Вінниччина за тиждень попрощалась із 28-ми нашими захисниками.

11.06.2026, 14:02 33kanal.com

Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.Вінницька громада провела в останню путь оборонця України Віктора Власюка.Віктор (позивний «Кардан») долучився до оборони України від російських загарбників влітку 2025 року. Він служив розвідником і зовнішнім пілотом БпЛА у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем «САПСАН» Десантно-штурмових військ ЗСУ. Загинув воїн 1 червня на Покровському напрямку, неподалік села Гаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому навічно залишилося 30 років. У селі Сокиринці повідомили про втрату захисника — капітана Михайла Олександрова. Він загинув 6 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання. Сумна звістка надійшла до Вапнярської громади: загинув Олександр Іванчіхін, 30 жовтня 1979 року народження, житель селища Вапнярка.Мобілізований Тульчинським РТЦК та СП, солдат Іванчіхін служив майстром-номером обслуги 1 обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини.30 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Коломійці Синельниківського району Дніпропетровської області герой-захисник загинув. Після тривалої хвороби у лікарні пішов із життя колишній військовослужбовець, житель с. Бабчинці Октай Алієв, 28 травня 1995 року народження.Октай був мужньою та щирою людиною, яка у складний для держави час стала на захист України та сумлінно виконувала свій військовий обов’язок. Вінницька громада провела в останню путь оборонця України Артема Захарова.Артем добровольцем став у лави Збройних сил України восени 2024 року. Із позивним «Кіт» він воював у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді стрільця. Брав учать у стримуванні ворожого наступу на Східному напрямку фронту. Життя десантника обірвалося 21 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Лебедівка Курської області. Йому було 43 роки. Громада втратила захисника жителя села Тютьки Василя Тищенка.Він служив солдатом, водієм – електриком лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій. Помер 1 червня 2026 року. Війна забрала життя захисника, жителя села Наддністрянське Ігора Спірідонова, 10 серпня 1977 року народження.Старший сержант І.Спірідонов загинув, захищаючи Батьківщину, біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Понад 2 роки він вважався безвісти зниклим. Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Сергієм Волошиним.Воїн пройшов бойовий шлях АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. У складі евакуаційної групи 130-го окремого розвідувального батальйону він виконував логістичні завдання на найгарячіших ділянках фронту. Життя воїна обірвалося 1 червня. Йому навічно залишилося 54 роки.Народився 17 листопада 1971 року в селі Чернігівка, закінчив школу №26, а пізніше Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. Працював інженером у житлово-експлуатаційному об’єднанні. У селищі Тростянець попрощалися із захисником Анатолієм Шостаком із с. Нова Ободівка (Ободівська СТГ).Життя молодшого сержанта обірвалося 1 червня 2026 року. Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Віктором Чупруновим.Він став на захист України навесні 2025 року. У лавах 3-ї окремої штурмової бригади був стрільцем з позивним «Мєля», відстоював незалежність держави на східних рубежах. Свій останній бій воїн прийняв 19 грудня 2025 року поблизу села Новоєгорівка Луганської області. Йому навічно залишилося 49 років.Віктор Чупрунов народився 22 лютого 1976 року у Вінниці. Після закінчення школи вивчився на столяра у місцевому професійно-технічному училищі. Підтвердилася загибель захисника України, жителя села Біляни Олександра Сопруна.Олександр служив навідником мотопіхотного відділення військової частини А2980.Загинув 27 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Петрівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Довгий час він вважався зниклим безвісти. Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Олександром Яковченком.Він долучився до захисту України взимку 2024 року. Служив у лавах 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади на Східному напрямку фронту. Після важкого осколкового поранення повернувся у стрій. 21 травня під час виконання службових обов’язків на Сумщині серце воїна зупинилося. Йому було 52 роки.Олександр Яковченко народився 26 грудня 1973 року на Донеччині. Здобув фах монтажника у професійно-технічному училищі Краматорська, пройшов строкову службу в армії. Працював на будівельних майданчиках у різних куточках України. Разом із родиною мешкав у Дружківці. Під час виконання бойового завдання загинув захисник Ігор Коваль, 11 червня 1996 року народження, житель с.Чернятин.Солдат, старший навідник 2 міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини ЗСУ, Коваль Ігор, призваний до лав ЗСУ 26 квітня 2023 року, загинув 27 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі села Гаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області. У селищі Тростянець попрощалися із захисником України Сергієм Красноперою із села Тростянчик.Солдат, стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 9 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4447 Сергій Краснопера загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Грузьке Покровського району Донецької області. Підтвердився факт загибелі Івана Пересади, 4 березня 1986 року народження, жителя села Мухівці.Вірний військовій присязі, Іван Іванович героїчно загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2025 року в районі населеного пункту Константинопіль Волноваського району Донецької області. Погребищенська громада провела в останню дорогу Олександра Гуменюка.Олександр народився в м. Погребище 18 травня 1986 року. Після закінчення місцевої школи пройшов строкову військову службу. Разом із родиною проживав у селі Жабелівка Вороновицької громади. Працював на різних виробничих об’єктах міста Київ та Вінниця. Був призваний на військову службу 12 вересня 2025 року. 17 травня 2026 року у ході виконання бойового завдання в районі на захід від населеного пункту Новопавлівка Запорізької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та удару FPV дрону Олександр загинув. Гайсинська громада повідомила про втрату. Від важкої хвороби, набутої під час захисту Батьківщини, у Гайсинській ЦРЛ 4 червня 2026 року помер захисник, ветеран українсько-російської війни – Сергій Дужак, 1974 року народження. Під час проходження військової служби 6 червня 2026 року помер солдат Роман Скіцько, 5 лютого 1992 року народження, житель м. Шаргород.Захисник служив водієм-електриком взводу безпілотних авіаційних комплексів роти радіо та радіотехнічної розвідки розвідувального батальйону. «На щиті» до Могилів-Подільської громади повернувся молодший сержант батальйону морської піхоти Олександр Курдиль, 1996 року народження.Він загинув 20 липня 2025 року, виконуючи заходи з національної безпеки у Херсонській області. До цього часу воїн вважався зниклим безвісти. Козятинська громада попрощалася із захисником Віталієм Залевським.Він народився 14 червня 1977 року в селі Пиковець. Після закінчення школи навчався у Київському профтехучилищі. Працював муляром на будівництві в Києві. Потім працював на Козятинському м’ясокомбінаті на посаді сортувальника сировини.У листопаді 2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив такелажником відділення розливу питної води виробничого відділу військової частини. Помер 2 червня 2026 року. Підтвердився факт загибелі калинівчанина, майстер-сержанта Ігоря Дворняка, який з жовтня минулого року вважався безвісти зниклим.Народився Ігор 11 грудня 1984 року у с.Яришів Могилів-Подільського району. Після закінчення місцевої школи продовжив навчання у будівельному коледжі.Після проходження строкової служби Ігор підписав контракт із військовою частиною та переїхав до Калинівки.Військовослужбовець брав участь у звільненні Харківської ОДА, у запеклих боях під Дебальцево та на Покровському напрямку.У 2025 році нацгвардієць отримав важке поранення, пройшов курс лікування та реабілітації й повернувся у стрій, а через півтора місяця його життя обірвалося. Самгородоцька громада попрощалася з Героєм Русланом Марчуком.Руслан народився 10 серпня 1979 року у селі Корделівка Калинівського району. Навчався у місцевій школі, а згодом у Барському професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу. Працював у сільськогосподарському кооперативі «Дружба» села Миколаївка, на Козятинському м’ясокомбінаті та Юзефо-Миколаївському цукровому заводі. Проживав у селі Великий Степ, згодом переїхав до Широкої Греблі.Із початком повномасштабного вторгнення чоловік добровільно став до лав ЗСУ. Із березня 2022 року він виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту. За час служби був нагороджений медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій». За мужність і відданість військовому обов’язку Руслана Марчука нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Хрест Повітряних Сил».Солдат, стрілець 3-го відділення 3-го взводу 3-ї роти охорони військової частини А4439 ЗСУ Руслан Марчук загинув 25 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області. На Херсонщині загинув захисник із Хмільника Анатолій Маліновський.Анатолій народився 9 березня 1976 року. Проживав у Хмільнику. Життя захисника обірвалося 30 травня 2026 року під час бойових дій поблизу села Веселе Каховського району Херсонської області. У селі Маньківка провели в останню земну дорогу воїна Віталія Січака, 27 липня 1982 року народження.Віталій народився у Маньківці. Навчався у місцевій школі, згодом в Ольгополі. Пройшов строкову військову службу. Працював і проживав у Київській області.У травні 2025 року був призваний до лав ЗСУ