території підприємства. Reuters підтверджує, що об'єкт НПЗ був пошкоджений під час атаки. Завод є одним із найбільших у росії та переробив 11,6 млн тонн нафти у 2024 році.За даними ISW, український Генштаб повідомив про ураження первинної установки переробки AVT-6, ще однієї технологічної установки та установки ізомеризації.Український виробник Fire Point заявив, що його далекобійні FP-1 уразили Московський НПЗ, після чого підприємство призупинило переробку нафти.Тому сітки не забезпечили повного захисту об'єкта, водночас за відкритими даними неможливо визначити, скільки саме безпілотників намагалися подолати цей бар'єр, скільки з них було знищено або відхилено ним і яку частину потенційної шкоди сітки могли запобігти.Масштаб конструкцій над Московським НПЗ показує, наскільки серйозною для росії стала проблема українських далекобійних безпілотників.Подібний фізичний захист з'являється і на інших об'єктах. Раніше росіяни почали встановлювати протидронові конструкції біля енергетичної інфраструктури москви, зокрема навколо підстанції «Абрамово».Бекграунд. Нагадаємо, Wildberries закуповує півмільйона метрів сітки для захисту від українських дронів, цього вистачить на 67 футбольних полів.Mon, 21 Sep 2026 15:57:00 +030020310055Новиниhttps://mind.ua/news/20310055-rosiya-nakrila-moskovskij-npz-gigantskimi-sitkami-ale-ukrayinski-droni-jogo-vse-odno-urazilihttps://mind.ua/news/20310055-rosiya-nakrila-moskovskij-npz-gigantskimi-sitkami-ale-ukrayinski-droni-jogo-vse-odno-urazili#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,НАФТОПРОДУКТИ,інфраструктураПогодні умови можуть грати на руку реактивним «шахедам» – Ігнат пояснив нову тактику рфросія вже запустила близько 7700 таких дронівросія активно використовує проти України реактивні ударні безпілотники й підбирає тактику їхнього застосування залежно від погодних умов.У разі туману та хмарності кількість таких атак може зростати, оскільки погода ускладнює роботу української протиповітряної оборони.Про це в ефірі телемарафону заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.За його словами, російські військові перед запуском враховують метеоумови як на маршруті польоту, так і в районі цілі.«Перше, на що дивитиметься противник – це метеоумови в районі прольоту маршруту та в районі цілі, яку хоче уразити. Якщо буде туман, хмарність, це буде ускладнювати роботу української протиповітряної оборони. І відповідно противник застосовуватиме той чи інший засіб – реактивний, чи звичайний шахед», – сказав Ігнат.Він зазначив, що росіяни намагаються ускладнювати роботу Сил оборони, не лише збільшуючи кількості дронів, а й за допомогою нових тактичних прийомів, зокрема використовуючи погодні умови.Масштаб застосування реактивних БпЛА за останні місяці суттєво зріс. За словами Ігната, загалом росія вже запустила по Україні близько 7700 реактивних ударних дронів.За 20 днів вересня їх було застосовано близько 1800–1900. Для порівняння: у липні росія запустила близько 2800 таких безпілотників за весь місяць.При цьому українська ППО збиває близько 60% реактивних БпЛА на різних етапах їхнього польоту. Ігнат назвав цей показник досить високим з огляду на наявні сили та засоби протиповітряної оборони.Реактивні дрони становлять окрему проблему через значно вищу швидкість порівняно з традиційними «шахедами». За даними Reuters, нові російські реактивні БпЛА можуть розвивати швидкість понад 400 км/год, що робить їх складнішими цілями для перехоплення.На тлі зростання таких атак Україна розвиває спеціальні засоби перехоплення. 19 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про успішне застосування нового українського дрона-перехоплювача, створеного військовою контррозвідкою СБ