Мобінг: коли робоче місце стає джерелом психологічного насильства

09.07.2026, 16:46 lb.ua

Українське законодавство прямо забороняє мобінг (цькування) у сфері праці. Відповідно до статті 2² Кодексу законів про працю України, мобінгом вважаються систематичні тривалі дії або бездіяльність роботодавця чи працівників, спрямовані на приниження честі та гідності людини, її ділової репутації або створення ворожої та принизливої атмосфери на робочому місці.

Він може проявлятися у формі психологічного чи економічного тиску: образ, погроз, ізоляції працівника від колективу, перешкоджання виконанню роботи, безпідставного позбавлення премій, різної оплати за рівноцінну працю працівників однакової кваліфікації чи необґрунтованого розподілу навантаження.

Водночас важливо розуміти: одноразовий конфлікт між колегами або обґрунтована критика результатів роботи самі по собі не є мобінгом. Його визначальними ознаками є систематичність, цілеспрямованість дій та їхній негативний вплив на працівника.

Мобінг порушує право людини на гідні умови праці та тягне за собою юридичну відповідальність.

Роботодавець зобов’язаний не лише утримуватися від дій, що мають ознаки мобінгу, а й запобігати його виникненню. Це включає створення безпечного психологічного середовища, реагування на скарги працівників та недопущення дискримінації в колективі.

Якщо працівник став жертвою мобінгу, він може:

фіксувати факти порушень (листування, повідомлення, аудіо- чи відеозаписи, показання свідків);

звернутися до роботодавця;

подати скаргу до Державної служби України з питань праці або Офісу Омбудсмана;

звернутися до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до статті 173⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення мобінгу передбачено штраф або громадські роботи.

Вчинення мобінгу працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин і накладення штрафу на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

У разі повторного вчинення мобінгу або якщо такі дії були вчинені групою осіб, відповідальність посилюється.

Жодна людина не повинна працювати в атмосфері страху, принижень чи психологічного тиску. Повага до гідності працівника є обов’язковою складовою гідних умов праці.

Мобінг є неприпустимим явищем, адже він порушує гарантоване Конституцією України право людини на повагу до її гідності (стаття 28), а також право на належні, безпечні й здорові умови праці (стаття 43).

У 2025 році я отримав 129 звернень щодо мобінгу. Лише за період із 1 січня по 22 червня 2026 року до Офісу Омбудсмана вже надійшло 83 таких звернення.

За кожною цифрою стоїть історія людини, яка втратила відчуття безпеки на своєму робочому місці. Люди повідомляють про психологічний тиск з боку керівництва або колег, дискримінацію, незаконні звільнення, цькування через інвалідність, нерівну оплату праці, погіршення умов праці, примушування працювати понад установлені норми та інші порушення трудових прав.

Кожне таке звернення ми ретельно опрацьовуємо. Надаємо необхідні роз'яснення, рекомендації щодо захисту порушених прав і реагуємо в межах наданих законом повноважень.

Також якщо питання належить до компетенції Державної служби України з питань праці, скеровуємо заявників до цього органу.

Так, до мене звернулася людина зі скаргою на можливі прояви мобінгу з боку посадових осіб одного з підприємств. Після розгляду звернення ми надали відповідні рекомендації Державній службі України з питань праці. На їх підставі Держпраці провела перевірку для з'ясування викладених у зверненні обставин. Саме так має працювати механізм захисту прав людини: жодне повідомлення про можливе порушення не повинно залишатися без належної уваги.

Своєю чергою, Держпраці розглянула 522 скарги щодо мобінгу у 2025 році та ще 152 — із початку 2026 року. Це свідчить, що проблема залишається актуальною і потребує системної уваги як держави, так і роботодавців.

Тривалий психологічний тиск на роботі може призвести до серйозних наслідків:

емоційного вигорання;

тривожних і депресивних станів;

зниження працездатності;

вимушеного звільнення.

Толерування мобінгу створює атмосферу страху, у якій люди бояться відстоювати свої права. Це шкодить не лише працівникові, а й роботодавцю, трудовому колективу та суспільству загалом.

Як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, я переконаний: жодна людина не повинна працювати в атмосфері страху, принижень чи психологічного насильства. Повага до людської гідності має бути невід'ємною частиною трудових відносин, а захист від мобінгу — реальним правом кожного працівника.

Якщо ви зіткнулися з порушенням своїх трудових прав або стали жертвою мобінгу — не залишайтеся з цією проблемою наодинці. Звертайтеся до Офісу Омбудсмана за номером “гарячої лінії” 1678. Ми реагуємо на кожне звернення та допомагаємо захистити й відновити порушені права.