«Цивільного населення немає»: ексофіцер Генштабу пояснив, чому військові об’єкти ховають серед житлової забудови

31.08.2026, 17:10 texty.org.ua

Трагедія після російського удару по селу Мила під Києвом знову спровокувала хвилю популізму із закликами покарати винних у недбалості. Зокрема, президент Володимир Зеленський заявив, що «ті, хто допустив це, мають понести відповідальність за свої рішення» і що боєприпаси не можуть зберігатися поруч із житловою забудовою.У відповідь колишній офіцер Головного управління безпілотних систем Генштабу ЗСУ Олексій Чхало відверто заявив, що в умовах сучасної війни цивільні та військові об'єкти неминуче переплітаються, а роль умовно «цивільного» населення полягає, зокрема, у маскуванні військового виробництва, складів та дій ЗСУ.

Про це Чхало написав на своїй сторінці у соцмережах.

Аналізуючи трагедію після ворожого удару в селі Мила, яка, за словами ексофіцера, викликала «знову бурління популізму — винних за недбалість розстріляти, розіп'яти», Олексій Чхало вирішив озвучити цивільним «неприємну правду». Як пояснює Чхало, оскільки він уже офіційно не військовослужбовець і не держслужбовець, то може дозволити собі «трохи хейту і матюків і правди».

Серед основних тез, висловлених колишнім офіцером Генштабу, є те, що «воювати будуть усі», а роль населення полягатиме у сприянні армії.

«Роллю умовно "цивільного" населення буде маскувати собою військове виробництво, військових взагалі і їхні дії та військові склади. Тобто живий щит, це одна з наших, і мене в тому числі місій в цій війні. Тому не треба скиглити, а треба пишатися», — наголошує він.

За словами Чхало, війна пожирає величезну кількість боєприпасів, які треба виробляти, зберігати та транспортувати. Як пояснює колишній військовий, якщо хтось вважає, що в Україні є «величезна кількість складів які відповідають усім вимогам безпеки, знаходяться у лісах, та ще й належать ельфам, які вам безкоштовно їх здадуть», то це помилка. Будь-хто, хто розміщував виробництво, знає, «яка це жопа, і це треба змінити, чим раніше, тим менше буде жертв».

Як зазначає Чхало, суспільство прагне захисту, але не хоче бачити поруч із собою військову техніку чи склади:

«Ми хочемо, щоб нас захищав "Патріот", щоб пісюни (перехоплювачі P1-Sun, —Ред.) збивали шахеди, які до нас летять, але ми не хочемо, щоб ракети від того "Патріота" зберігалися поряд з нами, ми не хочемо, щоб сам ЗРК стояв біля нашого дому, ми напишемо купу скарг, які десь побачить ворожий агент та викриє позицію чи склад. Так не буде. Змиріться».

Колишній офіцер Генштабу підкреслює, що військове виробництво за межами населеного пункту, «посеред поля замаскувати неможливо, туди їздять робітники, там їздять машини», а виділяти системи ППО для прикриття окремого складу в полі ніхто не буде. Саме з цієї причини, за його словами, життєдіяльність військ, військове виробництво та розосереджені склади «краще ховати серед цивільної життєдіяльності, що давно і робиться, і буде робитися, і буде підсилюватися, бо інакше це поразка».

Крім того, як пояснює Чхало, розміщення підприємств у містах зумовлене ефективністю, адже місто — це «великий завод з великою номенклатурою товарів та послуг, та ще й на пересіченні логістичних шляхів, ще й концентрація різних спеціалістів». Під час війни ефективність є важливішою за безпеку, тому виробництва повинні перебувати в містах і користуватися їхньою інфраструктурою.

Олексій Чхало переконаний, що в сучасній війні поняття цивільного населення фактично розмилося. Як пояснює Чхало, Женевська конвенція «ніколи і не була ефективною», а Оттавська та інші «миролюбні» конвенції виконують лише ті, хто прагне миру, тоді як агресори використовують їх, щоб «обеззброїти своїх жертв».

«Не можна поставити кордон, де військове, де ні — це солдат, а цей робить йому автомат, а цей везе в маршрутці того, хто робить автомат, а ця кормить того, що в маршрутці ... цей просто платить податки. Усі задіяні в житті держави і усі задіяні у війні», — аргументує автор допису.

Як зазначає ексофіцер, удари по цивільній інфраструктурі — це «на жаль, звичайний спосіб ведення війни». Говорячи про те, що реально треба робити суспільству, колишній військовий закликає «не скиглити і не звинувачувати своїх за російські удари», адже в цьому полягає частина ворожого задуму — примусити вивести військову життєдіяльність у поле, де її легко знищити.

Натомість, як пояснює Чхало, потрібно всіляко сприяти потребам армії: здавати приміщення під військові потреби та виробництво й менше розказувати про те, де що розташовано.

«Так як військові прикривають цивільних на ЛБЗ, так і цивільні повинні прикривати та сприяти військовим в усій глибині країни. Треба визнати та прийняти, що життя, наприклад розрахунку ЗРК Патріот, для країни цінніше, ніж ваше та моє, тому що наступного разу цей розрахунок зможе ще когось врятувати. Життя ухилянта взагалі може стати хоч якось цінним тільки після початку БЗВП», — підсумовує Олексій Чхало.

ППОбоєприпасиобстріли містповітряна війнаповітряний терор рфцивільні