Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Як GrowHow стало відомо із заяви об’єднання, його компанії вважають, що ці законопроєкти несуть реальний ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції. Хоча й просуваються як захід для зменшення нелегального експорту аграрної продукції з України.
У спільноті наголосили, що запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури. Також там зазначили, що експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції).
— Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ), — зазначили в Американській торговельній палаті.
Такий же підхід, на думку спільноти повинен застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Отож, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх “ризиковий статус” не можуть бути підставою для блокування експорту.
В об’єднанні зазначили, що законопроєктами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень — блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу.
— Це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів, — наголосили в торговельній палаті. — Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим в адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.
У палаті підкреслили, що ці ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України. Також там звернули увагу на ризик обмеження відшкодування ПДВ, яке створюють згадані законопроєкти.
Окрім цього компанії-учасниці палати заявили про ризик встановлення мінімальних експортних цін, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні.
Читайте також: Експортні мита на аграрну продукцію — це спроба добити аграрний сектор України, — ВАР
Американська торговельна палата в Україні заявила, що не підтримує прийняті законопроєкти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наголосила на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів палати.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram