Польща та країни Балтії посилюють охорону критичної інфраструктури через загрозу з боку росії

10.08.2026, 19:47 lb.ua

Польща та країни Балтії посилюють безпеку навколо дамб, електростанцій, газової та іншої критичної інфраструктури через побоювання провокацій РФ під чужим прапором з використанням українських БпЛА.

Про це повідомляє Reuters.

Литва, Латвія, Естонія та Польща вже фіксували на своїй території "українські безпілотники". За оцінками представників регіональних спецслужб, Москва може використати подібну провокацію для створення підстав для подальшої ескалації та перевірки готовності НАТО реагувати на такі інциденти.

Минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив Reuters, що Москва розглядає можливість проведення постановочної атаки з використанням українських дронів.

"Ми не наївні, ми бачимо інформацію, читаємо між рядків і робимо свою роботу", – сказав Каунас.

За його словами, Литва посилює охорону критичної інфраструктури та постійно обмінюється інформацією зі своїми розвідувальними структурами.

Минулого місяця Литва залучила військових для підтримки поліції під час охорони низки стратегічних об'єктів. Серед них – термінал для імпорту скрапленого природного газу, термінал нафтопродуктів, важливе енергетичне сполучення з Польщею та гідроакумулювальна електростанція Kruonis.

"Ми чітко сигналізуємо, що, якщо буде потрібно, ми будемо захищати себе", – заявив Каунас.

Латвія також посилила охорону всієї критичної інфраструктури. Зокрема, додаткові заходи безпеки запровадили навколо дамби на річці Даугава поблизу Риги та підземного газосховища в Інчукалнсі.

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив Reuters, що потенційна гібридна загроза стала більш імовірною, ніж раніше.

Один із представників розвідки країн Балтії повідомив Reuters, що оцінки спецслужб вказують на можливу підготовку російськими військовими та внутрішніми спецслужбами провокації проти інфраструктури в Росії, країнах Балтії або Польщі.

За його словами, для можливої атаки можуть використати безпілотники українського виробництва. Її проведення нібито може відбутися протягом кількох днів після відповідного рішення російського керівництва, зокрема президента Володимира Путіна.

Основною загрозою у такому сценарії, за словами посадовця, є не стільки безпосередні наслідки атаки, скільки політичний хаос, який вона може спричинити в НАТО. Йдеться про можливі суперечки між європейськими країнами та США щодо того, як Альянс має реагувати.

Водночас інший представник регіону був обережнішим в оцінках. За його словами, численні попередження від розвідок країн-партнерів справили сильне враження на країни Балтії, однак терміни можливої атаки залишаються невизначеними.

У Кремлі раніше називали попередження про можливі російські таємні атаки «страшилками», які нібито використовують для виправдання мілітаризації Заходу проти Росії.

У Польщі компанія Orlen аналізує альтернативні маршрути імпорту газу на випадок, якщо звичні шляхи постачання будуть порушені.

Близько 80% газу, який імпортує Orlen, надходить через термінал скрапленого природного газу в Свіноуйсьце та підводний газопровід із Норвегії, який виходить на берег неподалік.

Оператор газової інфраструктури Gaz-System повідомив про підвищений рівень пильності та моніторинг геополітичної ситуації.

Окрему увагу Польща приділяє будівництву своєї першої атомної електростанції. Державна компанія Polskie Elektrownie Jądrowe повідомила про появу підроблених документів, які, за її оцінкою, могли бути створені для введення в оману зацікавлених сторін.

Компанія розслідує ситуацію спільно зі спецслужбами та правоохоронцями, а також стежить за можливими загрозами саботажу на майданчику майбутньої АЕС.

Крім того, польський оператор електромереж і військові з липня посилюють охорону енергетичного сполучення з Україною, яке допомагає стабілізувати українську енергосистему, що зазнає російських атак.

На тлі посилення заходів безпеки в різних країнах Європи продовжують фіксувати загадкові випадки використання безпілотників.

Минулого тижня в Німеччині чиновники виявили безпілотник із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент гібридною атакою, однак не поклав відповідальність за нього на конкретну державу.