DW: сухопутні маршрути не замінять Ірану морську торгівлю

14.09.2026, 11:17 ua.news

Іран намагається перенаправити частину імпорту та експорту з південних морських портів до північних портів, залізниць і сухопутних коридорів на тлі морської блокади, очолюваної США. Як повідомляє Deutsche Welle English, міністр економіки Алі Маданізаде під час візиту до Москви заявив про необхідність активізувати північні кордони країни та перенести туди значну частку зовнішньої торгівлі.

Іран має сім сухопутних сусідів, вихід до Каспійського моря та маршрути до Росії, Центральної Азії, Туреччини, Іраку, Пакистану й Кавказу. Наприкінці 2025 року іранська влада оцінювала номінальну річну пропускну спроможність північних портів у понад 30 млн тонн, причому використовувалася менш ніж третина цього обсягу.

Через Каспійське море Іран може збільшити перевезення зерна, продовольства та генеральних вантажів. Залізничний напрямок через Туреччину частково залежить від поромів для поїздів через озеро Ван: у 2024 році вони перевезли близько 477 тис. тонн вантажів. Пункти Сарахс та Інче-Бурун сполучають Іран через Туркменістан із Центральною Азією, Росією і потенційно Китаєм.

Водночас вантажний термінал в Астарі, що входить до міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь», за перші п'ять місяців 2026 року обробив близько 345 тис. тонн за проєктної потужності 3,5–4 млн тонн на рік. Вузьким місцем лишається недобудована залізниця Решт — Астара.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Член економічної комісії парламенту Ірану Джафар Гадері заявив, що через південні морські кордони раніше проходили 83% із названих ним 210 млн тонн імпорту. Голова Ірано-китайської торгової палати Маджидреза Харірі оцінив вартість доставки контейнера з Китаю через південні порти приблизно у 3 тис. доларів, тоді як суходолом — у 12 тис. доларів.

За оцінкою Харірі, перенаправлення близько 2 млн контейнерів, які щороку надходять через південь, може збільшити торговельні витрати Ірану приблизно на 18 млрд доларів. Для перевезення вантажу судна місткістю 50 тис. тонн знадобилося б орієнтовно 2 тис. вантажівок із вантажопідйомністю 25 тонн кожна.

Енергетичний стратег Умуд Шокрі зазначив, що альтернативні маршрути через Пакистан, Ірак, Туреччину, Каспійський регіон, Джаск і Чабахар не можуть повністю замінити південний експорт енергоносіїв. Великий нафтовий танкер перевозить приблизно 1,5–2 млн барелів нафти, а перевезення такого обсягу автомобільним транспортом вимагало б тисяч автоцистерн.

Нафтопровід Горех — Джаск, споруджений для транспортування нафти до Оманської затоки в обхід Ормузької протоки, посилює стійкість інфраструктури, однак його фактична доступна потужність залишається значно нижчою за початкові плани. Аналітики, опитані виданням, вважають сухопутні коридори способом підтримати постачання продовольства, медикаментів і промислової сировини, але не повноцінною заміною морської торгівлі та великих поставок нафти до азійських покупців.

Читай нас у Telegram та Sends