Чому «асоційоване членство» в ЄС від Мерца є реальним шансом для України, а не другосортним статусом

28.05.2026, 12:30 texty.org.ua

Німецький канцлер Фрідріх Мерц 21 травня надіслав очільникам Єврокомісії, Євроради й президенту Кіпру, який нині головує в Раді ЄС, лист із пропозицією негайних "інноваційних рішень" для України на шляху до її членства в ЄС.Суть ініціативи зводиться до негайного відкриття усіх переговорних кластерів, умови для яких Київ уже виконав, та фактичної присутності України в усіх інституціях Євросоюзу без права голосу. Попри те, що в Києві пропозицію сприйняли скептично, експерти закликають детальніше аналізувати зміст, адже такий крок може суттєво прискорити реальну інтеграцію та надати унікальні переваги на ранньому етапі.

Запропонований формат відкриває перед Україною можливості, які раніше держави-кандидати отримували лише після підписання Договору про вступ на етапі його ратифікації. Присутність українських представників у Єврокомісії, комітетах Ради ЄС та Європейському парламенті, навіть без права голосу, дозволить безпосередньо впливати на формування майбутніх політик та правових норм Євросоюзу. Це унеможливить ситуації, коли рішення, що зачіпають інтереси України, ухвалюються без її участі.

Колишній генеральний секретар Європейського парламенту Клаус Велле переконаний, що Мерц запропонував реальні покращення порівняно з минулими розширеннями:

"Україні запропоновані більші переваги на більш ранньому етапі, ніж мали інші кандидати. Але "не голосувати" — не означає "не мати впливу". Участь у зустрічах органів ЄС означає, що ви щодня маєте можливість включати інтереси своєї країни у порядок денний. Ви берете участь у дебатах, відвідуєте комітети і маєте повне право говорити: "щодо питання, яке обговорюєте, є ось такий і такий момент, важливий з точки зору України".

Я 14 років був генсеком Європейського парламенту і можу запевнити: тут вплив отримують ті, хто має вагомі аргументи та хто є переконливим у їх доведенні", — розповів він у коментарі ЄП.

Директор програми "Європа і світ" у Міжнародному фонді "Відродження" Дмитро Шульга також зазначає, що Україні варто зосередитися на практичній суті пропозиції, а саме — на залученні до інституцій ЄС як спостерігача якомога швидше:

"Євроінтеграція — це не лише саміти, зустрічі і т.д., власне, "символізм". Це конкретні узгоджені між майже трьома десятками різних країн обов'язкові політичні та правові рішення, які мають довготермінові наслідки — у тому числі для країн поза цим клубом.

Наприклад, якби Україна була присутня у Єврокомісії і комітетах Ради ЄС, навіть без права голосу — як думаєте, ухвалили б CBAM у такому вигляді, який зараз шкодить нашій металургії? Ми зараз просто третя країна, і поки не вступили — лишаємося такою, бо ми не за столом... Тобто нам вже пропонують залучатися до столу обговорень рішень, які формують майбутні політики і правові норми ЄС на роки вперед!" — пояснює він.

Важливим елементом плану Мерца є повне залучення України до зовнішньої та безпекової політики ЄС, включаючи застосування статті 42.7 Договору про Європейський Союз, яка є аналогом статті 5 НАТО про взаємодопомогу. Крім того, ініціатива передбачає поступове приєднання до правової системи ЄС (acquis communautaire) та відкриття доступу до бюджетних програм під управлінням Комісії, які складають близько 20% бюджету блоку. Водночас передбачено механізм "snap-back", який дозволить згортати преференції у разі відкату реформ.

Німецький аналітик і засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн наголошує, що план Мерца близький до української логіки часткової інтеграції та відображає консенсус у європейських столицях щодо неможливості повноправного вступу в найближчі роки.

"Я розумію, чому Зеленський зараз відкинув цю пропозицію, але мушу сказати, що вона не надто відрізняється від ідеї, яку сама Україна висувала кілька тижнів тому — так званого «зворотного членства». Сама українська сторона вже почала говорити про часткове членство. І тепер Мерц робить те саме.

Більше того, я вважаю, що це хороший знак: він зрозумів, що Зеленському потрібно показати українцям якесь реальне підтвердження того, що Україна рухається до повноправного членства. І певна форма часткового членства могла б стати таким підтвердженням... Повноцінне членство зараз справді неможливе. І так вважають не лише Мерц, Макрон чи інші європейські лідери. Так вважає більшість держав-членів", — зазначив експерт у коментарі Радіо Свобода.

Ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль закликає українську сторону детально проаналізувати німецьку ініціативу, оскільки вона продиктована складними внутрішніми процесами в самому ЄС:

"Це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції... Мерц говорить про це прямо: процес вступу до блоку затяжний та ускладнений політичними нюансами ратифікації окремих країн-членів. А часу відкладати вже немає", — наголошує вона.

Обговорення ініціативи Фрідріха Мерца має відбутися на саміті лідерів ЄС у червні. Ця пропозиція не є остаточним рішенням, а виступає інструментом для дискусії, де думка Києва буде врахована, а Україна зберігає право голосу щодо остаточного формату співпраці.

дипломатіямерцукраїна-єсчленство в ЄСєвроінтеграція