Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Коаліція для Ормузької протоки: понад 12 країн готові долучитися до місії із захисту судноплавства

mind.ua

Коаліція для Ормузької протоки: понад 12 країн готові долучитися до місії із захисту судноплавства

У Європі намагаються провести тонку межу: не втягуватися у війну, але водночас гарантувати свободу навігаціїЄвропа готується до нового етапу дій навколо Ормузької протоки - стратегічної артерії, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти і газу. Понад 12 країн вже заявили про готовність долучитися до міжнародної місії із захисту судноплавства, яку ініціюють Еммануель Макрон та Кір Стармер.Джерело. Про це пише Reuters.Про це стало відомо після масштабної відеоконференції за участі близько 50 держав із Європи, Азії та Близького Сходу. Зустріч, організована Парижем і Лондоном, стала не лише координаційною, а й політичним сигналом - насамперед для Дональд Трамп, чия позиція щодо конфлікту довкола Ірану дедалі більше розходиться з підходом європейських союзників.Попри заяви Ірану про готовність відкрити Ормуз, ситуація залишається нестабільною. Після початку американсько-ізраїльських ударів наприкінці лютого судноплавство тут було суттєво обмежене, а запроваджена Вашингтоном морська блокада і досі стримує повноцінне відновлення руху.У Європі намагаються провести тонку межу: не втягуватися у війну, але водночас гарантувати свободу навігації. Саме тому майбутня місія - якщо вона буде реалізована - матиме оборонний характер і запрацює лише після стабілізації ситуації або досягнення перемир’я.«Ми всі виступаємо проти будь-яких обмежень і спроб фактично “приватизувати” протоку», - наголосив Макрон, додавши, що Франція готова задіяти свої військово-морські сили, вже розгорнуті у Східному Середземномор’ї та Червоному морі.За словами Стармера, наступний етап - військове планування - відбудеться вже наступного тижня в Лондоні. Там союзники мають визначити конкретний формат місії: від супроводу торгових суден до розмінування, обміну розвідданими та координації з країнами регіону.Водночас ключове питання залишається відкритим: без участі США та Ірану така операція виглядає неповною. Європейські дипломати визнають, що будь-яка реальна місія зрештою потребуватиме координації з обома сторонами.Втім, не виключено й інший сценарій: якщо напруга остаточно спаде, а судноплавство відновиться без інцидентів, потреба у військовій місії може зникнути ще до її фактичного запуску.Бекграунд. Як писав Bloomberg, Ормузька протока відкривається, але судноплавство боїться повертатися - за словами МЕА, повноцінне відновлення видобутку і поставок може зайняти до двох років.Fri, 17 Apr 2026 22:38:00 +030020303969Новиниhttps://mind.ua/news/20303969-koaliciya-dlya-ormuzkoyi-protoki-ponad-12-krayin-gotovi-doluchitisya-do-misiyi-iz-zahistu-sudnoplavstvahttps://mind.ua/news/20303969-koaliciya-dlya-ormuzkoyi-protoki-ponad-12-krayin-gotovi-doluchitisya-do-misiyi-iz-zahistu-sudnoplavstva#comment_header_layerНовини на mind.uaІран,морські перевезення,Франція,Велика БританіяЗеленський: на території Білорусі будуються артилерійські позиції та дороги у напрямку УкраїниВін нагадав, що «характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок»Президент України Володимир Зеленський написав у соцмережах про доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, в якій йдеться про те, що «росія вкотре спробує втягнути Білорусь у свою війну».«За даними розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій», - написав Зеленський.«Доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищати свою землю та незалежність», - додав він.При цьому він нагадав, що «характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок».Венесуела активно співпрацює з росією, Іраном та іншими авторитарними режимами, що ще більше поглибило її конфронтацію із Заходом.Зеленський згадав Венесуелу у контексті захоплення і викрадення американським спецназом президента Ніколаса Мадуро і повалення правлячого режиму.Сенс цієї згадки - попередження для білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Якщо Білорусь ще глибше втягнеться у військову авантюру росії, стане інструментом чужої війни і піде шляхом силового придушення та ізоляції - вона ризикує отримати сценарій, схожий на венесуельський.Бекграунд. Нагадаємо, наприкінці березня США скасували санкції проти «Білоруськалію» і білоруських банків. Напередодні Мінськ відвідали американські дипломати, після чого Лукашенко помилував 250 політв'язнів.Fri, 17 Apr 2026 21:53:00 +030020303968Новиниhttps://mind.ua/news/20303968-zelenskij-na-teritoriyi-bilorusi-buduyutsya-artilerijski-poziciyi-ta-dorogi-u-napryamku-ukrayinihttps://mind.ua/news/20303968-zelenskij-na-teritoriyi-bilorusi-buduyutsya-artilerijski-poziciyi-ta-dorogi-u-napryamku-ukrayini#comment_header_layerНовини на mind.uaБілорусь,війна росії проти УкраїниПівнічнокорейські ракети попри низьку якість досі загрожують УкраїніЦі ракети створені з використанням технологій 50-річної давності і шкідливі своєю кількістюПопри технічну відсталість і низьку якість виробництва, північнокорейські балістичні ракети залишаються серйозною загрозою для України. Новий аналіз уламків ракет KN-23 та KN-24, які росія застосовує у війні, показав, що їхня «примітивність» зовсім не означає безпечність, пише United24 Media.За даними українських фахівців, ці ракети створені з використанням технологій приблизно 50-річної давності. Вони мають слабшу енергетику палива, через що двигуни доводиться робити більшими й важчими. Уламки також демонструють низьку якість зварювання та матеріалів - метал швидко іржавіє, а деякі елементи виглядають так, ніби їх виготовляли без сучасних стандартів контролю.Ще одна характерна риса - використання дешевих або навіть цивільних компонентів. У системах управління знаходять мікрочипи від світових брендів, які, ймовірно, потрапляють до КНДР в обхід санкцій. Замість сучасних теплозахисних матеріалів застосовується графіт - простіший і дешевший варіант.На перший погляд, це виглядає як набір недоліків. Але навіть такі «кустарні» ракети залишаються надзвичайно небезпечними.Головна причина - сама природа балістичної зброї. Незалежно від якості виконання, такі ракети летять по складній траєкторії з високою швидкістю, що робить їх надзвичайно складними для перехоплення. Фактично ефективно протидіяти їм можуть лише найсучасніші системи, такі як Patriot PAC-3 або SAMP/T.Крім того, кожна ракета несе бойову частину масою близько 500 кг. Навіть при неточному влучанні цього достатньо для значних руйнувань і жертв серед цивільного населення.Експерти також звертають увагу, що ці ракети не є прямими копіями російських “Іскандерів”, хоча, ймовірно, створювалися з огляду на подібні розробки. Вони мають власні конструктивні особливості, що ускладнює їхню ідентифікацію та аналіз.Ще один фактор ризику - масштаб. Навіть якщо окрема ракета поступається сучасним аналогам, масове застосування таких систем створює серйозне навантаження на українську ППО. Це змушує витрачати дорогі ракети-перехоплювачі на відносно дешеві цілі.Бекграунд. Нагадаємо, Трамп хоче, щоб американські автовиробники приєдналися до виготовлення зброї – Пентагон уже провів попередні переговори з General Motors, Ford, GE Aerospace та Oshkosh.Fri, 17 Apr 2026 21:32:00 +030020303967Новиниhttps://mind.ua/news/20303967-pivnichnokorejski-raketi-popri-nizku-yakist-dosi-zagrozhuyut-ukrayinihttps://mind.ua/news/20303967-pivnichnokorejski-raketi-popri-nizku-yakist-dosi-zagrozhuyut-ukrayini#comment_header_layerНовини на mind.uaозброєння,Північна КореяЄвросоюз на межі економічного розколу через питання співпраці з Китаєм – PoliticoЧерез наплив дешевших китайських товарів ЄС щомісяця втрачає до 10 тисяч робочих місць у промисловостіЄвропейський Союз дедалі більше розходиться у підходах до Китаю - і ці суперечності вже загрожують спільній економічній стратегії блоку. Попри спроби Єврокомісії виробити жорсткішу лінію щодо Пекіна, країни-члени все частіше обирають власні інтереси, відкриваючи двері китайським інвестиціям.Джерело. Про це пише Politico.Новий виток напруги став особливо помітним на тлі візиту прем’єра Іспанії Педро Санчеса до Пекіна, де він зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.Для Мадрида це можливість залучити інвестиції, але для Брюсселя - ще один сигнал, що єдність ЄС у відносинах із Китаєм тріщить по швах.Ситуація ускладнюється тим, що Європа одночасно намагається захистити власну промисловість і зберегти доступ до одного з найбільших ринків світу. Китай із ВВП понад $20 трлн залишається критично важливим партнером, але водночас - дедалі агресивнішим конкурентом.Особливо болісно це відчувають європейські виробники. За словами аналітиків, через наплив дешевших китайських товарів ЄС щомісяця втрачає до 10 тисяч робочих місць у промисловості. Найбільше страждають автомобільна, машинобудівна та хімічна галузі.Проблему посилює політика США: після торговельних обмежень, запроваджених адміністрацією Трампа, китайські товари масово перенаправляються саме на європейський ринок. У результаті торговельний дефіцит ЄС із Китаєм перевищив 350 млрд євро і продовжує зростати.На цьому тлі Урсула фон дер Ляєн дедалі відкритіше говорить про необхідність жорсткіших заходів. У Брюсселі розробляють нові інструменти - від обмежень для китайських технологічних компаній до масштабного плану відновлення промисловості, який має зменшити залежність від зовнішніх гравців.Однак єдиного фронту немає. Франція виступає за більш рішучі кроки, тоді як Іспанія та Угорщина активно залучають китайський капітал. Зокрема, Китай уже інвестує мільярди євро в європейське виробництво батарей і автомобілів, відкриваючи нові заводи.Навіть політичні зміни не змінюють цього курсу. Після зміни влади в Будапешті новий лідер Петер Мадяр заявив, що Китай залишається «одним із найважливіших партнерів» країни.Водночас ЄС уже має досвід жорсткої відповіді з боку Пекіна. Коли європейські країни вводили мита на китайські електромобілі, Китай відповів обмеженнями на європейські товари. А Литва взагалі зіткнулася з фактичним економічним бойкото

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 квітня 2026

Новини на тему

Більше новин