Освітнє падіння зупинилося, але щонайменше третина учнів не має базових знань, — PISA-2025

11.09.2026, 14:00 texty.org.ua

Попри повномасштабну війну та постійні обстріли, українським підліткам вдалося втримати свої навчальні результати приблизно на рівні 2022 року. Оприлюднений Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, показує, що стрімке падіння показників зупинилося, а школа стала для дітей головним осередком підтримки. Проте освітні втрати залишаються серйозними: понад третина учнів не володіє базовими знаннями, а розрив між містом і селом сягає трьох років навчання.

Про це повідомляє ГО «Навчай для України».

Результати дослідження дають обережну надію, адже вільне падіння успішності вдалося зупинити. Освітня система стабілізувалася, хоча й поки не показує ознак цілковитого відновлення до показників 2018 року.

Україна залишається єдиною країною у світі, яка бере участь у PISA в умовах багаторічної великої війни. У 2025 році до тестування долучилися майже 9000 учнів із 298 закладів освіти у 17 областях.

Водночас відставання українських підлітків від середніх показників країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує 38 держав — Ред.) залишається помітним у всіх трьох галузях:

Очільниця навчально-дослідницького відділу ГО «Навчай для України» Тетяна Швець наголошує, що аналіз даних PISA дозволяє знайти справжні корені освітніх проблем, які мають системний характер через тривоги, онлайн-навчання та відключення світла, а не через «ґаджети чи байдужість батьків». За її словами, часто за провалом у математиці стоїть саме відсутність навичок смислового читання, адже дитина просто не розуміє змісту текстової задачі.

Дослідження зафіксувало зменшення освітньої нерівності між учнями з міських та сільських шкіл. Якщо у 2022 році цей розрив сягав 4,5 року навчання, то зараз він скоротився до 3 років.

Проте аналітики пояснюють таку динаміку невтішним трендом. Дистанція зменшилася не через стрімкий ривок сільських закладів, а через погіршення результатів учнів із великих міст.

Фахівці також застерігають, що результати 2025 року треба оцінювати з обережністю через зміни у вибірці. До дослідження фізично не змогли увійти прифронтові території з найскладнішою безпековою ситуацією, зокрема Сумська область.

Анкетування PISA-2025 виявило високу психологічну стійкість українських школярів. Попри тривоги та вимушені переїзди, підлітки зберігають мотивацію та прагнення розвиватися.

85% українських підлітків зазначили, що почуваються на своєму місці у закладі освіти. Це найвищий показник серед усіх референтних країн, які брали участь у дослідженні.

Крім того, 68% школярів поділяють «мислення зростання» та вірять, що власні здібності можна розвивати зусиллями. Школа в умовах війни перетворилася на простір, де діти знаходять друзів та відчувають приналежність до спільноти.

Особливістю цього циклу PISA стало вивчення того, як підлітки використовують сучасні цифрові технології в навчанні. Виявилося, що українські учні активно застосовують штучний інтелект для освітніх потреб.

54% українських підлітків використовують чатботи зі ШІ щонайменше раз на тиждень, що перевищує середній показник країн ОЕСР у 46%. Школярі залучають алгоритми для узагальнення текстів, підготовки власних матеріалів та пошуку інформації.

При цьому 78% українських дітей запевняють, що критично оцінюють згенеровану штучним інтелектом інформацію. Цей показник також виявився вищим за середній серед їхніх однолітків у країнах ОЕСР.

«Досягнення базового рівня грамотності має стати пріоритетом №1 для освітньої системи України. Нині у кожній із трьох базових галузей — читання, математики та природничих наук — щонайменше третина учнів не досягає мінімально необхідного рівня знань, а 29% підлітків мають труднощі одразу в усіх трьох сферах.

Особливої уваги потребує галузь читання, адже читацька грамотність є фундаментальною і безпосередньо впливає на результати всіх інших дисциплін», — підсумовують у ГО «Навчай для України».

pisaвійна дітиматематикаосвітачитанняшкола