Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Понад третина українців не чула про можливе підвищення ПДВ до 21% – опитування

mind.ua

Понад третина українців не чула про можливе підвищення ПДВ до 21% – опитування

Для підвищення з 20% до 21% потрібно змінити Податковий кодекс, але законопроєкт до Верховної Ради ще не внесеноМайже 44% українців знають, що уряд розглядає підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21% у 2027 році, та ще 22,6% лише щось чули про цю ідею, але не знають деталей.Для 33,7% опитаних така інформація взагалі стала новою.Про це свідчать результати опитування, проведеного Active Group.Водночас сама ідея підвищення ПДВ не означає, що податок точно зросте – уряд ще не подав відповідний законопроєкт до Верховної Ради.Ідея виникла не як загальне збільшення податкових надходжень до бюджету. Міністерство економіки пропонує використати додаткові кошти для створення спеціального фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків.Модель передбачає принцип first loss: держава та міжнародні партнери беруть на себе перший шар збитків підприємств від російських атак. Компанія зможе отримати компенсацію за пошкоджені або знищені активи, причому йдеться про покриття до $10 млн на одне підприємство.За задумом Мінекономіки, фонд має отримати $2–3 млрд стартового капіталу, частину якого Україна сформує самостійно, а решту планують залучити від міжнародних партнерів. Один із головних способів швидко сформувати український внесок – підвищення ПДВ на 1 процентний пункт.Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко пояснював, що ПДВ обрали через здатність швидко та стабільно збирати значний ресурс. За його оцінкою, збитки українського бізнесу від російських атак цього року можуть сягнути $10 млрд.У проєкті держбюджету-2027 уряд передбачив 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку.Мінфін називає підвищення ПДВ з 20% до 21% лише одним із можливих джерел цих коштів. Окремо ще 8,3 млрд грн планують спрямувати на захист підприємств паливного сектору – потенційно за рахунок підвищення акцизу на пальне.ПДВ є непрямим податком, тому його підвищення може перекладатися бізнесом на кінцевого споживача.Але, як зазначається, збільшення ставки з 20% до 21% не означає автоматичного стрибка всіх цін на 1%. Наприклад, якщо товар без ПДВ коштує 100 грн, зараз покупець платить 120 грн, а за ставки 21% – 121 грн. Тобто за повного перенесення податку в ціну подорожчання становитиме близько 0,83%.За даними опитування, 78,7% респондентів вважають непереконливим пояснення уряду, що підвищення ПДВ потрібне для фінансування страхування бізнесу від воєнних ризиків. Переконливим такий аргумент назвали 13,1%.Ще 80% опитаних не очікують, що збільшення податків поліпшить забезпечення армії або соціальні стандарти. Частка тих, хто бачить такий позитивний ефект, становить 12,2%.Автори дослідження також порівнюють цей показник із травнем 2024 року – тоді позитивний ефект від підвищення податків очікували 25,3% опитаних.Бекграунд. Як повідомлялося, Мінфін відмовив бізнесу в податкових послабленнях після російських обстрілів.Mon, 05 Oct 2026 16:13:00 +030020310564Новиниhttps://mind.ua/news/20310564-ponad-tretina-ukrayinciv-ne-chula-pro-mozhlive-pidvishchennya-pdv-do-21-opituvannyahttps://mind.ua/news/20310564-ponad-tretina-ukrayinciv-ne-chula-pro-mozhlive-pidvishchennya-pdv-do-21-opituvannya#comment_header_layerНовини на mind.uaекономікаППО, радари й перехоплювачі – Україна та Німеччина уклали 15 угод і документів на понад 8,5 млрд євроЗа словами Мерца, німецький бізнес хоче брати участь не лише в постачанні озброєнь, а й в обороні та відбудові УкраїниУкраїна та Німеччина домовилися про 15 угод і документів загальною вартістю понад 8,5 млрд євро. Йдеться не лише про військову допомогу, а й про закупівлі українською стороною німецького озброєння, спільне виробництво та замовлення для німецької промисловості.Про домовленості президент Володимир Зеленський повідомив після переговорів із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві.Основна частина угод стосується оборони. Україна домовилася про співпрацю у виробництві та закупівлі:дронів-перехоплювачів;малих ракет для боротьби з безпілотниками;радарів;артилерії;безпілотних наземних систем;засобів ППО.Окремий напрям – розширення виробництва в Німеччині ракет для систем Patriot. Також Україна уклала три меморандуми з німецьким Diehl Defence щодо систем ППО IRIS-T, ракет до них і боєприпасів. Домовленості щодо радарів і перехоплювачів укладені, зокрема, з Hensoldt і Quantum Systems.«Більшість із них – про безпекову взаємодію, виробництво, відповідні закупівлі, наші замовлення для німецької промисловості та спільні проєкти в Україні», – повідомив Зеленський.Важлива частина нових домовленостей стосується захисту від російських реактивних дронів. Зеленський заявив, що німецько-український перехоплювач Spear показав позитивні результати під час випробувань.Окремо триває робота над малою ракетою Nika, спеціально призначеною для боротьби з реактивними «шахедами».За словами Зеленського, лише за тиждень перед приїздом Мерца росія запустила близько 900 реактивних дронів, які значно швидші за звичайні ударні БпЛА.Крім оборонних домовленостей, пакет включає енергетичну співпрацю. Йдеться про обладнання для української енергосистеми, проєкти із Siemens Energy, газові турбіни, генерацію та захист енергетичної інфраструктури.Паралельно Німеччина оголосила окремий пакет підтримки України більш ніж на 1,3 млрд євро, частина якого піде на озброєння, енергетичну інфраструктуру та виробництво нових перехоплювачів реактивних російських дронів.Цього разу Мерц приїхав до Києва разом з делегацією високого рівня – представниками оборонної, промислової та енергетичної галузей. За його словами, німецький бізнес хоче брати участь не лише в постачанні озброєнь, а й в обороні та відбудові України.Бекграунд. Як повідомлялося, Зеленський повідомив про прогрес у створенні перехоплювачів для реактивних «шахедів».Mon, 05 Oct 2026 15:32:00 +030020310563Новиниhttps://mind.ua/news/20310563-ppo-radari-j-perehoplyuvachi-ukrayina-ta-nimechchina-uklali-15-ugod-i-dokumentiv-na-ponad-85-mlrd-evrhttps://mind.ua/news/20310563-ppo-radari-j-perehoplyuvachi-ukrayina-ta-nimechchina-uklali-15-ugod-i-dokumentiv-na-ponad-85-mlrd-evr#comment_header_layerНовини на mind.uaНімеччина,Допомога УкраїніКабмін затвердив правила запуску нового фармацевтичного регулятораУкрфармагентство об'єднає реєстрацію, експертизу, ліцензування та контроль якості лікарських засобівКабінет Міністрів ухвалив постанову, яка визначає механізм створення та запуску Українського фармацевтичного агентства (Укрфармагентства). Новий регулятор розпочне роботу з 1 січня 2027 року одночасно з набранням чинності новим Законом України «Про лікарські засоби».Про це повідомила пресслужба МОЗ.Основою для створення агентства стане Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). До нового органу також передадуть регуляторні функції у сфері лікарських засобів, які наразі виконує Міністерство охорони здоров’я. Постановою визначено порядок роботи Укрфармагентства, механізм конкурсного відбору його керівника та організацію діяльності територіальних органів.Ключовим принципом реформи є забезпечення безперервності регуляторних процесів, збереження професійного потенціалу чинної системи та використання наявної інфраструктури для запуску нового органу.Необхідність такого підходу пояснюється значним обсягом роботи фармацевтичної системи. Так, у 2025 році Державний експертний центр МОЗ опрацював близько 20 тис. реєстраційних форм, а до наказів МОЗ було включено понад 14,2 тис. лікарських засобів щодо реєстрації, перереєстрації та внесення змін. За перше півріччя 2026 року цей показник становив ще 7 736 препаратів.Водночас Держлікслужба у 2025 році здійснила контроль якості 19 285 серій імпортованих лікарських засобів, що охоплює близько 335 млн упаковок. Крім того, у 2026 році заплановано проведення заходів державного нагляду щодо близько тисячі суб’єктів господарювання.Зазначається, що після запуску Укрфармагентство об’єднає в одному органі основні регуляторні функції у сфері лікарських засобів, зокрема державну реєстрацію та експертизу реєстраційних матеріалів, клінічні дослідження, фармаконагляд, ліцензування, інспектування, контроль дотримання належних практик і державний контроль якості препаратів.Крім цього, агентство продовжить виконувати чинні функції Держлікслужби у сферах обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також безпеки та якості донорської крові і її компонентів. Для збереження експертного потенціалу постановою передбачено можливість залучення до роботи нового регулятора спеціалізованих експертних установ, зокрема Державного експертного центру МОЗ.«Обрана модель дозволить запустити новий регулятор у визначені законом строки, зберігши безперервність роботи фармацевтичної системи та мінімізувавши ризики для ринку лікарських засобів», – наголосили в МОЗ.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Україні з'явиться новий регулятор фармацевтичного ринку. Укрфармагентство контролюватиме обіг ліків, медвиробів і донорської крові.Mon, 05 Oct 2026 15:23:00 +030020310561Новиниhttps://mind.ua/news/20310561-kabmin-zatverdiv-pravila-zapusku-novogo-farmacevtichnogo-regulyatorahttps://mind.ua/news/20310561-kabmin-zatverdiv-pravila-zapusku-novogo-farmacevtichnogo-regulyatora#comment_header_layerНовини на mind.uaМОЗ,Кабмін,фармацевтикаmonobank може запровадити комісію 0,5% за перекази на картки інших банківЗа словами Гороховського, 18 жовтня комісія автоматично не почне діяти, оскільки банк ще не ухвалив остаточного рішенняmonobank розглядає можливість запровадити додаткову комісію за перекази з карток банку на картки інших українських банків. Йдеться про 0,5% від суми операції.Новий тариф зараз зазначений в актуальній редакції тарифів monobank. Його планували запровадити з 18 жовтня.Водночас співзасновник банку Олег Гороховський заявив, що остаточного рішення щодо комісії ще немає, передає РБК-Україна.Потенційна комісія стосуватиметься переказів із картки monobank на картки інших українських банків платіжної системи Mastercard.Тобто, наприклад, за переказ 10 000 грн потенційна додаткова комісія становила б 50 г

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
5 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин