Звивистий торговий шлях: що несе Україні зміна торгових режимів США

10.02.2025, 10:10 mind.ua

Лише за два тижні з моменту вступу на посаду 47-й президент США почав підготовку до трансформації умов зовнішньої торгівлі з основними партнерами – Мексикою, Китаєм, ЄС і Канадою, запровадивши мита на імпорт товарів із цих країн і співдружності. І хоча в більшості випадків рішення ще офіційно не оформлене або відстрочене, немає сумнівів, що роками напрацьовані зв'язки зазнають суттєвих змін.Які товарні категорії найбільш чутливі до мит?Україна, яку хоча прямо й не зачіпають ухвалені та потенційно ухвалені зміни, відчує їхній опосередкований вплив. Найсуттєвішим цей вплив буде у сегменті торгівлі з ЄС, який є найбільш значущим торговим партнером як у частині експорту, так і імпорту товарів.Насамперед це стосується аграрних номенклатур, які переважають у структурі української зовнішньої торгівлі. У 2024 році частка агропродовольчої продукції становила 60% у загальному експорті України, у 2023 році – 62%. За даними Державної митної служби України, за підсумками 2024 року зовнішньоторговельний оборот України агропродовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, шерсть та ін.) становив $32,66 млрд, що на 11,5% більше за показник 2023 року. Експорт склав $24,84 млрд, імпорт – $7,82 млрд.За даними International Trade Center, у 2019-2023 роках середньорічна сумарна частка Мексики, Канади та Китаю серед постачальників агропродукції у США оцінюється у 43%. При цьому середня сумарна частка цих країн за той же період як імпортерів американської агропродукції оцінюється в 47%.Як реагувати Україні?На питання, що робити Україні в умовах наростаючої адміністративної турбулентності, торговий представник Тарас Качка дає чітку відповідь – продовжувати експортувати, які б заяви фоном не звучали.«Закрити кордон, навіть якщо у вас є угода про вільну торгівлю – ситуація нам знайома з 2023 року по заборонах наших сусідів. Але торгівля триває і бар’єри знімаються. Конфлікт лише сильніше підкреслює важливість угод про вільну торгівлю, – написав він. – Головний фокус зараз все ж таки підтримувати і розвивати відносини та знімати тарифи з ближчими торговими партнерами».При цьому чиновник зазначає, що протарифне мислення не є монолітним у світі.Наскільки активно Україна торгує з США та Канадою?Український експорт до США 2024 року становив $869 млн – лише 2,08% загальноукраїнського експорту. Цей показник суттєво зріс, на 67% порівняно з 2023 р., однак це заслуга лише однієї категорії – металу, щодо якого з'явилася можливість експорту морем.Показник імпорту зі США значніший – 4,95% всього імпорту в Україну або $3,4 млрд. Левова частка тут припадає на оборонну номеклатуру та вживані автомобілі. На думку Тараса Качки, є шанси на прагматичну домовленість із США щодо тарифів на сталь.Канада у 2023 році за обсягом зовнішньої торгівлі товарами України з країнами світу посіла 35 місце із часткою 0,4% від загального. За 6 місяців 2024 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Канадою зріс на 14,7% і становив близько $180 млн. Експорт збільшився у 2,8 разу до $90 млн, імпорт знизився на 27,8% до $89,8 млн. У структурі експорту переважають продукти неорганічної хімії.А що відбувається у торгівлі з Євросоюзом?Основний торговий фокус України – Євро-Середземномор'я, куди було експортовано 76,8% товарів у 2024 році.Обсяги постачань аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС за минулий рік збільшилися проти показника 2023 року ($12,6 млрд) на 3% та становили $13,0 млрд. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції становила минулого року 52,4% усього українського агроекспорту.Основним європейським покупцем стала Іспанія – у 2024 році вартість постачання з України збільшилася у півтора рази – до $2,69 млрд. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 10,8%. На другому місці – Нідерланди, які наростили обсяги закупівель української агропродукції до $1,8 млрд. На третьому місці – Туреччина, яка імпортувала з України агропродукцію на $1,66 млрд.У січні 2025 року Європейський Союз залишився головним торговим партнером України з обсягом експорту в $1,8 млрд. Експорт до інших країн світу, крім країн ЄС, становив $1,3 млрд, серед яких лідерами є Єгипет, Туреччина, Китай та США.Країни цього регіону об'єднані в єдині правила походження ПанЄвроМед, що дозволяє будувати безмитні ланцюги постачання на основі сертифікату походження EUR.1. Саме у цьому напрямі зосереджено основні зусилля української торгової дипломатії.У торгівлі з Європою вже немає мит на понад 10 000 товарів. Після блокади у 2023 році, щоб врахувати відмінні умови сільського господарства, Україна не експортує чотири основні аграрні номенклатури до сусідніх держав – членів ЄС, проте такі умови діють лише для чутливих аграрних категорій.Чого чекати далі у зовнішній торгівлі?Передбачається, що вже цього року торгівля промисловою продукцією фактично відбуватиметься у режимі свободи руху товарів ЄС.«Зміцнення економічних зав’язків із ЄС є нашим пріоритетом. Тому ми продовжуємо працювати над максимізацією можливостей українського бізнесу та інтеграцією його до європейських ланцюгів доданої вартості», – зазначають у Мінекономіки. При цьому, за неофіційними даними, в Єврокомісії триває дискусія про нібито не продовження або суттєву трансформацію умов пільгового режиму торгівлі для України, термін дії якого закінчується 5 червня. Однак і про повернення до довоєнного режиму торгівлі не йдеться.Також балансуючими мають стати укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами ПанЄвроМеду: Єгипет (експорт в 2024 році – $1,6 млрд), Ліван ($412 млн), Туніс ($330 млн), Алжир ($314 млн), Марокко ($160 млн), Сербія ($130 млн), Йорданія ($98 млн), Албанія ($31 млн), Боснія і Герцеговина ($21 млн), Сирія ($8 млн) – тут важливий не стільки обсяг торгівлі, скільки можливість побудови виробничих ланцюжків.«Наразі потрібно робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами та на активні інструменти захисту національного виробника – торговельний захист, адміністративні заходи, та у разі потреби піднімати тарифи та забороняти імпорт там, де потрібно, а не лише там, де можна», – резюмував Тарас Качка.Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].