Захист підстанцій Києва готовий на 80 %: «Нова країна» обговорювала виклики осені та зими 2026/2027 РЕПОРТАЖ

10.09.2026, 12:59 lb.ua

Ми розмовляли із:

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua реалізує «Нову країну»).

Семен Кривонос прокоментував тезу про політизацію розслідувань Бюро. За його словами, окремі особи використовують це твердження як спосіб захисту від кримінального переслідування. Він наголосив: якщо розслідування НАБУ мають політичні наслідки, це не означає, що самі розслідування політично мотивовані.

Директор НАБУ пояснив, чому в матеріалах резонансних розслідувань можуть згадувати посадовців, яким підозри ще не оголошені: НАБУ оприлюднює розсекречені матеріали слідчих дій, які не становлять державної таємниці, з дозволу детектива і прокурора — такий підхід Бюро використовувало і раніше, до останніх гучних справ.

«Викриття останніх півтора року дійсно викликають значний суспільний інтерес, враховуючи вагу, значимість окремих підозрюваних, масштаб корупційних злочинів. Через це, безумовно, воно привертає так багато уваги», — пояснив він і додав, що Бюро змінило пріоритети і стало ефективнішим у здобутті доказів.

Коментуючи матеріали розслідувань «Форрест Гамп» і «Карфаген», де згадано осіб, яких ідентифікували як посадовців Офісу Президента й Офісу Генерального прокурора, Кривонос пояснив, що сама згадка в матеріалах не означає статусу підозрюваного.

«Плівки ми не записуємо на бобіни. У нас сучасне обладнання. Це така загальновживана в медіа сентенція "плівки". Ніяких плівок у нас немає. Матеріали негласних слідчих розшукових дій», — сказав він.

Кривонос підкреслив, що НАБУ не називає людину винною до остаточного рішення суду: «Ми нічиїх прізвищ не оголошуємо до фінального вироку суду. Якщо вручаємо, збираємо достатньо доказів для повідомлення особі про підозру, ми комунікаємо стосовно її статусу, ролі в тому чи іншому злочині».

Якщо якась особа не озвучена, це означає, що або доказів ще не зібрано достатньо і розслідування триває, або ця особа не фігурує у справі, зазначив він, додавши, що не варто «тихо» звільняти корупціонерів: висвітлення розслідувань має допомагати запобігати подальшим злочинам посадовців.

Щодо строків завершення досудового розслідування у справі «Мідас» (серед підозрюваних — бізнесмен Тимур Міндіч, колишні урядовці Герман Галущенко та Олексій Чернишов) Кривонос повідомив, що воно має завершитися у жовтні-листопаді — приблизно через рік після перших підозр, у межах законодавчих строків.

Після ознайомлення сторін із матеріалами справу планують скерувати до Вищого антикорупційного суду.

Директор НАБУ також зазначив, що Україні потрібно ухвалити законопроєкти для посилення боротьби з корупцією — зокрема про створення незалежної експертної установи для НАБУ та посилення процесуальної спроможності САП.

Ці зміни передбачені десятипунктним планом пріоритетних реформ і програмою Ukraine Facility, і від них безпосередньо залежить ефективність НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.

«Немає якихось червоних ліній, які ми, розслідуючи наші злочини умовні, мусимо перетинати чи не перетинати. Червона лінія єдина — закон. Якщо ми не порушуємо закон, якщо закон зобов'язує нас розслідувати корупційний злочин — ми мусимо це робити. Немає ніяких поблажок, пом'якшувальних обставин», — сказав Кривонос, додавши, що законодавець сам визначив розкрадання під час воєнного стану як тяжчий злочин: окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за такі злочини.

Олександр Корнієнко повідомив, що за 75% законопроєктів, необхідних для отримання подальшої фінансової допомоги від міжнародних партнерів, у Верховній Раді є голоси. З рештою 25% знайти підтримку може бути складніше.

За його словами, під окремі пакети законопроєктів закладені різні суми фінансування: значні кошти передбачені за ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень Україна має отримати після ухвалення антикорупційного законопроєкту.

«З голосами я б так не драматизував, що прямо геть нема. Ми проаналізували з урядом весь пакет, там якісь цифри фантастичні. 27 треба внести законопроєктів і 16 написати. Це всі гроші, які в країні. Якщо ми це все не будемо голосувати, в нас не буде грошей, крім наших податків. А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з цих податків і буде не вистачати на армію або на зарплати бюджетників у першу чергу», — сказав він.

Корнієнко додав, що після аналізу всього пакета близько 75% законопроєктів є «голосувабельними», однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості щодо фінальних редакцій.

Щодо дискусійних законопроєктів, зокрема про оподаткування поштових відправлень, тривають обговорення: на засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти такого рішення, аргументуючи це тим, що зміни можуть вдарити і по українських підприємцях.

«Є один пакет макрофіну, де провалення бодай одного закону означатиме провалення всіх. Туди входить і законопроєкт про скасування пільгового розмитнення посилок», — сказав Корнієнко.

На запитання про те, скільки народних депутатів від «Слуги народу» стабільно відвідують засідання та беруть участь у голосуваннях, Корнієнко відповів, що 180 — оптимістична оцінка.

Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до осінньо-зимового сезону. За його словами, ще в лютому, коли почали розробляти Плани стійкості, столиця мала найменшу вихідну готовність: Харків — 51%, Чернігів — 24%, Київ — лише 1,5%. «Зараз не можу сказати», — зауважив він, відповідаючи про нинішній рівень готовності Києва.

Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити теплопостачання. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав він.

Він не поділяє думки, що потрібно відновлювати великі ТЕЦ — на його думку, це великі об'єкти, які можуть бути знищені внаслідок російських ударів; натомість місту потрібна децентралізована система опалення. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт — найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав Сухомлин, додавши, що заглиблення таких об'єктів зменшує ризик їхнього ураження, чотирьох років для створення такої системи було достатньо, а фінансово ця модель вигідніша. Непогану готовність до зимових викликів мають, за його словами, Вінниця, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Захист київських електропідстанцій уже виконаний приблизно на 80%.

Роботи розпочалися на початку травня, завершити їх планують до кінця місяця. Агентство також будує захист великих підстанцій: якщо раніше такі об'єкти споруджували близько двох років, зараз — приблизно за пів року, завершити роботи планують восени.

У квітні розпочали будівництво близько 130 захисних об'єктів для інфраструктури в різних регіонах. За словами Сухомлина, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Харків щодня перебувають під ударами, але завдяки захисту там зберігаються світло й вода; значна частина робіт стосується захисту трансформаторів.

У межах Планів стійкості визначили чотири основні напрямки роботи, зокрема розвиток розподіленої генерації, забезпечення необхідною кількістю генераторів і фізичний захист об'єктів. «На сьогодні в країні близько 2000 об'єктів: почалося будівництво, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень. Це не маленька кількість», — сказав Сухомлин. Середній рівень виконання Планів стійкості наразі становить близько 50% — за його словами, це непоганий показник, оскільки значна частина областей раніше не мала відповідного досвіду.

Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків об'єктів, приблизно стільки ж споруджує місто. Загалом у Києві планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення — частина з них працюватиме на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та забезпечуватиме Русанівку і Березняки у разі аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — сказав Сухомлин, додавши, що ці об'єкти планують завершити орієнтовно в грудні. «Яким буде цей опалювальний сезон — важко сказати. Якби не було цього захисту, на сьогодні в Запоріжжі, Дніпрі, Харкові вже не було б світла, води, нічого», — додав він.

Лише в Запоріжжі побудували 15 захисних об'єктів. Водночас Росія змінює тактику атак і використовує реактивні дрони з іншими потужностями, ніж ті, під які спочатку проєктували захист. За словами Сухомлина, нещодавно ворог вдарив по 330-му трансформатору в одному з міст, але захист витримав — без нього місто могло залишитися без електропостачання.

Головним пріоритетом захисту інфраструктури Сухомлин назвав водні об'єкти, від яких залежить не лише водопостачання, а й теплозабезпечення міст. Він зазначив, що повністю захистити очисні споруди неможливо, однак ключові елементи можна убезпечити другим рівнем захисту — такі рішення вже застосовують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Одним із найбільших ризиків є знищення каналізаційної насосної станції: у разі її ураження нечистоти можуть потрапити в Дніпро, що спричинить екологічну катастрофу, а через пошкодження станції може виникнути необхідність відключити водопостачання всього міста, що позначиться і на теплопостачанні. «Тому в першу чергу електроенергія дуже важлива, але вода — це номер один на сьогодні по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — сказав він, додавши, що в межах Планів стійкості активно працюють над захистом водних об'єктів, зокрема розробляють мобільні станції водопостачання.

Ігор Ліскі вважає, що наступний рік може стати для України одним із найскладніших, водночас переконаний, що для Росії також настануть складні часи.

«Я оцінюю, що це буде найскладніший рік, якщо умовно у жовтні ми якимось дивом не "підпишемо" це вікно можливостей. Я вірю, що для Росії настануть складні роки, хто б що не казав», — сказав він.

За його словами, з економічного погляду найбільше занепокоєння викликають логістика та відсутність портового відвантаження: стійкість і гнучкість українського бізнесу значною мірою залежать від можливості користуватися морськими шляхами.

«Якщо Україна стає країною без моря, це повністю змінює логістику. Багато галузей були орієнтовані на перевезення через море», —