Росія різко скоротила експорт пшениці через Чорне море

06.10.2026, 07:35 ua.news

Російський експорт пшениці через Чорне море різко скоротився. Спроби Москви перенаправити зернові вантажі іншими маршрутами поки не дозволяють компенсувати втрачені обсяги.

«У другій декаді вересня РФ відправила лише 347 тис. тонн пшениці проти 1,3 млн тонн за той самий період 2025 року. Через Новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн – проти 696 тис. тонн роком раніше. Москва намагається перекинути частину вантажів на Балтику, північні порти та Далекий Схід. Почав приймати зерно термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі. У вересні заявки на його доставлення залізницею становили близько 260 тис. тонн», – повідомили у СЗР.

За даними української розвідки, навіть за максимальної завантаженості цей напрям може пропускати близько 500 тис. тонн зерна на місяць. Для порівняння, потужності південних портів Росії перевищують 60 млн тонн на рік.

«Південні ж порти РФ мають понад 60 млн тонн потужностей на рік. Торік через них проходило майже 90% морського експорту російського зерна. Росія також намагається вивести зерно через Мурманськ. «РЖД» погодила перше перевезення – 40 тис. тонн зі Ставропольського краю», – заявили в розвідці.

Мурманський порт здатний приймати великі судна та працює протягом усього року. Однак його віддаленість від основних російських зернових регіонів суттєво збільшує вартість такого маршруту.

За оцінкою СЗР, додаткові витрати становлять $18–25 на кожну тонну зерна. Для партії обсягом 40 тис. тонн це означає додаткові витрати від $720 тис. до $1 млн.

Ще одним напрямом, за допомогою якого Москва намагається збільшити експорт, став Китай. «Обсяг «Нового сухопутного зернового коридору» зріс із 2,3 млн тонн у 2024 році до 5,8 млн тонн у 2025-му. На 2026 рік очікується близько 9 млн тонн. Але тут також є жорсткі обмеження: залізнична інфраструктура, потужності терміналів, тарифи, фітосанітарні вимоги, зокрема, відсутність фітосанітарного протоколу для російської озимої пшениці та китайські квоти», – йдеться у повідомленні.

У СЗР пояснили, що швидко створити альтернативу чорноморській системі Росія не може. Для цього необхідні залізнична інфраструктура, елеватори, перевалочні потужності, страхування, судна та постійні покупці.

«На Балтиці й у Мурманську таких можливостей явно недостатньо. Китайський напрям теж має власні обмеження. Росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить», – констатують у розвідці.

Раніше Німеччина закликала росію зняти зернову блокаду через загрозу голоду.

Індія вперше запропонувала свій варіант участі у врегулюванні ситуації в Чорному морі. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зараз Україна має чотири пропозиції від міжнародних партнерів — Індії, Туреччини, Єгипту та США. Київ готовий до енергетичного та Чорноморського перемир’я, але хоче, щоб ці два напрямки були пов’язані.

Президент Росії Володимир Путін фактично відкинув пропозиції про взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах Росії та України. Також він не підтримав ідею припинити удари по суднах у Чорному морі в обмін на зупинку атак на російські НПЗ.