Генпрокурор Кравченко перед відставкою заявив про підозру директору НАБУ Кривоносу: деталі

14.09.2026, 09:09 focus.ua

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що кілька днів тому після зустрічі з президентом подав заяву про відставку. Він назвав це свідомим політичним рішенням і заявив, що не дозволить використати його відставку для зупинення кримінальних проваджень.

Про це він повідомив у своєму офіційному Telegram-каналі, оприлюднивши відеозвернення.

За словами Кравченка, операція “Карфаген” була спрямована не лише проти нього, а й мала на меті отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП.

Кравченко заявив, що під час обшуків у службових приміщеннях Офісу генпрокурора представники НАБУ та САП отримали доступ до захищених законом матеріалів проваджень. За його словами, частину документів та електронних даних було скопійовано та викрадено.

Генпрокурор також повідомив, що Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених працівниками НАБУ і САП. Він зазначив, що допитано понад 100 осіб та зібрано значний обсяг матеріалів негласних слідчих дій.

Кравченко заявив, що на підставі зібраних матеріалів підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, йдеться про підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивне усиновлення з метою створення підстав для уникнення відповідальності в суді.

Друга підозра, за словами генпрокурора, стосується близької до керівника САП особи. Кравченко заявив, що провадження пов'язане з впливом на суддів ВАКС, пропозицією їм неправомірної вигоди та сприянням в ухиленні від мобілізації.

“Я йду з посади, але не відступаю від свого обов’язку перед державою”, — заявив Кравченко.

Він також закликав Семена Кривоноса та Олександра Клименка подати у відставку, щоб не втягувати органи та їхні колективи в особистий конфлікт.

Кравченко наголосив, що незалежність антикорупційних органів, на його думку, не означає їх безконтрольності. Він заявив, що жодне голосування парламенту щодо його відставки не скасує зібраних доказів і не звільнить фігурантів кримінальних проваджень від відповідальності перед законом.

4 вересня 2026 року НАБУ і САП заявили про проведення спецоперації “Карфаген”. За даними правоохоронців, у справі йдеться про злочинну організацію, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні неправомірної вигоди за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів, а також у легалізації майна.

6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативою визначили заставу в розмірі 120 млн грн. Уже наступного дня суд визначив запобіжні заходи ще для двох фігурантів провадження.

При цьому згадки Данила Сліпчука в судових матеріалах та слова прокурора про його ймовірну роль у діяльності групи самі по собі не свідчать про доведеність його вини. Остаточне рішення щодо дій Сліпчука та інших фігурантів має ухвалити суд.

Також 6 вересня під час засідання ВАКС у справі “Карфаген” прокурор САП назвав президента ФК “Харків” Богдана Бойка одним із фігурантів розслідування. За словами прокурора, з Бойком безпосередньо координували питання, пов’язані з роботою кол-центрів. Зокрема, йшлося про конкретні адреси та виконання міжнародних правових доручень.