«Неможливо йти вперед, коли голова повернута назад»: Вадим Яценко про перші кроки на чолі хору імені Григорія Верьовки

01.07.2026, 16:29 pb-news.info

Призначення Вадима Яценка (керівника відомого хору «Гомін») на посаду очільника Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки викликало справжній шквал обговорень у культурному середовищі. Головний народний колектив країни, який десятиліттями асоціювався з монументальною українською культурою, сьогодні стоїть на порозі серйозної трансформації.

Новоспечений очільник відверто прокоментував перші дні на посаді, відповів на закиди критиків щодо «радянського минулого» хору та розповів про делікатне, але рішуче прощання з музейними культами.

Одне з найгостріших питань сучасної дискусії — чи є хор продуктом радянського тоталітаризму. Вадим Яценко відповідає на це руба, закликаючи розділяти систему і збережену культуру.

— Чи є хор продуктом радянської системи? Так. Чи є в цьому вина колективу? Ні. Чи були видатні керівники цього хору частиною тієї системи? Так. Чи є вони цінними для української культури? Беззаперечно, так.

За словами Яценка, шукати у біографії засновника колективу Григорія Верьовки прямий опір чи дисидентство — марна справа. Він не був польовим фольклористом-експедиціонером, як Климент Квітка чи Філарет Колесса. Верьовка був передусім масштабним диригентом і керівником, який мав жорстку академічну освіту (московської та петербурзької шкіл). Проте саме його діяльність урятувала українську пісню в часи тотальної уніфікації. Завдяки йому було зібрано та збережено тисячі унікальних фольклорних зразків, які інакше розчинилися б у «радянському плавильному котлі».

Окремим шоком для нового керівника став внутрішній простір будівлі хору на бульварі Тараса Шевченка в Києві. Попри те, що легендарний Анатолій Авдієвський, який керував колективом пів століття (1966–2016), пішов із життя 10 років тому, його присутність у стінах закладу досі залишається законсервованою.

— Кожна стіна і кожен кабінет заставлені його портретами та погруддями. На третьому поверсі стоїть бюст Верьовки. Біля нього — фото Авдієвського, і все це до сьогодні було обставлене букетами зі штучних квітів. Трохи моторошно. Вивчення «культу» Авдієвського відчувається відразу, щойно переступаєш поріг.

Яценко наголошує, що постать Авдієвського буде вивчена його командою досконально, адже саме Анатолій Тимофійович здійснив головну революцію в хорі — об’єднав народників та академістів. Попри можливі сучасні звинувачення у «зраді традицій», саме залучення випускників консерваторій із потужним академічним вокалом дозволило хору ім. Верьовки виконувати шедеври на кшталт фольк-опери «Цвіт папороті» Євгена Станковича.

Вадим Яценко свідомий того, що будь-які зміни в такому консервативному колективі наражатимуться на критику «експертів» у Facebook, які навіть не бачили його напрацювань, але вже готові таврувати його як «руйнівника українськості».

• Керувати лише одним чудовим колективом (хор «Гомін»).

• Любити дружину, виховувати сина.

• Кожні вихідні їздити у улюблене село Потоки на Київщині та жити своє найкраще спокійне життя.

• Прийняти виклик історії та очолити два потужні колективи одночасно.

• Запустити роботу над першим великим масштабним проєктом для хору ім. Верьовки.

• Увійти в конфлікти з людьми, які звикли ухвалювати рішення поза спиною керівника.

— Чи буде це складно? О так! Чи буду я йти шляхом, який уже був протоптаний раніше? О ні. Чи вірю я в це? Вірю. Так, як ніхто не вірить. За свої колективи я перегризу любого, я ніколи не дам ображати своїх. І в нас все обов’язково вийде. Бо неможливо йти вперед, коли голова твоя повернута назад!

За перші два дні на посаді новий лідер уже встиг розгорнути запеклу боротьбу за внутрішню дисципліну та запустити підготовку до першого революційного проєкту. Попереду — складна дорожня карта реформ, яка має перетворити хор імені Верьовки з радянського патріархального пам’ятника на живий, модерновий та конкурентоспроможний прапор української культури у світі.

Ми бажаємо Вадиму Яценку та оновленому колективу успіху на цьому непростому шляху!

Ми писали також: У сина Віктора Павліка рідкісна генетична мутація.

У сина Віктора Павліка рідкісна генетична мутація