Як Росія втратила своє панування у Чорному морі

16.09.2024, 10:23 ua.krymr.com

На початку повномасштабного вторгнення Росія поставила перед Чорноморським флотом чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Проте через два з половиною роки Україні вдалося не лише розблокувати зерновий коридор, а й змусити Чорноморський флот тікати з Криму та переховуватися в Новоросійську. Разом з експертами ми проаналізуємо, наскільки боєздатним залишається Чорноморський флот Росії та які поставлені задачі на початку війни провалилися?

«Шарк» з англійської – «Акула» – це позивний командира центру безпілотних морських засобів Головного управління розвідки України.

«Акули завжди різних поганців з'їдають», – жартує «Шарк».

Він не показує свого обличчя, його особа засекречена. Єдине, що готовий розказати про себе – в минулому «Шарк» бойовий водолаз. А тепер в бій він веде морські дрони. Атакують групами, кожен виконує своє завдання.

«Це створює певний хаос для противника, коли він не розуміє, з якого боку до нього підходить засіб. Зрозуміло, що перші два, три, чотири можуть бути уражені черговими засобами ураження противника, які знаходять на кораблях, а решта вже далі виконують місію. В цьому випадку головне здійснити перше ураження корабля. Після того починається паніка, а далі справа за пілотами», – каже «Шарк», командир центру безпілотних морських засобів ГУР МО України.

За 2023 рік Сили оборони України завдали близько 200 ударів по території Криму та кораблях Чорноморського флоту, в середньому – через день. Їх діставали в акваторії Чорного та Азовського морів, а також у портах. В хід йшли ракети різного типу та український винахід – морські дрони, які змінили формат ведення війни на морі.

«Перші удари морських дронів повністю перевернули формат ведення війни. Готувались до війни «корабель проти корабля», «авіація проти корабля». А як боротися з безекіпажними катерами, де людей немає, екіпаж в одному місці, а «москіти» вже налітають, як їм протидіяти – росіяни просто не знали», – каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».

Одне із завдань, яке стояло перед флотом Росії та від якого вони досі не відмовилися – десантна операція на узбережжі Одеської області. На початку повномасштабного вторгнення Чорноморський флот Росії мав сім десантних кораблів, додаткові шість встигли зайти з Балтійського, Північного та Тихоокеанського флотів РФ.

«Кожен великий десантний корабель може взяти 300 морських піхотинців з технікою, з БТР-ми і танками. Тобто це бригада морської піхоти з технікою. В них стало 13 великих десантних кораблів. Вони готували потужну десантну операцію на узбережжі Одеської області. Вони намагалися це зробити, але в них не вийшло. Чому не вийшло? Тому що Військово-морські сили України, при тому, що ми відчували свою слабкість в корабельному складі, дуже потужно розвивали берегову оборону: берегову артилерію, берегові ракетні комплекси», – каже Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень.

З десяток десантних катерів Чорноморського флоту РФ наразі виведено з ладу або повністю знищено. Також на дно пішли три великі десантні кораблі: «Саратов», «Новочеркасск» та «Цезарь Куников». Ще п’ять – «Оленегорский горняк», «Минск», «Ямал», «Азов», «Константин Ольшанский» – було пошкоджено.

«В Чорноморському флоті в строю зараз, мабуть, п'ять з тринадцяти тих, що були, великих десантних кораблів, решта – потоплені або серйозно пошкоджені. Тобто загроза висадки десанту на Одеському узбережжі мінімізована», – аналізує Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень.

Найбільшу загрозу для України становлять носії крилатих ракет. За понад два роки українським силам вдалося вразити два такі кораблі проєкту «Каракурт» – «Аскольд» та «Циклон» і підводний човен «Ростов-на-Дону». Це бойовий потенціал у 20 ракет, який тепер не становить небезпеки. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, на озброєнні в Чорноморському флоті залишається щонайменше 8 носіїв крилатих ракет. Кількість атак по Україні з моря значно зменшилася, проте загроза не зникла.

«Це три підводні човни – проєкту 636, проєкт «Варшавянка», два з них виходять в море періодично, хоча вже кілька днів їх взагалі немає. Один стоїть останнім часом в гавані, може, у нього обслуговування або технічні складнощі якісь. Але по факту – три одиниці у них є. Це три «Буян-М» проєкту – малі ракетні кораблі. У кожного по вісім ракет може бути. У підводних човнів – по чотири. І два фрегати: «Адмирал Эссен», «Адмирал Макаров» – теж по вісім пускових. П'ятдесят дві ракети загалом є потенціал», – розповідає Дмитро Плетенчук, речник ВМС України.

Андрій Клименко не виключає, що зменшення інтенсивності обстрілів з моря може бути пов'язане з проблемами на виробництві та нестачею ракет.

«За 12 місяців 2023 року близько 245 одиниць ракет калібр було випущено з кораблів Чорноморського флоту по території України. А за перші 4 місяці цього року – 15. Можна перемножити: 3 на 15 –це 45 і порівняти з цифрою 245. Тобто, у них якісь великі проблеми з цими корабельними ракетами «калібр» і проблеми з їх кількістю, скоріше за все. Є інформація про те, що виробництво цих ракет, в яких, як в будь-якій російській ракеті, купа електроніки західного виробництва, там є теж якісь проблеми», – каже Андрій Клименко.

Після потужних атак по військових об'єктах у Криму та по кораблях - флот змушений тікати до Новоросійська, а також зменшити свою присутність у Чорному морі. За понад два роки війни Чорноморський флот РФ втратив 30% свого бойового ядра. Боєздатними залишаються близько 60 бойових кораблів та катерів, а також 150 суден забезпечення.

«Російський чорноморський флот зараз перебуває у стадії послаблення свого бойового потенціалу. Всі нові кораблі побудови після 2014 року і підводний човен були перебазовані з Криму до Новоросійська, де зараз стоять. Якщо на початку війни росіяни мали в морі щоденно 50-55 кораблів і суден, в середньому, то зараз бувають дні, що жодного корабля в морі немає», – каже Андрій Риженко, капітан 1 рангу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020).

На початку повномасштабного вторгнення перед Чорноморським флотом РФ стояли чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Рік тому українській стороні вдалося відновити морський експортний коридор і частково зняти блокаду. Десантна операція провалилася.

«З чотирьох задач вони можуть виконувати дві – півтори. Поразки і неспроможність до виконання бойових завдань призвели до того, що зняли двох командувачів Чорноморським флотом і командувача Військово-морським флотом. Я так бачу, що всі ці чотири задачі перетворились на одну єдину – зберегти флот», – Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».

Те, що російський флот більше не контролює ситуацію на Чорному морі, визнав навіть депутат Держдуми Росії Євген Федоров на одному з ефірів російському радіо.

«Де флот? Його немає! Це справді перемога ворога, але це просто факт, факт перемоги ворога. А те, що кораблі десь там залишилися, десь у Севастополі стоять чи Новоросійську, ну, напевно, стоять. Але як це взагалі? Їх немає з погляду стратегічної бойової одиниці. Вони не контролюють Чорне море. Це факт поразки і його треба прийняти».

Війна на морі – це комплекс спецоперацій, зокрема проти берегової військової інфраструктури. Більшість з атак по території півострова Крим були спрямовані саме в райони зосередження берегових ракетних комплексів, радарів та систем ППО Росії. І саме знищення цієї інфраструктури дає змогу ЗСУ підходити ближче до Криму та вражати кораблі Чорноморського флоту Росії.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.