Програма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових

15.08.2026, 12:47 lb.ua

Горизонт програми — 2026–2027 роки. Уряд заявляє чотири принципи роботи: орієнтація на результат, персональна відповідальність членів уряду, ефективність і швидкість, а також «приватна ініціатива понад державне втручання». Найближча тактична ціль на кілька місяців — «стабільно пройти зиму».

Уряд прописує 12 стратегічних цілей за чотирма напрямами:

Зміцнення стійкості та наближення справедливого миру: обороноздатність і система комплектування Сил оборони; стійкість критичної інфраструктури, енергосистеми та економіки, безпека громад, особливо прифронтових; відповідальність держави-агресора і відшкодування збитків .

Людський капітал: участь українців в Україні та за кордоном у суспільному житті; умови для освіти, здоров’я, працевлаштування, житла; громадянська ідентичність, утримання, повернення і реінтеграція громадян.

Спроможна європейська держава: завершення переговорів про вступ до ЄС і євроатлантична інтеграція; одна з найефективніших систем державного управління в Європі; присутність та імідж на міжнародній арені.

Відновлення та економічне зростання: макрофінансова стабільність і детінізація; модернізація соціальної, енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури; перехід до економіки з високою доданою вартістю.

Антикорупційної політики як блоку. Слово «антикорупційні» зустрічається в преамбулі у двох завданнях — Мінцифри та Мінгромад. У програмі немає згадки про НАБУ, САП, НАЗК, Антикорупційну стратегію, нема показників кількості розслідувань або повернення вкрадених коштів. Вищий антикорупційний суд згадується лише як інструмент стягнення підсанкційних активів.

Бюро економічної безпеки. Детінізація економіки заявлена як стратегічна ціль і як завдання відразу двох міністерств — Мінфіну і Мінекономіки, — але БЕБ у документі не згадується. Немає й інституційної реформи Держмитслужби: митний напрям зведений до впровадження в законодавство «стандартів і практик ЄС».

Виборів. У документі на 2026–2027 роки немає жодного завдання щодо зміни виборчого законодавства, нічого, що стосувалося б Державного реєстру виборців, ЦВК, доступу до голосування переселенців і громадян за кордоном.

Медіа. Ні Суспільного мовника, ні Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ні безпеки журналістів, ні медійного законодавства в програмі немає. Інформаційна політика зведена до захисту інформаційного простору, україномовного контенту і «Тисячовесни».

Тарифів для громадян. Попри те, що проходження зими названо найближчою тактичною ціллю, жодного зобов’язання щодо цін на газ і електроенергію для побутових споживачів програма не містить. Тарифоутворення фігурує лише в блоці Мінвідновлення — у контексті державного контролю у сфері ЖКГ.

Демографічної політики. Мінсоцполітики заявляє «демографічну стійкість держави» у своїй програмній цілі, однак жодного показника народжуваності, окремої стратегії чи завдання в цій сфері документ не містить.

Сценарію припинення вогню. Є теза про «наближення справедливого миру», але немає жодного завдання на випадок припинення вогню: ні щодо демобілізації, ні щодо перехідного періоду. Єдина згадка повоєнного горизонту — операційна ціль Мінекономіки про стратегічну готовність до повоєнного відновлення.

А головне, немає реформи оплати праці військових, чітких термінів служби і змін у системі мобілізації. Хоча, пояснюючи своє рішення звільнити міністра оборони Михайла Федорова, президент не раз говорив саме про необхідність розв’язання проблем із мобілізацією, а гідна оплата праці і терміни служби — це те, про що владі щодня нагадують тисячі військових і цивільних.

Народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»), який ознайомився з проєктом, звернув увагу на найважливіші обіцянки — і на те, чого в документі бракує.

У ключовому блоці «Оборона» уряд обіцяє забезпечити 100% першочергових потреб Збройних сил України в озброєнні, техніці й боєприпасах; довести укомплектованість Сил оборони людьми до 100%; залучити €60 мільярдів кредитних коштів ЄС на закупівлю озброєння у 2026–2027 роках, щонайменше половину з яких спрямувати на українську оборонну продукцію; запровадити конкурентні процедури для всіх нетаємних оборонних закупівель.

«Про реформу рекрутингу в документі небагато. Що означає “Посилити систему комплектування сил оборони особовим складом шляхом удосконалення ведення військового обліку” — не зрозуміло. Питання зарплат для військовослужбовців у програмі оминули взагалі, — коментує Железняк. — Тобто це важливий блок програми, в якому оминаються дві найгостріші соціальні проблеми. І при цьому тут найбільше сміливих показників на кшталт “100% потреб” і “100% укомплектованості”».

Слово «мобілізація» вжите в програмі лише як «мобілізаційна потреба» в одному завданні Міноборони. Жодних строків служби, механізмів демобілізації або цифр щодо кількості (де)мобілізованих немає. Соціальний блок Міноборони сформульований загально: вдосконалити систему соціального захисту на всіх етапах служби та після її завершення — без розміру виплат, механізмів і показника виконання. А показник 100% укомплектованості на 2027 рік прив’язаний до «уточненої та ресурсно обґрунтованої потреби», тобто до знаменника, який Міноборони визначає самотужки.

Уряд планує скоротити втричі вже у 2026 році «середній час від визначення пріоритетної технологічної потреби до впровадження рішення»; впровадити і масштабувати не менше 10 пріоритетних технологій з оцінкою впливу на поле бою; створити травма-реєстр Сил оборони; збільшити на 20% — до шістдесяти тисяч на рік — частку громадян, які пройшли підготовку в центрах національного спротиву.

У завданнях Міноборони на 2026–2027 роки — єдина архітектура оборонних даних з інтеграцією інструментів штучного інтелекту, реформа системи нагородження військовослужбовців (2027 рік), прозора система управління військовою кар’єрою та оцінювання командирів, доступність послуг у сфері психічного здоров’я.

В оборонно-промисловому блоці уряд обіцяє програму розвитку ракетного озброєння, інтеграцію українського ОПК до європейських програм підтримки оборонної промисловості, політику експорту продукції ОПК і стратегічні проєкти з виробництва рішень протибалістичного захисту та власних балістичних ракет.

За словами Железняка, уряд закладає в програму $49 мільярдів зовнішньої підтримки у 2026 році і $52 млрд у 2027 році; окремо €60 млрд — на оборонні закупівлі у 2026–2027 роках, близько €2 млрд — на інфраструктурні проєкти у 2026–2027 роках і $500 млн — на проєкти громад і регіонів.

Окремо однією з ключових задач уряд визначив виконання Ukraine Facility та вчасне отримання міжнародної фінансової допомоги. За співпрацю з Міжнародним валютним фондом відповідатиме Мінфін, однак виконання «маяків» програми не вписано як KPI: уряд ставить задачу лише отримати необхідний обсяг допомоги.

Загальної вартості втілення програми документ не містить. Крім згаданих сум, у ньому є лише галузеві цифри: наприклад, до півтора мільярда гривень на рік на фонд високовартісного медичного обладнання і до 300 мільйонів євро інвестицій у морський порт Чорноморськ (про них LB.ua докладно розповідала Альона Шкрум). Немає й макропрогнозу — ні ВВП, ні інфляції, ні курсу.

Ще один важливий напрям, за словами Железняка, — відкриття переговорів про вступ до ЄС за всіма кластерами. «Але нагадаю, що успішний вступ до ЄС залежить ще й від виконання наших завдань у боротьбі з корупцією та верховенством права», — підсумовує депутат.

Протягом 2026–2027 років запланували розпочати переговори за кластерами «Внутрішній ринок», «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», «Зелений порядок та стале з’єднання» і «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Технічні умови для готовності до закриття всіх переговорних розділів мають бути виконані у 2027 році. А підготовку проєкту Договору про вступ до ЄС і створення робочої групи в межах Ради ЄС уряд хоче почати у грудні 2027 року. Це перша офіційна урядова дата, за якою можна оцінювати реалістичність заяв про вступ у 2028–2030 роках.

У секторальній інтеграції уряд обіцяє Угоду про оцінку відповідності промислової продукції (ACAA, «промисловий безвіз») у 2026 році, заявки на приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) у 2027 році, а також позитивне рішення Ради ОЕСР щодо початку переговорів і Дорожню карту вступу до ОЕСР у 2026–2027 роках.

Щодо НАТО формулювання стриманіші: продовження політичного діалогу з державами-членами з метою набуття членства, координація реформ і завершення запланованих етапів флагманських проєктів Комплексного пакета допомоги НАТО.

Уряд планує сформувати чотири нові бойові підрозділи Нацгвардії; знизити кількість загиблих у ДТП на 5% у 2026 році; охопити понад 80% громад проєктом «Поліцейський офіцер громади»; створити підрозділи служби освітньої безпеки ще в 10% шкіл; збільшити на 10% кількість камер відеонагляду в громадських місцях тощо.

Уряд обіцяє посилити інженерний і фортифікаційний захист кордону з Росією і Білоруссю, на 90% інженерно облаштувати кордон з ЄС і Молдовою, створити Ситуаційний центр Державної міграційної служби (вже цього року) і започаткувати створення Національної системи Шенгенського управління.

Ще кілька завдань потребують законодавчих змін: унормування правил польотів безпілотних повітряних суден, їхньої реєстрації та обліку і відповідальності за правопорушення в галузі цивільної авіації; формування системи контролю за обігом зброї; реалізація політики у сфері множинного громадянства; Стратегія боротьби з організованою злочинністю до 2030 року (жовтень 2026 року) і Стратегія державної міграційної політики (грудень 2026 року).

Окреме завдання до грудня 2026 року — ефективне реагування на випадки домашнього насильства і насильства за ознакою статі.

Ще два завдання стосуються прав людини: запобігання незаконному затриманню і захист від катувань — і водночас підвищення стандартів захисту прав поліцейських від можливих неправдивих звинувачень. Уряд також обіцяє удосконалити механізми розшуку зниклих безвісти та ідентифікації загиблих, о