2026: Коли ГУР навчив ворога озиратися

05.09.2026, 17:29 lb.ua

Тенденція року – дедалі більша дальність і системність ударів по російській військовій та паливно–логістичній інфраструктурі. Від початку 2026–го підрозділи ГУР разом з іншими складовими Сил оборони продовжували завдавали системних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та логістичних хабах ворога.

Російська нафта – це кров війни. Значить задача українців – максимально знекровити ворога. Знищити виробничі можливості з її видобутку, переробки, перебити логістичні артерії з її експорту. Зробити все можливе, щоб окупанти буквально захлинувся у своїй чорній «крові», яку ніде ані переробляти, ані транспортувати.

10 липня було вкотре уражено Ільський НПЗ у Краснодарському краї. Підприємство забезпечувало паливом російські війська, зокрема, угрупування на тимчасово окупованих територіях українського Донбасу та Приазов’я. Об’єм переробки – майже 7 млн тон нафти на рік. НПЗ входить до Топ-5 провідних нафтопереробних заводів Південного федерального округу росії за потужністю та стратегічним значенням.

8 серпня спецпризначенці Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР вдруге за місяць уразили це стратегічне НПЗ ворога, спричинивши масштабну пожежу на підприємстві. І це – вкрай важливий момент, то значна частина виробництва просто згоріла вщент.

За кожним НПЗ – стоїть вся логістика війни: пальне для техніки, авіації, військових частин, всього окупаційного угрупування ворога. Тому дальні удари – це боротьба не лише з конкретним інфраструктурним об’єктом, а загалом з можливістю росії продовжувати війну.

Загалом Сили безпеки та оборони України на сьогодні вразили понад 24 найбільших російських НПЗ на відстані до 2.700 кілометрів від нашого кордону.

Кстовський НПЗ, Афіпський НПЗ, Волгоградський НПЗ, і навіть – «зауральний» завод в Омську, потужністю 22 млн тон нафти на рік, це все – також «трофеї» українських воїнів–розвідників в цій війні.

Загалом за даними експертів британського видання «Financial Times» та американського «Forbes», Україна таким чином вивела з ладу понад 40% потужності російської нафтопереробки. І в цьому стратегічному здобутку – присутній суттєвий внесок української розвідки.

Зараз у розпорядженні ГУР вже є БПЛА, здатні долати відстань до 3500 кілометрів. Тобто Україна здатна уразити об’єкти на території ворога і за Уралом, і в Сибіру. Майже щодня міністерство оборони росії подає звіти про «перехоплення» до понад півтори тисячі українських БПЛА на добу. Неймовірно! Ще рік тому таке було складно уявити.

В росіян не залишилося «безпечного» тилу. Від колись поодиноких салютів на російських НПЗ та інших об’єктах, які дають рф можливість заробляти гроші для виробництва зброї, нині ми переходимо до організації системного паралічу всієї логістики та нафтогазової промисловості ворожої імперії.

Одним з найяскравіших символів технічної еволюції українського війська на цій війні стала морська платформа «Магура». Модернізація та інновація тривала і 2026–го року.

Зовсім нещодавно цей морський дрон асоціювався передусім з атакою на кораблі. Але війна швидко вчить підвищувати власну кваліфікацію не лише людей, але й техніку. І українські розвідники «навчили» свої морські платформи працювати значно ширше, «глибше», масштабніше.

Наприкінці літа оператори спецпідрозділу ГУР «Group13» застосували новітні «Магура», оснащені FPV-дронами, для ударів не лише по морських, але й по наземних цілях в тимчасово окупованому росіянами українському Криму. Було уражено машину управління радіолокаційного комплексу «Подльот» та радіолокаційний запитувач (РЛЗ) «Пароль-4».

Тепер окупантам в Криму недостатньо просто дивитися на небо. Треба пильнувати, щоб до них не приплив черговий український «робот за характером» та своїми дронами.

7 серпня оператори «Group13» знищили в Криму російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» та військовий кран. Для розуміння російських втрат – лише сам «Панцирь» коштує близько 15 мільйонів доларів.

10 серпня ГУР повідомило про ураження нових «жирних» цілей – двох пускових установок ППО С-400 («Тріумф») та антени комплексу для запуску російських БПЛА «Оріон». Орієнтовна вартість лише одного ЗРК С-400 «Тріумф» – близько 1 мільярда доларів США. «Аналоговнєтна» зброя, яка не змогла захистити від знищення навіть саму себе.

Ще кілька років тому морський дрон був здебільшого засобом боротьби з кораблями противника. Потім – «Магура» навчилася ефективно вражати й повітряні ціні – такі як гелікоптери Мі-8 та багатоцільові винищувачі Су-30. Тепер ця платформа стала носієм FPV і здатна ефективно полювати на складні ворожі системи ППО на суші. Які, як з’ясувалося на полі бою, не можуть захистити навіть самих себе.

Війна має звичку швидко ламати старі стереотипи, інструкції та підходи до використання сил і засобів. У ГУР це прекрасно розуміють. Як розуміють і силу та значимість бойових символів під час війни.

Одним з таких символів літа-2026 став несподіваний український «парад ВМФ» у Ялті.

7 серпня, напередодні Дня міста Ялта, пілоти «Group13» провели морський парад бойових платформ «Магура» біля південного узбережжя Криму.

Українські безпілотні катери (БЕКи) щиро вітали всі відвідувачі центрального пляжу міста та відпочивальники з ялтинської набережної.

Відео «параду» з борта самого БЕКа та з телефонів вдячних кримчан – швидко розлетілося соціальними мережами в росії та світі.

У ГУР пояснили: це було відновленням української традиції святкового виходу військових кораблів та суден біля південного узбережжя Криму.

Росія окупувала Крим ще 12 років тому, але українські розвідники нагадали, що навіть у Чорного моря є історична пам’ять. Відзначили День Ялти не паперовим звітом, чи урочистостями десь у Києві. А «Магурою» в ялтинській акваторії. Для кримських українців, які вже понад 12 років потерпають від ворожої окупації. Щоб нагадати: Україна все пам'ятає, Україна все бачить, Україна обов’язково повернеться.

За рік, що минув, тимчасово окупований півострів став одним з пріоритетних напрямків, де ГУР системно та вишукано демонструє ворогові власні можливості. Торік спецпідрозділ «Примари» активно уражав там російську авіацію, РЛС та комплекси ППО. У листопаді було знищено ворожий гелікоптер Ка-27, радіолокаційний комплекс «Ліра-А10» та три інші російські системи радіо–локації протиповітряної оборони.

У грудні «Примари» уразили багатоцільовий винищувач 4-го покоління Міг-29 та аеродромний радіолокаційний комплекс «Іртиш».

Паралельно в російському Липецьку в межах окремої операції було спалено російські багатоцільові винищувачі Су-30 та Су-27. За оцінкою військових експертів, їхня вартість становила до 100 млн доларів.

2026-го року історія ураження продовжилася. Вже в серпні цього року «Group13» фактично продемонструвала нову географію можливостей «Магури» – море, узбережжя та наземні об’єкти.

Російська військова інфраструктура в Криму тепер має одну неприємну особливість: вона може бути дуже дорогою за вартістю, але це зовсім не гарантує їй довгого життя.

При цьому тепер Україна вражає ворога і по той бік Чорного моря.

В середині серпня, спецпризначенці ГУР разом з іншими підрозділами Сил оборони здійснили deepstrike-операцію в Новоросійську, де уразили фрегати «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров», які регулярно запускали по Україні крилаті ракети «Калібр». Уражено і патрульний корабель «Васілій Биков».

Зазнала удару інфраструктура порту Новоросійськ, нафтобаза «Грушовая» та великий нафтопаливний термінал «Шесхаріс». Один цей «Шесхаріс» перевалював до 75 млн тон нафти на рік. Нафти, яка прямувала на експорт, на якому росія заробляє мільярди для виробництва своєї зброї проти України.

На суходолі один з найпоказовіших епізодів для ГУР в 2026-му році – це операція «Анігіляція». У лютому-квітні спецпідрозділ ГУР «Шаманбат» разом зі 104–ю бригадою ТрО здійснив операцію на Сумщині, під час якої було знищено понад 160 одиниць техніки найманців формування «росгвардії» – кадирівського «ахмату». Знищено разом з особовим складом ворога. «Тік-ток» війська назавжди залишилися в сирій землі української Сіверщини та Слобожанщини.

У перекладі з латини «annihilation» означає «знищення», «перетворення на ніщо». Але за «романтично-кіношною» назвою – стоїть дуже конкретна скрупульозна робота.

Розвідка, спостереження, планування, взаємодія, вогневе ураження, евакуація, повторні заходи. І головне – збережений особовий склад, люди. Ті, хто знає, що єдиний неправильний рух може коштувати життя.

За красивими відео з фронту дуже легко не помітити найважливішого – професіоналізму тих, хто планує та здійснює такі бойові операції. Тих профі, які сьомого вересня відзначають своє професійне свято.

У 2026-му ГУР здійснив низку комплексних заходів на Запорізькому напрямку, спрямованих на відсунення ворожих позицій подалі на південь, схід та південних схід. Фактично воїни-розвідники своїми діями захистили Запоріжжя та його мешканців від стратегічного наступу росіян, зупинивши та суттєво відсунувши ворога від обласного центру.

Спецпідрозділ «Артан» провів низку наступальних дій під Степногірськом, бійці «Братства» здійснили глибокі рейди по тилах противника, інші групи працювали проти російських операторів БПЛА.

Активно на різних напрямках діяли «Спецпідрозділ Тимура», «РДК», підрозділи «Стугна», «Сиббат», «ЛСР», «Химера». На Харківщині проводили наступальні операції «Kraken» , «Шаманбат». Працював «Міжнародний легіон ГУР», інші бойові підрозділи ГУР.

Пілоти Департаменту активних дій здійснювали активне вогневе ураження так званого «сухопутного коридору» «Крим-Донецьк» та палили техніку в глибокому тилу ворога. Ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм, яку ворог гучно називає «траса новоросія». перебувають під повним вогневим контролем операторів української воєнної розвідки. Ворог залишився логістично відрізаним від свого головного загарбницького активу – українського Криму.

Список бойової роботи розвідників можна продовжувати. ГУР – це не один підрозділ і не кілька відомих позивних командирів. Це величезна розгалужена розвідувально–бойова система.

Окремий фронт – це кіберпрос