Нафта різко дорожчає через загрозу Ормузькій протоці та Червоному морю

11.09.2026, 15:23 newformat.info

Світові ціни на нафту піднялися до найвищого рівня майже за чотири місяці через нову хвилю атак на судноплавство на Близькому Сході. Інвестори дедалі більше побоюються тривалих перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку та Червоне море — два критично важливі маршрути світової торгівлі енергоресурсами.

Напередодні обидві марки подорожчали більш ніж на 6%. На початку п’ятничних торгів їхнє зростання за тиждень наближалося до 13%.

Однак пізніше ринок розвернувся. Після повідомлень про можливі переговори щодо безпеки судноплавства Brent опустилася приблизно до $104, а WTI — нижче $100 за барель.

Попри корекцію, нафта залишається поблизу багатомісячних максимумів, а трейдери закладають у котирування значну геополітичну премію.

Головною причиною різкого подорожчання стала ситуація одночасно навколо Ормузької протоки та Червоного моря.

Через Ормузьку протоку до початку війни з Іраном проходило близько п’ятої частини світових щоденних поставок нафти та скрапленого природного газу.

Останніми днями рух суден тут знову різко скоротився.

За даними відстеження судноплавства, у четвер протокою пройшли лише сім суден проти 11 днем раніше. Середній показник за попередні десять днів становив близько 15.

Напруженість посилилася після нової серії атак на танкери.

Іран заявив, що 9 вересня атакував десять суден поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили завдали ударів по п’яти іранських нафтових танкерах. Корпус вартових Ісламської революції пригрозив подальшою ескалацією у разі нових американських атак.

Для нафтового ринку це означає ризик не лише втрати окремих партій сировини. Значно небезпечнішим є тривале обмеження судноплавства через протоку, яку практично неможливо повністю замінити іншими маршрутами.

Одночасно погіршилася ситуація біля іншого стратегічного маршруту.

Підтримувані Іраном єменські хусити 10 вересня захопили портове місто Моха. Це посилило побоювання щодо безпеки судноплавства поблизу Баб-ель-Мандебської протоки, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою.

Через цей маршрут судна прямують до Суецького каналу, тому будь-яке масштабне порушення руху може вплинути на поставки між Близьким Сходом, Азією та Європою.

Хусити останнім часом також активізували атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії.

Пошкодження саудівських об’єктів посилило побоювання, що перебої перестануть бути локальною проблемою Ормузької протоки й охоплять значно більшу частину Близького Сходу.

Особливе занепокоєння викликає постачання дизельного та авіаційного пального. Саудівський НПЗ у Джизані, який постачає значні обсяги нафтопродуктів до Європи, вже зазнав пошкоджень.

Ще одним фактором залишається війна між США та Іраном.

Взаємні удари по танкерах, військових і нафтових об’єктах дедалі сильніше впливають на фізичні поставки енергоресурсів.

Президент США Дональд Трамп тим часом пригрозив новими ударами по Ірану. Однією з потенційних цілей він назвав гірський об’єкт поблизу сильно пошкодженого ядерного комплексу в Натанзі.

Тегеран, зі свого боку, демонструє готовність відповідати на американський військовий та економічний тиск.

Ринок побоюється, що навіть без повного перекриття Ормузької протоки постійні атаки на танкери, зростання вартості страхування та небажання судновласників заходити в небезпечний район можуть надовго обмежити експорт.

Наслідки нафтової кризи вже безпосередньо відчувають американські споживачі.

Середня роздрібна ціна дизельного пального у США вперше в історії перевищила $6 за галон.

За даними цінових моніторингів, вона досягла приблизно $6,06. Порівняно з аналогічним періодом минулого року дизель подорожчав більш ніж на 60%.

Особливо високі ціни фіксують у Каліфорнії, де вартість галона дизеля наблизилася до $8.

Дизель має критичне значення для вантажних перевезень, сільського господарства та промисловості. Тому його подорожчання може поступово переноситися на вартість товарів і послуг та посилювати інфляцію.

Додатковий дефіцит на ринку нафтопродуктів створюють удари України по російських нафтопереробних заводах. Скорочення російської переробки одночасно з проблемами на Близькому Сході особливо сильно тисне на дизельний сегмент.

Водночас фундаментальна картина на нафтовому ринку залишається неоднозначною.

Міжнародне енергетичне агентство погіршило прогноз світового попиту та пропозиції нафти через затяжну війну з Іраном і проблеми з близькосхідними поставками.

За оцінкою агентства, світовий попит у 2026 році може скоротитися приблизно на 2,5 млн барелів на добу — значно сильніше, ніж очікувалося раніше.

Але одночасно ще швидше скорочується пропозиція. МЕА очікує її падіння приблизно на 5,7 млн барелів на добу — до 100,7 млн.

Відновлення нормальних потоків енергоресурсів із Близького Сходу тепер очікують не раніше 2027 року.

ОПЕК+ тим часом 6 вересня вирішила не збільшувати видобуток у жовтні порівняно з вересневим рівнем.

П’ятничне падіння котирувань показало, наскільки чутливим став нафтовий ринок до будь-яких політичних сигналів.

Ціни почали знижуватися після повідомлень про те, що країни Перської затоки намагаються домовитися з Іраном про тимчасовий механізм безпечного проходу суден через Ормузьку протоку.

Проте фундаментальна проблема не зникла.

Одночасно під загрозою перебувають Ормузька та Баб-ель-Мандебська протоки, тривають атаки на танкери та нафтопереробні підприємства, а війна США з Іраном не демонструє ознак швидкого завершення.

Саме тому аналітики очікують збереження надзвичайно високої волатильності: одна новина про атаку на танкер або енергетичний об’єкт здатна за кілька годин підняти нафтові котирування на кілька відсотків.

І поки основні морські маршрути Близького Сходу залишаються небезпечними, премія за геополітичний ризик продовжуватиме утримувати нафту на високих рівнях.