Свято 19 вересня 2026 — День народження смайлика: як з’явився символ :-)

19.09.2026, 08:45 ua.news

19 вересня відзначають День народження смайлика — символу, без якого сьогодні важко уявити спілкування в інтернеті. Саме цього дня у 1982 році професор Скотт Фалман запропонував використовувати комбінацію :-) для позначення жартів у повідомленнях. Від простих символів на клавіатурі смайлики поступово перетворилися на тисячі емодзі, якими люди щодня передають емоції, настрій і навіть цілі думки.

День народження смайлика щороку відзначають 19 вересня. Дата пов’язана з конкретною подією в історії цифрового спілкування — саме 19 вересня 1982 року в університетській комп’ютерній мережі з’явилося повідомлення, яке вважають народженням першого цифрового смайлика. Його автором був американський професор інформатики Скотт Фалман із Carnegie Mellon University у Піттсбурзі.

Це свято не є офіційним державним чи міжнародним днем. Воно має радше символічний характер і нагадує про те, наскільки сильно змінився спосіб спілкування людей. Колись для передачі емоцій потрібно було бачити співрозмовника або чути його голос, а в текстовому повідомленні було складно зрозуміти, де людина жартує, а де говорить серйозно. Смайлик став простим способом додати до сухого тексту емоцію. У 2026 році від появи першого цифрового смайлика минає 44 роки. За цей час :-) перетворився на цілу систему символів, а згодом — на сучасні графічні емодзі. Сьогодні люди використовують їх у месенджерах, соцмережах, електронній пошті, коментарях і навіть у робочому листуванні.

Історія почалася на електронній дошці оголошень Carnegie Mellon University. На початку 1980-х років викладачі та студенти активно спілкувалися там за допомогою текстових повідомлень. Це було схоже на дуже ранню версію сучасних форумів і чатів. Проблема виникала тоді, коли хтось писав жарт або саркастичний коментар. Інші користувачі не завжди розуміли, що це жарт, і сприймали повідомлення буквально. Через це звичайне обговорення могло перетворитися на довгу суперечку.

Тоді Скотт Фалман запропонував просте рішення. 19 вересня 1982 року о 11:44 він опублікував повідомлення, у якому запропонував використовувати послідовність :-) як позначку для жартів. Якщо нахилити голову набік, два символи та дужка справді нагадують усміхнене обличчя. Для повідомлень, які не були жартами, він запропонував протилежний варіант — :-(. Фалман навряд чи міг тоді уявити, наскільки далеко зайде його ідея. Спочатку це була просто зручна домовленість для невеликої університетської спільноти. Але досить швидко такі символи почали використовувати в інших університетах і комп’ютерних мережах. Згодом з’явилися десятки нових варіантів смайликів.

Головна перевага смайлика була в його простоті. Для нього не потрібна була спеціальна програма, картинка або навіть окрема клавіша. Достатньо було звичайної клавіатури та трьох символів. Смайлик допоміг вирішити проблему, яка сьогодні здається очевидною. У текстовому повідомленні немає інтонації, міміки та жестів. Фраза «Ну добре» може бути щирою, роздратованою або саркастичною. Якщо додати до неї :-), сприйняття одразу змінюється.

Саме тому смайлики швидко стали частиною онлайн-мови. Люди почали придумувати нові варіанти для різних емоцій. З’явилися підморгування ;-), здивовані обличчя, сумні смайлики, сміх та інші комбінації. Згодом смайлики стали настільки звичними, що користувачі вже не обов’язково думали про їхнє буквальне значення. Символи почали працювати майже як звичайні слова або розділові знаки. Саме це і стало одним із перших кроків до сучасного цифрового спілкування.

Коли говорять про смайлик, часто уявляють жовте кругле обличчя з чорними очима та широкою посмішкою. Але тут є важлива деталь. Історія такого графічного Smiley Face почалася ще до цифрового :-). У 1963 році американський художник Гарві Болл створив відоме жовте усміхнене обличчя для страхової компанії в місті Вустер, штат Массачусетс. Компанія хотіла підняти настрій працівникам після складного об’єднання двох страхових компаній. Боллу доручили створити простий дружній символ, який можна було б розмістити на значках, плакатах та інших матеріалах.

За даними історичних матеріалів, художнику знадобилося приблизно 10 хвилин, щоб намалювати свій варіант усміхненого обличчя. За роботу він отримав 45 доларів. Компанія спочатку замовила лише близько сотні значків, але вони швидко стали популярними серед працівників. Згодом жовтий смайлик вийшов далеко за межі офісу. Його почали друкувати на одязі, листівках, сувенірах та різних товарах. У 1970-х роках усміхнене жовте обличчя стало справжнім масовим символом позитиву.

При цьому сам Гарві Болл не став багатим завдяки своєму малюнку. Він не зареєстрував торговельну марку на оригінальний дизайн і отримав за роботу лише ті самі 45 доларів. Саме тому історія створення смайлика часто згадується як приклад того, як проста ідея може стати значно популярнішою за свого автора.

У 1982 році смайлик був звичайною комбінацією символів. Людина бачила :-) і мала нахилити голову, щоб зрозуміти, що це обличчя. Але з розвитком комп’ютерів та інтернету ця ідея почала змінюватися. Користувачі створювали все більше текстових комбінацій. З’являлися усмішки, підморгування, сумні обличчя, здивування та інші емоції. Так сформувався цілий словник так званих емотиконів — графічних позначень емоцій, складених із текстових символів.

Поступово технології дозволили замінити комбінації символів справжніми маленькими картинками. Так текстові смайлики почали перетворюватися на емодзі. Сьогодні між цими поняттями є різниця: емотикон зазвичай створюється зі звичайних символів клавіатури, а емодзі є окремим графічним символом, який підтримується стандартом Unicode. Саме завдяки Unicode сучасні емодзі можуть відображатися на різних пристроях і в різних операційних системах. Над новими символами працює Unicode Consortium, який визначає, які символи входять до міжнародного стандарту.

Сьогодні важко повірити, що величезна система емодзі починалася з трьох клавіш. Зараз у телефонах можна знайти символи для емоцій, тварин, їжі, професій, предметів, подорожей, погоди та безлічі інших тем. Емодзі допомагають не лише показати настрій. Ними можна доповнити привітання, пожартувати, підкреслити іронію або швидко відреагувати на повідомлення. Іноді один символ замінює ціле речення.

Цікаво, що значення деяких емодзі залежить від контексту. Наприклад, один і той самий смайлик може використовуватися як щира емоція, жарт або навіть сарказм. Тому емодзі стали частиною живої цифрової мови, а не просто прикрасою тексту. Щороку список емодзі продовжує розширюватися. Unicode Consortium розглядає пропозиції щодо нових символів, після чого схвалені варіанти можуть з’являтися на телефонах та інших пристроях. У 2026 році, наприклад, серед кандидатів на нові емодзі були маяк, солоний огірок, метеор, метелик та інші символи.

Один із найцікавіших фактів полягає в тому, що оригінальне повідомлення Скотта Фалмана довгий час вважалося втраченим. Перший смайлик з’явився на старій університетській електронній дошці, але доступ до тих даних згодом зник.

Лише у 2002 році дослідникам вдалося знайти старі резервні копії університетських даних. Після пошуків вони відновили повідомлення Фалмана та змогли точно підтвердити дату появи :-). Сам Фалман розповідав, що це дозволило остаточно встановити день народження цифрового смайлика — 19 вересня 1982 року.

Ще один цікавий факт — смайлик спочатку придумували не для того, щоб показувати радість. Його головним завданням було пояснити, що повідомлення є жартом. Тобто перший смайлик був фактично інструментом боротьби з непорозуміннями в текстовому спілкуванні.

Фалман також одразу запропонував пару :-) і :-(. Перша комбінація мала позначати жарт, а друга — серйозний або негативний контекст. Згодом люди придумали безліч нових варіантів, серед яких одним із найпопулярніших став ;-) — смайлик із підморгуванням.

Оскільки це неофіційне свято, у нього немає суворих правил. Найпростіший спосіб відзначити його — просто додати більше смайликів у свої повідомлення. Можна написати друзям привітання, використовуючи тільки емодзі, або спробувати передати цілу фразу без слів. Ще один варіант — згадати старі текстові смайлики. Наприклад, протягом дня можна використовувати :-), ;-), :-D, :-( та інші комбінації замість сучасних картинок. Це хороший спосіб побачити, наскільки змінилося цифрове спілкування за останні десятиліття.

Для дітей можна влаштувати веселу гру. Наприклад, один учасник показує емодзі, а інші повинні вгадати емоцію або слово, яке воно означає. Можна також запропонувати придумати власний смайлик і пояснити, яку емоцію він передає. У соцмережах цього дня можна провести невеликий флешмоб. Наприклад, опублікувати улюблений смайлик і розповісти, чому саме він найчастіше використовується. Або запропонувати підписникам описати свій настрій трьома емодзі.

Можна згадати і про історію самого символу. Наприклад, показати друзям, як виглядав перший текстовий смайлик :-), розповісти про Скотта Фалмана та Гарві Болла. Так звичайний привід для веселого допису перетворюється на коротку подорож в історію інтернету та цифрового спілкування.

День народження смайлика нагадує про річ, яку ми часто не помічаємо. Спілкування в інтернеті за кілька десятиліть стало майже таким самим емоційним, як звичайна розмова. Ми можемо не чути голосу людини й не бачити її обличчя, але один маленький символ допомагає зрозуміти її настрій. Колись :-) було новою ідеєю, яку запропонував професор на університетській дошці повідомлень. Сьогодні емодзі використовують мільйони людей у різних країнах і мовах. Вони стали своєрідною універсальною мовою, яку часто можна зрозуміти навіть без перекладу.

Тому 19 вересня можна просто згадати про цей маленький, але важливий винахід. Від трьох символів на старій клавіатурі до тисяч сучасних емодзі смайлик пройшов величезний шлях. І, мабуть, найпростіший спосіб відзначити його день народження — надіслати комусь щось добре, додавши наприкінці звичайне :-) або .

Читай нас у Telegram та Sends