Роман Лозинський: «Дев'ять із десяти військових голосуватимуть на звичайних виборчих дільницях»

23.08.2026, 09:18 lb.ua

«Як виборів поки не видно, так не видно і тексту потенційного законопроєкту»

Пане Романе, перший віцеспікер та голова робочої групи щодо підготовки законодавства для перших повоєнних виборів Олександр Корнієнко обіцяв, що відповідний законопроєкт буде готовий максимум у березні цього року. Минулопівроку, проєкту немає. Чому?

Я думаю, Олександр Сергійович не сказав, у березні якого року ( посміхається — Ред.). Можливо, наступний березень — 2027-го, потім — 2028-го? На жаль, тема виборів актуальна длябільшості політиків тільки тоді, коли вибори є на горизонті.

Мені здається, впродовж усього повномасштабного вторгнення бачити вибори на горизонті — це, з одного боку, помилка, а з іншого — для цього ніколи не було практичних підстав. І,зрештою, будь-яка дискусія навколо виборів породжує рейтинги, соціологічні дослідження, заміри довіри: хто би прийшов у найближчу неділю, куди би прийшов, чи не прийшов би. Чесно кажучи, я вважаю, щозараз це здебільшого шкідливо.

Але якщо ми говоримо про правову рамку, про букви, про коми, про законодавчу базу, треба завжди пам'ятати — і я звертаюся до всіх, хто нас читає: в законодавстві немає тихвиборів, які відбудуться після війни. Наступні вибори, які відбудуться в нашій країні, — і президентські, і у Верховну Раду, і місцеві, і в органи місцевого самоврядування, — не будуть черговими і небудуть позачерговими. Це будуть перші повоєнні вибори.

І починаючи з того, як ми їх назвемо, закінчуючи тим, як ми будемо вирішувати питання внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, ветеранів, українців за кордоном, безпеки,боротьби з фейками, — на все це потрібно давати відповіді в законодавчій площині. Тому говорити про зміни до законодавства і працювати над ними треба було вже давним-давно.

Ця робота почалась, але, на превеликий жаль, як тільки ілюзія виборів на горизонті почала з'являтися все туманніше — хоча, на мою думку, туман ніколи і не розвіювався навколотого, коли будуть наступні вибори, — робота не найактивніша. Напрацювання є, вони точно будуть актуальні. Але, як виборів поки не видно, так не видно і тексту потенційного законопроєкту.

Навесні в інтерв'ю LB.ua ви говорили, що саме ваша частина — та, що стосується військовослужбовців, — готова на 95%. За цей час щось змінилося саме у вашій частині тексту?

Насправді я дуже вдячний усім, хто брав участь у цій роботі. Величезна кількість людей: і громадянське суспільство — Юридична сотня, ОПОРА, «Чесно», і, звісно, представникиМіноборони, Генштабу, різних інших підрозділів, прикордонники — були дуже активні. Ми напрацювали близько 15 змістовних поправок до конкретного розділу про права військовослужбовців на повоєннихвиборах.

Згадані норми, я думаю, актуальні на всі 100%, тому що ми писали і про те, як забезпечити право проголосувати, і про те, як забезпечити право кандидувати. Ми ж говоримо промайбутні вибори, коли б вони не відбулись. Ці норми не написані під весну чи під осінь, під 25-й, 26-й чи 27-й рік. Вони написані інституційно — так, як повинно бути в правовій державі.

Тому, якщо з'являться нові свіжі ідеї — однозначно з ними можна працювати, але основна частина роботи в нашому фокусі щодо прав військовослужбовців і ветеранів дійсно булазроблена і, на щастя, залишається актуальною.

Одна з ключових норм — це голосування наших військових на спецдільницях. Які запобіжники ви передбачили в законодавстві, аби там не було «каруселей», подвійних голосувань читиску командирів на військовослужбовців, на кшталт: «Голосуй за цього кандидата, не голосуй за іншого»?

Головне, потрібно розуміти, що коли ми говоримо про потенційні вибори колись і голосування на них військовослужбовців, то дев'ять з десяти військовослужбовців будуть голосуватина звичайних виборчих дільницях. Куди будуть йти батьки з дітьми, показувати їм, як кидається бюлетень, куди будуть йти всі, хто живе у цій окрузі, в містах, селах, селищах. Дев'ять з десяти.

Але ми також розуміємо, що певна частина військовослужбовців у день виборів голосуватиме в місці виконання своїх завдань. Говорячи про потенційні повоєнні вибори, ми моделюємоситуацію, яку зараз дуже складно уявити: коли немає балістики, дронів, обстрілів, активних бойових дій, ДРГ. Коли лінія фронту «не гуляє» постійно.

Ми говоримо про те, що буде зафіксована межа між нами і ворогом, якщо ворог ще на той час буде існувати. Хотілося би, звісно, щоб там був океан, рибки, дельфіни, кити(посміхається — Ред.). Але, умовно, існуватиме так звана Російська Федерація, і між нами повинен існувати кордон. Я вірю, сподіваюся, як і більшість українців, що ця основна межа — державний кордонУкраїни 91-го року.

Але якщо так чи інакше воєнні дії зупиняться на певній лінії розмежування, то на цій лінії будуть наші підрозділи. І це не будуть лише прикордонники. Це будуть підрозділи, якіпатрулюють, літають, розвідують, гарнізони, які будуть там. Тому що ми прекрасно розуміємо: навіть умовний мирний час після завершення бойових дій не гарантує нам, — якщо так звана РосійськаФедерація існуватиме, — що не буде жодних провокацій з їхнього боку чи жодних бажань повторно вступити в бій і окупувати наших людей і наші території.

Тому, очевидно, будуть гарнізони, будуть ВОПи, РОПи (взводні опорні пункти, ротні опорні пункти), якісь СП (спостережні пункти). Вони будуть обладнані, будуть більш стаціонарні,а не польові, як зараз, але вони будуть. І уявімо собі умовну Костянтинівку. Я дуже сподіваюся, що наші позиції будуть на кордоні Донецької області з Російською Федерацією.

Але та ж Костянтинівка. Завтра там немає бойових дій, післязавтра — вибори. Замінованість, нерозірвані снаряди, навколо немає цивільних. Там не буде звичайної виборчої дільниці.Але, очевидно, будуть військовослужбовці, які не матимуть можливості на пів дня виїхати, не знаю, у Павлоград, Краматорськ, Слов'янськ чи куди інде. Немає такої можливості. Забити на них і сказати:«Сорі, ви не проголосуєте. Вибачте. Дякуємо за службу, ви молодці, слава Україні, але займайтеся своїм, а на вибори — наступного разу приходьте»? Це ж неправильно. Тому ми почали роздумувати над тим,що насправді не є ноу-хау: спеціальні виборчі дільниці мали місце вже під час війни Росії проти України у 2019 році на президентських виборах і на парламентських. На місцевих у 20-му — ні, тому щотам локальна прив'язка, територіальне голосування.

І є запобіжники, які повинні бути, щоб у нас різко не з'явилося 10 000 виборців — три бригади, які там будуть голосувати. Ми прекрасно розуміємо, що в ієрархічній структурівійськових підрозділів буває, що командир може спробувати зловживати своїм вищим званням і скеровувати особовий склад до якихось дій чи бездіяльності.

Ми сподіваємося, що такого не буде або буде у виняткових випадках. Але й для виняткових випадків у нормах, які пропонує наша робоча підгрупа, є перелік критеріїв, за якихобставин узагалі можливе вмотивоване подання Міністерства оборони (щодо облаштування спецдільниць — Ред.). У виняткових випадках воно може подаватися, аби Центральна виборча комісія сказала: «Так,справді, тут немає звичайних виборчих дільниць, немає можливостей зробити логістику, трансфер, забезпечити права цих військовослужбовців, яких там є потрібна кількість, — тому ми створюємо тамспеціальну виборчу дільницю».

Серед запобіжників — сама процедура створення. Це не так, що захотів — створив. У виборчі списки на цю дільницю, за прописаною нормою, вносяться тільки ті, хто на момент поданняцих списків — це два-три тижні до дня голосування — фактично наявний у підрозділі. Що це означає? Якщо, не дай Боже, хтось із цієї військової частини пропав безвісти, але числиться, а його чи їїдовгий час немає (можливо, в полоні, можливо, немає інформації), то вони у списках виборців не подаються.

Бо це потенційні «мертві душі» для того, щоб за них проголосувати. Якщо ми говоримо, що вносяться тільки ті, хто фактично перебувають у підрозділі, — цих «мертвих душ» точно небуде в списках виборців, точно за них ніхто не проголосує. Те саме стосується СЗЧ, якщо хтось самовільно залишив частину, бо це теж ризик з «мертвими душами».

І низка таких інструментів потрібна, аби, з одного боку, реалізувати дуже важливе право військовослужбовців на волевиявлення, створити необхідні умови, а з іншого — мінімізуватибудь-які ризики.

І останнє — спостереження. Дуже важливо розуміти, що такі місця — це наявність військової техніки, розміщення підрозділів. Тобто те, що ворог завжди спробує отримати якрозвіддані з нашого боку. Тому, з одного боку, спостереження повинно бути, воно передбачається. З іншого — воно має бути регламентоване, щоби умовний спостерігач на умовній території не ходив собі,не патрулював, не збирав інформацію по підвалах, по гаражах, а потім прийшов, зареєструвався, поїхав і скинув у Телеграмі росіянам розвіддані. Ми обов'язково передбачаємо, що спостереження повиннобути і на закритих спеціальних дільницях. Але воно регламентується, має бути акредитація, щоб було зрозуміло, хто ці люди. У разі якихось сумнівних зв'язків, звісно, не всі отримують такуакредитацію. Але щоб і не було й такого: «Ага, це спостерігач не з нашої політичної сили — до побачення. Цей від якоїсь ГО, яка нас критикує у Фейсбуці, — до побачення». Треба унеможливити такізловживання, але справді фільтрувати тих, хто може мати стосунок з ворогом.

Під час засідань робочої групи обговорювалася ідея, аби військовослужбовці голосували протягом двох днів. Ця ідея була підтримана?

Про кількість днів голосування дискусія не завершилась. Вона стосується не лише військовослужбовців, а й українців за кордоном, тому що є розуміння відстаней, логістики: не всюдибуде можливість розгорнути достатню кількість виборчих дільниць.

Я маю сумнів, що це буде реалізовано. Але в певних випадках, можливо, це стосуватиметься військовослужбовців. Наша рамка — з 8:00 ранку до 20:00 вечора, 12 годин, коливідбувається голосування на дільницях. О 20:00 — дякуємо, до побачення, двері зачиняються, починається процедура опломбування, розпломбування, підрахунку.

Можливо, враховуючи, що військовослужбовці все-таки мають ротаційний спосіб на спостережних пунктах —