6000 перевірок і 886 анульованих ліцензій: чи стала детінізація паливного ринку системною?

18.09.2026, 09:42 mind.ua

Та чому позитивні показники з подолання нелегальних операцій у секторі ще не означають остаточної перемоги над нимиПаливний ринок України впродовж останніх років залишається однією з найбільш уразливих до тіньових операцій галузей економіки. Торгівля без видачі фіскального чека або з маніпуляціями в розрахункових операціях і надалі є поширеною практикою ухилення від оподаткування як серед нелегальних, так і частини формально легальних АЗС.Державна податкова служба (ДПС) у межах протидії тіньовому обігу пального звітувала про понад 6000 перевірок і 886 анульованих ліцензій за 2025 рік. Паралельно Бюро економічної безпеки зафіксувало тенденцію до скорочення нелегальних АЗС.Як ці дії позначилися на легальних виторгах і бюджетних надходженнях на паливному ринку та чому позитивні показники ще не означають остаточного подолання тіньового сегмента, Mind розповів Максим Балим, голова громадської організації EU-LEAP.Чого державі коштує нелегальний ринок?За оцінками ряду аналітичних центрів, щорічні втрати державного бюджету від паливного ринку, що перебуває в «тіні», становлять від 9 до 12 млрд грн – сума, зіставна з річним фінансуванням цілої галузі соціальної інфраструктури.Зі свого боку, Інститут соціально-економічної трансформації (ISET) фіксує неоднозначну динаміку. Спочатку з 2020 до 2023 року частка тіньового ринку пального в Україні скоротилася приблизно на 17%. І такий результат можна було б назвати системним успіхом. Але у 2024 році частка тіньового обороту зросла на 4% (до 18%). Ця зміна траєкторії свідчить, що досягнуте скорочення тіньового сектору не було стійким і потребує не разових, а постійних інституційних інструментів регулювання.Абсолютні величини відображають дещо іншу ситуацію: при легальному обороті ринку в 380,41 млрд грн (2024 рік) і тіньовій частці 18% сукупний обсяг ринку можна оцінити приблизно в 464 млрд грн. Отже, тіньовий сегмент становив 83,5 млрд грн.Ефективне податкове навантаження на цей обсяг (12–14% від обороту) узгоджується з оціненими бюджетними втратами. Воно, нагадаємо, відображає середній обсяг податкових надходжень, що припадає на одиницю легалізованого обороту.Чи ефективні заходи боротьби з «тінню» від ДПС і БЕБ?2025 року ДПС взялася за ринок системно та реалізувала комплекс заходів із протидії тіньовому обігу пального. Цифри говорять самі за себе:6015 фактичних перевірок;5349 виявлених порушень;0,46 млрд грн штрафних санкцій;886 анульованих ліцензій.Паралельно Бюро економічної безпеки (БЕБ) зафіксувало тенденцію до скорочення нелегальних АЗС.Ще в листопаді 2025 року в Україні нараховувалося 538 нелегальних АЗС, а до січня 2026-го їх залишилося 82. Скорочення в 6,5 раза всього за три місяці. Для порівняння: це як якби із шести підпільних заправок на дорозі до кінця зими залишилася лише одна.Однак найцікавіше – не кількість фактичних перевірок, а швидкість їх конвертації в надходження до державного бюджету.МісяцьНадходження, млрд грнПриріст, млрд грнЖовтень10,3–Листопад110,7Грудень13,42,38За останній квартал 2025 року динаміка надходжень від акцизного податку доводить, що кожна гривня обороту, яка вийшла з «тіні», почала працювати на державу – і через акциз, і через ПДВ. Загалом за три місяці бюджет отримав 34,8 млрд грн акцизних надходжень – на 29,9% більше, ніж лише в жовтні.За 2026 рік акцизні надходження з виробленого пального перевищили план: до бюджету надійшло 4,7 млрд грн (103,1% плану). Виробники пального сплатили понад 6,1 млрд грн ПДВ за той самий період.Ще один показник, який вартий уваги, – податкова віддача мереж АЗС. Це своєрідний «коефіцієнт чесності» ринку: скільки податків генерує кожна одиниця реалізованого пального відносно базового орієнтира. У 2024 році він становив 0,95, тобто ринок ще не дотягував до норми. У 2026-му вже – 1,07, а отже, ринок не просто наздогнав план, а перевиконав його.Втім, наївно вважати, що питання полягає лише в кількості перевірок і жорсткості обмежень з боку регуляторних органів. Український паливний ринок функціонує в умовах війни, яка тою чи іншою мірою нівелює позитивну тенденцію детінізації.Обстріли енергетичної інфраструктури, пошкодження підприємств, вимушена перебудова логістичних маршрутів, просідання економічної активності у прифронтових регіонах – усе це напряму впливає на обсяги споживання пального, а отже, і на розмір бюджетних надходжень.Чи можливо утримати результат детінізації?Як бачимо, ринок реагує не лише на дії податкової, а й на удари, які він не може передбачити. Тому головне питання зараз – не «Чи вдалося витіснити «тінь» у 2025 році?», а «Чи вдасться утримати цей результат у 2026-му й далі?».За умови подальшого посилення інституційного регулювання та фіскалізації розрахункових операцій на АЗС тренд на скорочення «тіні», найімовірніше, збережеться.Водночас досвід 2024 року показав, що позитивна динаміка попередніх років не гарантує стійкості результату: без постійного контрольного тиску показники тіньового обороту здатні повернутися до попередніх значень.З метою закріплення вже досягнутих результатів варто:не лише закривати нелегальні АЗС, а й стежити за кількістю операторів, що повторно повертаються на ринок;поряд із нелегальними АЗС посилити моніторинг формально легальних мереж, що навмисно занижують реальний оборот для зменшення податкової бази;враховувати воєнний контекст і розділяти фактичне падіння «тіні» через якісні зміни в секторі від падіння через воєнні фактори;поряд із боротьбою з «тінню» створювати додаткові стимули для переходу в легальний сектор.Детінізація ринку пального – не разова кампанія, а безперервний процес, у якому кожен наступний контрольний захід має закріплювати досягнутий результат, а не просто відтворювати попередній.Fri, 18 Sep 2026 09:30:00 +030020309852Openmindhttps://mind.ua/openmind/20309852-6000-perevirok-i-886-anulovanih-licenzij-chi-stala-detinizaciya-palivnogo-rinku-sistemnoyuhttps://mind.ua/openmind/20309852-6000-perevirok-i-886-anulovanih-licenzij-chi-stala-detinizaciya-palivnogo-rinku-sistemnoyu#comment_header_layerНовини на mind.uaЕнергетика,бізнесЦентробанк рф подав позов до суду ЄСРосійський регулятор оскаржує норму 21-го пакета санкцій ЄС, яка дозволяє не визнавати рішення судів рф, вважаючи її втручанням у спір з Euroclear щодо заморожених активівЦентральний банк рф подав позов до Загального суду Європейського Союзу, оскаржуючи регламент ЄС, який стосується виконання рішень російських судів у спорах щодо заморожених активів.Про це повідомив Reuters.У Центробанку заявили, що ухвалені ЄС правила втручаються в його судову суперечку з бельгійським депозитарієм Euroclear. Йдеться про положення 21-го пакета санкцій ЄС, які дозволяють судам Євросоюзу та держав-членів не визнавати й не виконувати рішення російських судів.Торік Центробанк рф звернувся до суду в москві з вимогою стягнути з Euroclear 18,2 млрд рублів, або близько $215 млн, компенсації. У травні суд задовольнив позов, а в липні відхилив апеляцію Euroclear. У червні Euroclear своєю чергою звернувся до цивільного суду Бельгії, намагаючись заблокувати виконання рішення російського суду.У Центробанку рф заявили, що нові правила ЄС створюють «непропорційні обмеження» для захисту його прав за межами Євросоюзу.«Ці заходи створюють непропорційні обмеження для захисту прав Банку росії за межами ЄС, зокрема передбачають застосування фінансових санкцій за порушення відповідних судових заборон», – заявив регулятор.Банк росії також може спробувати домогтися арешту активів Euroclear в інших юрисдикціях, зокрема в Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах і Казахстані.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що понад 120 депутатів Європейського парламенту закликали лідерів ЄС відновити дискусію щодо використання заморожених російських активів на користь України. Відповідний лист підписали 122 євродепутати з різних політичних груп на тлі дефіциту оборонного бюджету України в розмірі 23 млрд євро.Fri, 18 Sep 2026 09:09:00 +030020309946Новиниhttps://mind.ua/news/20309946-centrobank-rf-podav-pozov-do-sudu-eshttps://mind.ua/news/20309946-centrobank-rf-podav-pozov-do-sudu-es#comment_header_layerНовини на mind.uaфінансиКількість інвесторів у цінні папери в Україні з 2022 року зросла майже у 12 разів (Pekлama)Для новачків запускають безкоштовний курс з інвестиційної грамотностіКількість українців на ринку цінних паперів з початку 2022 року зросла майже у 12 разів. На тлі зростання інтересу до інвестицій 15 вересня стартує безкоштовний курс для людей без економічної освіти та досвіду інвестування. Його завдання – дати базову систему, за якою можна порівнювати інвестиційні інструменти, рахувати реальну дохідність і оцінювати ризики до того, як вкладати гроші.Станом на 1 серпня 2026 року в Україні налічувалося 271,3 тис. унікальних інвесторів у цінні папери, переважно фізичних осіб. Водночас в українців сьогодні є широкий вибір способів працювати із заощадженням: від депозитів та ОВДП до фондів нерухомості, іноземних акцій і криптовалют. Але заявлена дохідність показує лише частину картини. Кінцевий результат визначають також валютний курс, податки, комісії, ліквідність і ризик самого активу.Саме на цій логіці побудований новий курс з інвестиційної грамотності. Він складається з чотирьох модулів і 18 лекцій. Курс створилакоманда інвестиційної компанії Inzhur. Він безкоштовно доступний на платформі Prometheus для людей, які не мають економічної освіти, чи досвіду інвестування та для всіх, хто цікавиться темою особистих фінансів.«За останні роки інвестувати в Україні стало значно простіше технічно. Але можливість інвестувати в кілька кліків ще не означає, що людина розуміє, що саме вона купує. Вона має розуміти, звідки береться дохід, які ризики вона бере і скільки отримає після податків та комісій. Ми хочемо зробити цю базу доступною для якомога більшої кількості українців, які не мають фінансової освіти. Якщо ринок роздрібних інвестицій зростає, разом із ним має зростати і якість рішень», – каже засновник та СЕО Inzhur Андрій Журжій.Ведучим і амбасадором курсу став актор і сценарист Євген Янович. Фінансові поняття пояснюють через повсякденні