Енергетика перед зимою: дефіцит, борги «Укренерго» та сценарії атак

20.10.2026, 16:41 speka.ua

Українська енергетична інфраструктура входить у черговий опалювальний сезон після понад чотирьох з половиною років перманентних ракетних і дронових атак росії. Попри колосальні пошкодження, система зберігає керованість і стійкість, хоча її поточний стан фахівці характеризують як «виснажений, але працездатний». Жодна країна світу чи системний оператор не стикалися з подібним шквалом балістики, крилатих ракет і безпілотників.

У свіжому випуску подкасту «Говори по справах» член наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрій Бойко разом із ведучим — інженером, експертом галузі та членом Ради оптового ринку електроенергії (2011–2019) Дмитром Маляром — детально розібрали глибокі системні дисбаланси, фінансову кризу, регіональні сценарії виживання та інженерну реальність децентралізації.

Базовою аксіомою функціонування галузі є необхідність суворого дотримання щомоментного балансу між виробленою, переданою та спожитою електроенергією. Сучасний дефіцит електроенергії в Україні зумовлений трьома критичними факторами:

Зменшення обсягів транспортування електроенергії магістральними та розподільчими мережами автоматично підвищує питомі витрати на її доставку. Це змушує регулятора підвищувати тарифи для операторів систем розподілу та НЕК «Укренерго», що створює додатковий фінансовий тиск на працюючий бізнес.

Точного сценарію проходження зими передбачити неможливо, проте регіональна дифференціація ризиків уже зрозуміла:

Популярні заклики заховати енергетику під землю є інженерно й економічно нереалістичними. Магістральна підстанція охоплює від 20 до 50 гектарів із високою щільністю обладнання. Побудувати її під землею неможливо через фізичні обмеження передачі високої напруги та астрономічну вартість підземних кабелів. Електростанції перенести під землю фізично неможливо.

Головними чинниками стійкості залишаються фізичні захисні шелтери для автотрансформаторів (будівництво яких проводили «Укренерго» та Агентство з відновлення) та фактор воєнного стримування — загроза дзеркальних ударів по інфраструктурі росії, де зимові морози суворіші.

У системі корпоративного управління НЕК «Укренерго» операційною діяльністю керує менеджмент, Міністерство енергетики визначає стратегічні цілі, а наглядова рада здійснює контроль і слугує демпфером від политичного тиску. Ключові KPI менеджменту під час війни — надійність постачання, швидкість ремонтів, наявність аварійного запасу та розбудова розподіленої генерації.

Головна фінансова проблема галузі — заборгованість на балансуючому ринку. Учасники ринку боргують «Укренерго» понад 45,5 млрд грн (близько 80% — безнадійні борги банкрутів і об'єктів на окупованих територіях). У свою чергу, «Укренерго» має заборгованість перед генерацією на суму понад 32 млрд грн.

Для зупинки зростання боргів запроваджено антикризові заходи:

Структура тарифу «Укренерго» на передачу свідчить про його специфіку: 40% становить спецзбір на підтримку ВДЕ («зелений» тариф), 10–12% — купівля технологічних втрат у мережах, до 7% — внески на утримання регулятора. Лише близько 41% спрямовується безпосередньо на обслуговування мереж. Офіційна інвестиційна програма в тарифі на 2026 рік становить 2,6 млрд грн (без ПДВ), тоді як лише річний бюджет будівництва захисних споруд сягає 8–10 млрд грн і фінансується виключно за рахунок міжнародних запозичень.

ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО ЗИМИ?

Екстрена синхронізація з енергомережею Західної Європи в березні 2022 року та повноправний вступ до ENTSO-E у 2023 році дали системі необхідну гнучкість. Доступна квота міждержавних перетоків зросла з початкових 400 МВт до понад 2,2 ГВт.

Для повноцінного запуску об'єднання ринків (Market Coupling) необхідно виконати такі умови:

У майбутньому Україна зможе стати нетто-експортером завдяки атомній та відновлюваній енергетиці. Проте для цього доведеться долати європейський вуглецевий бар'єр (CBAM) та протекціонізм сусідніх країн, які захищають власні внутрішні ринки.

Децентралізація через розбудову газової та відновлюваної генерації підвищує живучість системи, але атомні блоки залишаються необхідною основою для втримання частоти в мережі. Сонячні електростанції не є панацеєю взимку: із 10 000 сонячних годин на рік період із листопада по першу половину березня характеризується хмарністю й мінімальною інсоляцією.

Паралельно формується сегмент систем накопичення енергії (ESS). Потенціал українського ринку акумуляторних батарей для роботи на ціновому арбітражі (заряд у години дешевої денної електрики, розряд у вечірній пік) оцінюється у 2 ГВт потужності та 8 ГВт·год ємності. Батареї не виробляють енергію, а лише переносять її в часі з втратою близько 10% на цикл. Після 2029 року, коли припиниться компенсація за обмеження видачі ВДЕ, накопичувачі стануть обов'язковим елементом для балансування графіків сонячних і вітрових станцій.

Агресор суттєво змінив тактику ударів: за даними керівництва «Укренерго», зокрема Віталія Зайченка, для ураження одного об'єкта зараз залучається в 3–5 разів більше засобів — замість 2–3 дронів прилітає кілька десятків.

Стратегічними пріоритетами підготовки до зимових викликів є:

Українська енергосистема входить у зимовий період за максимальної мобілізації ремонтних бригад і диспетчерського корпусу. Стійкість електропостачання забезпечується комплексом заходів: від інженерного захисту й допомоги міжнародних донорів до розширення імпорту з ЄС і розбудови децентралізованих потужностей.