10 літрів в одні руки: як паливна криза затягує Крим

03.06.2026, 15:32 lb.ua

У Криму — багатокілометрові черги до АЗС і талони на пальне спекулянти продають в інтернеті по 300 рублів (90 гривень) за літр.

У Саках водії збираються в черги до заправок задовго до відкриття. У Сімферополі люди радіють, що можна провести усього зо дві години в очікуванні і отримати аж 20 літрів; сарафанне радіо поширює інформацію про точки, де таке благо є. В Севастополі повністю перестали продавати пальне в ніч на 3 червня — мінімум до ранку. Черга з бензовозів та вантажівок до паромної переправи у Керчі — близько 10 кілометрів. Всі збилися тут, бо автодорогами рухатися страшно. У мережі повно відео та дописів «народних кореспондентів» про нальоти наших дронів-камікадзе і палаючі вантажівки. В побут кримчан увійшли Телеграм-канали, де сповіщають про напрям руху БПЛА.

За інформацією, яку зібрав з власних кримських джерел заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник ситуації на окупованих південних територіях Сергій Данилов, у місті на заході Криму зараз працює єдина заправка — «Літо» (московська фірма), дають по 10 літрів А-95 у бак. Вартість літра — 90 рублів. Можна придбати каністру за 3700 рублів + вартість бензину. Працюють лише вдень, але іноді влаштовують перерви по 5 годин. Іноді на деякий час «вмикаються» інші місцеві АЗС (Атан, ТЕС). «Черги у той час, коли працює АЗС, — близько години, щоб отримати 10 літрів за один захід. Водії витрачають час, заправляють бак, вистоюючи чергу по кілька разів», — переповідає Данилов слова свого кримського співрозмовника. З дизельним пальним, щоправда, трішки краще.

Сухопутний коридор із Маріуполя останні тижні щільно контролюють українські Сили оборони з повітря, і що ближче до Красноперекопська, то менше пального на АЗС. На південному узбережжі, судячи з дописів у кримських пабліках, картина дещо краща, але непередбачувана. Ближче до Керчі, тобто Керченської поромної переправи, — більше шансів заправити бак.

Інформація про наявність пального, яку компанії публікують на своїх сайтах, найчастіше не відповідає дійсності і це дратує. Проблем із пальним поки що не мають тільки комунальні автобуси: їх заправляють по талонах. Військові їздять собі, як і до кризи. «Отримують пальне і представники влади — думаю, як комунальники», — говорить Сергій Данилов.

А тим часом у Макіївці «підприємці» скуповують бензин каністрами і везуть на продаж у Крим. Обмеження на продаж пального встановили у Бєлгородській, Курській областях і навіть у Санкт-Петербурзі. Це, а також низка інших знаків вказують, що ця паливна криза безпрецедентна, може наростати стрімко і призвести до дуже цікавих нам наслідків.

Росіяни в першу чергу насичуватимуть пальним південне узбережжя і Керч — логістичний хаб і місто з переправою, яка з’єднує півострів із РФ, говорить Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. «Логістичні шляхи намагатимуться забезпечити максимально. Але це лише початок, не кінець кризи», — каже він.

Паливна криза в Криму вже не перша, нагадує Петро Андрющенко. Минулого року кримчанам теж доводилося нервувати й економити у серпні-вересні. Лише у жовтні дефіцит почали частково долати, а в листопаді ситуацію владнали повністю. Але є важливі відмінності, що відрізняють нинішню ситуацію від минулорічної. «Ця криза буде набагато масштабнішою для Криму і уразить сильніше», — прогнозує Андрющенко.

Торік із дефіцитом впорались, бо вдалося збільшити виробництво пального у Білорусі. Та її можливості не безмежні, й тепер у росіян просто немає подібних виробничих резервів.

«Бензин починає зникати на окупованих територіях не просто через логістику (яку Сили оборони уражають мідлстрайками, — Ред). Дефіцит пального настав у РФ в принципі, — каже експерт із вивчення окупованих територій. — Просто логістика з Кримом — найскладніша».

1 червня російський уряд запровадив тимчасову кількамісячну заборону на експорт авіаційного гасу та палива для реактивних двигунів. Ці обмеження мають стабілізувати внутрішній паливний ринок через значне скорочення обсягів переробки нафти. Цей удар по промислових підприємствах демонструє величезну проблему з роботою НПЗ. «Гас отримати простіше, ніж дизель», — зауважує Андрющенко.

Інша ознака «кризовішої», ніж торік, кризи: безпрецедентні обмеження почали діяти й на окупованій частині Донецької області, чого досі не бувало. Бо проблеми дефіциту виробництва багатократно посилюють українські мідлстрайки, які не дозволяють транспортувати пальне основними трасами окупованого Півдня. «Ми палимо бензовози по всіх трасах і водії це знають», — каже Петро Андрющенко.

В Криму назріває транспортний колапс. Возити бензин Керченською поромною переправою, яку росіяни відновили після наших ударів по Керченському мосту, складно. Донедавна її обслуговували чотири пороми, які інтенсивно застосовували для транспортування бензовозів. Але три з чотирьох автомобільних поромів (про це писав російський Телеграм-канал Fighterbomber, верифікованих даних нема, а офіційних не викладають з 2023 року) наші Сили оборони спалили, пояснює Петро Андрющенко. Ресурсу, що лишився, катастрофічно не вистачає.

Вранці 2 червня, за даними Центру вивчення окупації, в Керчі на переправі вишикувалась лінія з вантажівок і бензовозів довжиною 9–10 кілометрів. З боку Росії бензовози в черзі до Криму проводять по 3–4 дні. «Ось це все на пором стоїть. 3–4 дні. Ось де весь бензин на Крим», — так коментують кадри з сотнями автівок біля переправи у російському пабліку.

А вільних поромів взяти немає звідки. Коли наші Сили оборони уразили міст, росіяни вже зібрали всі доступні пороми з узбережжя Чорного й Азовського морів. Коли залишився один, утворилася безвихідна ситуація. «Недарма вони зараз об'їжджають, намагаються накатати об'їзні дороги вздовж траси у Маріупольському і Бердянському районах, щоб не виїжджати на основну трасу. Шукають шляхи до Криму», — говорить Андрющенко. Що окупанти почали їздити ґрунтовими дорогами, днями LB.ua розповідав і офіцер безпілотних систем 1 корпусу НГУ «Азов». Через Керченський міст, як відомо, бензовози не пускають і потяги теж паливо не везуть — через обмеження навантаження. Після наших ударів міцність мосту вже не та і по ньому перестали пускати вантажівки вагою понад 20 тонн, тільки дрібніші фури і «газельки». «А паливо не пускають, бо бояться атак: гахне якийсь бензовоз — і мосту гаплик», — пояснює Петро Андрющенко.

Тоненьке паливне джерельце тягнеться з окупованого Запоріжжя і Донеччини. Бо десь у Мелітополі бензин ще плюс-мінус є і з’являються ті, хто заправляє повні каністри і везе їх до Криму приватним порядком — «виручати» кримчан.

Зараз вартість пального в Криму зросла десь на 7%, повідомляють джерела Сергія Данилова. Начебто й небагато, але, по-перше, така мінімальна націнка підтримується штучно. По-друге, кримчани не сліпі й бачать, що відразу за Керченським мостом той самий товар коштує дешевше на 25%. Криза потягне за собою подальше зростання ціни, але й зменшення обсягів бензину в продажу, і з цим нічого не вдієш, впевнений Петро Андрющенко. «Вони будуть змушені платити більше перевізникам, щоб ті їхали. І таки знаходитимуть охочих: їх мало, та завжди вистачає дурнів, які поїдуть у надії проскочити», — каже він. Але за таке пальне платитимуть втридорога. Вже зараз за один рейс — просто доїхати до Криму — водії просять 100 000 рублів. «Це шалено — середня зарплата по Росії на місяць», — пояснює дослідник окупованих територій.

Поки що в побуті страждають в основному водії приватних авто. Таксі, за інформацією Данилова, вартість до стелі не піднімали. Розуміють: Крим — не Москва, фінансова спроможність населення не та. «А відпочивальники-бюджетники і раніше з валізами пішки перли через усе місто до санаторіїв, — переповідає Данилов повідомлення своїх кримських джерел. — Вважають, що кримчани повинні все для них робити безкоштовно».

Але криза все ж призведе до зростання споживчих цін, бо постачання всіх товарів на територію Криму ускладнюватиметься і зменшуватиметься, впевнений Петро Андрющенко. А тут ще й курортний сезон і збільшення кількості споживачів. Наразі влада робить все, щоб переконати потенційних курортників, що південне узбережжя Криму їх гостинно чекає.

«Я днями бачив, що росіяни вздовж трас “сухопутного коридору” від Маріуполя до Криму за минулі вихідні (30–31 травня, — Ред.) прибирали всю спалену техніку. І розставили більше мобільних вогневих груп, — розповідає Петро Андрющенко. — Від дронів не допоможе, але демонструє, що все нібито спокійно». І цю ілюзію спокою, за інформацією експерта, поїхала знімати безліч блогерів: мовляв, їхати у Крим безпечно. Траса нормальна, захищена, всі умови, щоб люди їхали.

«І це чудово для нас. Ми маємо прямо спонукати всіх їхати відпочивати в Крим, — говорить Андрющенко. — Тому що туди вони заїдуть, а як повернуться — вже хтозна».

Вже зараз водії і мандрівники різними інтернет-каналами попереджають одне одного, що чимдалі від Керчі, тим непередбачуваніша ситуація з паливом і «є великий ризик заїхати на авто, а повернутися пішки». Але коли такі труднощі лякали російських туристів?

«Думаю, вони поїдуть. Бо заплановано, оплачено, а кримчани гроші повертати не будуть, — міркує дослідник окупованих територій. — Завантажать резервні каністри, як робили у нас років 30 тому в таких поїздках, і поїдуть».

До того ж, росіяни не знають правди про безпекову ситуацію на окупованих територіях. Тож відпочивальників чекатиме сюрприз. Що більше додасться споживачів, то швидше зникатиме й бензин, і інші товари. «Такого сильного економічного удару окупаційній владі в Криму ще не завдавали. Та й репутаційного», — каже Андрющенко.

Криза загострюється лише з п’ятниці 29 травня, найцікавіше попереду. «Вже почали з’являтися оголошення про продаж бензину з доставкою, тобто хтось має доступ до нього і почались спекуляції, — каже Петро Андрющенко. — Минулого разу так само було». Паніка ж почнеться, коли на інтернет-майданчики купівлі-продажу викидатимуть талони і це точно відбудеться найближчими днями, прогнозував наш співрозмовник 1 червня. А вже 2-го зафіксував і виклав у своєму каналі: продають талони по 3000 рублів (1800 гривень)