Не можна порівнювати Косово і Крим. Як на Балканах реагували на візит президента Зеленського до Сербії

21.08.2026, 17:46 lb.ua

З перших днів повномасштабної війни в Україні Косово зайняло чітку проукраїнську позицію. Авторка матеріалу є учасницею програми підтримки українських журналістів «Резиденція в Косово», яку втілюють Асоціація журналістів Косово спільно з НСЖУ за сприяння урядів Косово та Німеччини, тому безпосередньо знає про ставлення косовських албанців до війни в Україні і боротьби українців проти російської агресії.

Багато знайомих албанців розповідали мені, що в перший тиждень російського вторгнення в Україну просто не могли спати — у них зʼявилися емоції, які переживали під час своєї війни. Через це українці в Косово скрізь відчували розуміння і співчутливе ставлення: від незнайомців на вулицях — до кабінетів перших осіб цієї балканської держави. До першої річниці російського вторгнення в Україну центральний бульвар Матері Терези в Приштині був прикрашений українськими прапорами. Я йшла і просто не могла стримати сліз, бо всеохоплюючим було відчуття солідарності і розуміння нашого болю та боротьби. А на стіні готелю «Гранд» зʼявився величезний банер Free Ukraine. Це був ніби знак безумовної підтримки, зрозумілої без слів. Представники української громади традиційно проводили заходи біля банеру, і це було свідченням спільних цінностей.

Крім цього, країна, яка за територією трохи більша за Чернігівську область і має населення до 2 млн жителів, надавала Україні військову техніку, обладнання, боєприпаси. Косовські інструктори проводили навчання українських військовослужбовців на території Великобританії, а школа демінерів поблизу Пеї зосередилася на навчанні українських військових і цивільних розмінуванню територій. У Приштині збирали і передавали в Україну гуманітарну допомогу та медикаменти. Косово також почало приймати українських біженців, заявляючи про готовність прийняти до 5 тис. людей і скасувавши візи для українців. До того ж, Косово запровадило санкції проти Росії і Білорусі.

В.о. міністра закордонних справ та діаспори Косово Гляук Конюфца (Glauk Konjufca) переконаний, що «солідарність з народом, який захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність, є справою принципу».

За відсутності взаємодії на рівні держав, розпочалася співпраця на рівні громадян. Чимало українських активістів і неурядових організацій втілювали проєкти спільно із косовськими партнерами, приїздили до Приштини. Так, українська документалістка і режисерка Тетяна Ганжа розповіла в соцмережах, що в Косово її здивувало те, що косоварам не потрібно пояснювати про війну, «і замість жалібно-співчутливого, косовари вміють гідно дивитися на тебе». «Я побачила покоління моїх ровесників, які народились і виросли у повоєнний час. Більшість досконало володіють англійською, німецькою, французькою, чудові професіонали/ки у своїх сферах. І це дало мені надію, що за 20-30 років в України теж може бути гідне майбутнє. Косовари змогли, і ми теж зможемо», — вважає вона. Під час поїздок до Косова Тетяна також постійно зустрічала емпатичне ставлення зі сторони косоварів. Тому вона переконана, що Україні варто навчитися солідаризуватися з народами, які виборюють свою незалежність. «Очікуючи засудження і трибуналу для росіян, ми не можемо заплющити очі на міжнародні воєнні злочини сербів проти боснійців, хорватів і косоварів і продовжувати тиснути їм руку», — написала Ганжа в соцмережах.

Журналістка Тетяна Красельникова з Кременчука разом із сином Назаром понад три роки живуть у Приштині. Вона також є учасницею програми «Резиденція в Косово». Крім цього, українка очолює громадську організацію «Українсько-косовська асоціація «Мости дружби» (Ukrainian Kosovo Association «Bridges of Friendship»), яка популяризує українську історію, культуру і докладає зусиль, аби про війну в Україні місцеві жителі в Приштині знали з перших вуст.

«Українська громада в Косово є невеликою, налічує до 100 українців. Всі, хто зараз в Косово, хто побував хоч раз у цій країні відчувають підтримку України. У нас багато спільного, і через це Косово заслуговує на визнання України», — розповіла вона.

Між тим, через невизнання Косово Україною тут не працюють українські оператори мобільного зв'язку, не вийде розрахуватися банківськими картками більшості українських банків. А шлях із України триває до двох діб.

Президент України Володимир Зеленський відвідав Сербію вперше за час перебування на посаді глави держави. За інформацією, оприлюдненою на сайті президента, підсумком поїздки став пакет гуманітарної допомоги від Сербії для України, зокрема, у сферах медицини та енергетики.

Під час візиту між обома країнами був підписаний меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері здоров'я тварин та безпечності харчових продуктів.

Торік товарообіг між Україною та Сербією становив 442,2 мільйона доларів США, а за перше півріччя 2026-го вже сягнув 345,9 мільйона доларів США. Водночас експерти висловлювали припущення, що мали місце непублічні домовленості, ймовірно, щодо постачання сербських боєприпасів Україні.

Між тим, посол України в Сербії Олександр Литвиненко прокоментував американському виданню Politico, що візит Зеленського до Белграда передбачав «практичні домовленості щодо взаємної підтримки» в питанні інтеграції до ЄС, оскільки обидві країни є кандидатами на вступ до Євросоюзу. Він наголосив, що мета візиту полягала у поглибленні зв’язків між Белградом і Києвом, та зазначив, що позиція України щодо Косово залишається незмінною з 2008 року і «не пов’язана з її поточними потребами в умовах війни». «Цей візит не стосувався боєприпасів. Він стосувався Європи. Чим активніша участь України у справах Західних Балкан, тим більші перспективи стабільності та миру», — додав дипломат.

Водночас професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук Ігор Тодоров вважає, що українсько-сербські відносини до цього часу залишаються суперечливими. І візит Володимира Зеленського до Белграда приніс як плюси, так і мінуси. «Сербія займає і продовжує займати відверто проросійську позицію і, я думаю, що такий візит безумовно дратував Росію. Зрозуміло, що все, що дратує Росію, це нам корисно», — говорить науковець. Він акцентує увагу, що президент Сербії Александр Вучич ще торік відвідував військовий парад у Москві на 9 травня, а його участь у самітах «Україна — Південно-Східна Європа» завершувалася без підписання спільної декларації, оскільки документ містив чіткі формулювання щодо засудження російської агресії проти України.

«Вважаю, що цей візит, мабуть, був скоріше потрібний Вучичу, ніж Зеленському. З одного боку, приємно подратувати Росію, але чи отримали ми якісь там серйозні позитиви? Звісно, Сербія, незважаючи на позицію Росії, експортує боєприпаси радянського зразку, який в них ще виробляються. І це нам потрібно, хоча вони це роблять через інші країни», — пояснив Тодоров. За його словами, це вигідно насамперед для Сербії, оскільки йдеться про завантаженість військово-православного комплексу країни.

Сербія з 2012 року є кандидатом в члени Європейського Союзу, але її просування на цьому шляху дуже скромне. А зараз ЄС заморозив фінансову допомогу Сербії. «Вучич хоче продемонструвати, що хоч він і проросійський, але поміркований, підтримує контакти з Україною. А знаючи ставлення керівництва Європейської комісії до України, була, мабуть, надія отримати від цього хоч якісь дивіденди. Тому вважаю, користь від цього візиту для України доволі обмежена, а для Сербії вона більш значуща. І головне, який негативний результат цього візиту — це реакція Косово на висловлювання президента Зеленського», — підсумував Ігор Тодоров.

Політолог і журналіст із Сербії Борис Варга, який має українське походження, розповів, що візит президента України Володимира Зеленського став несподіванкою для сербської громадськості і викликав значний суспільний інтерес, і навіть за тиждень після візиту ім'я Зеленського домінує в медіа. «З початку тотальної агресії проти України в Сербії Зеленський і Вучич загалом асоціюються з двома ворогуючими сторонами, двома світами і цивілізаційними цінностями. У сербських провладних ЗМІ на національному рівні і близьких до влади Україна повністю символізує Захід, тоді як Сербія традиційно поділяє цінності з Росією», — говорить він.

На думку Варги, в Сербії чимало тих, хто розчарований приїздом Зеленського. «Виборці Вучича – це переважно русофіли і значною мірою “путінофіли” були обурені. Сербські боєприпаси не тільки вбивають росіян, але й Зеленського вітали як союзника, вважають вони. ЗМІ, близькі до уряду, применшували значення візиту Зеленського», — вказує політолог. Борис Варга теж вважає, що Вучич, приймаючи в Белграді Зеленського, хотів повернути прихильність ЄС і США. Політолог і журналіст оптимістично поставився до приїзду глави України. Він оцінює, що Київ та Захід з візитом Зеленського досягли своєї першої великої публічної перемоги над Путіним на Західних Балканах. «Путін не досяг своїх цілей в Україні, а візит Зеленського до Сербії став невеликою регіональною перемогою над «сербським» та «російським світом» на Західних Балканах», — вважає він.

Також Борис Варга припускає, що візит Зеленського в Белград символізував послаблення російського впливу в Сербії та на Західних Балканах. «Для сербських русофілів це є ознакою того, що Путін не виграє війну в Україні. Дослідження наразі демонструють: президент Росії Путін все ще популярний у Сербії, але футболки з його зображенням та російським символом окупації «Z» носять все рідше... Для Сербії це вже не символи перемоги», — розповів експерт.

Хоча, за інформацією сербских медіа, 16 серпня десятки автомобілів проїхали вулицями Белграда, демонструючи сербські і російські прапори та символіку російського військового вторгнення на знак протесту проти візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії. Частина учасників позначили свої автомобілі та одягли футболки із літерою «Z».

На початку учасники зібралися в центрі в Белграда на мітинг «на підтримку російського народу». Один з організаторів заявив натовпу, що протест організовано через візит Зеленського до Сербії, який вони розцінюють як «державну зраду».

Перша реа