Запор при прорізуванні зубів: як допомогти дитині

21.10.2026, 22:18 diagnoz.in.ua

Прорізування перших зубів означає, що організм дитини поступово готується до нової їжі: незабаром малюк почне гризти м’яке печиво, а раціон стане різноманітнішим. Це привід для радості, але сам процес часто виснажує і дитину, і батьків. Набряклі ясна болять, малюк плаче, погано спить, а до цього додаються розлади травлення — зокрема запор.

Нижче — що відбувається з травним трактом у цей період, чому випорожнення можуть затримуватися, як допомогти вдома та в яких випадках не варто покладатися лише на власні сили.

Поява молочних зубів супроводжується неприємними відчуттями, і частина симптомів минає сама, а частина потребує уваги дорослих. Типові ознаки цього періоду:

Кожна дитина індивідуальна: одна почувається в цей період нормально і майже не подає ознак занепокоєння, інша плаче безперервно, і в неї з’являються ускладнення.

Причини різні, і часто вони діють разом.

У травному тракті збільшується вироблення ферментів, вони активізуються, і їжа перетравлюється швидше. Засвоюється майже весь харчовий грудка, тож у кишечнику майже нічого не залишається для виведення назовні.

Запор частіше турбує немовлят на штучному вигодовуванні: їхнє харчування зазвичай не відрізняється різноманітністю і часто не має достатньо продуктів рослинного походження.

Прорізування зубів у більшості випадків супроводжується підвищенням температури і проносом, через що організм втрачає вологу. Якщо дитина не отримує достатньо рідини, калові маси в кишечнику тверднуть.

Брак рухової активності знижує перистальтику кишечника, виникає застій, фекалії ущільнюються, і випорожнення затримується.

У період лактації жінці варто уважно стежити за своїм раціоном. Продукти з закріплювальною дією потрапляють до дитини з молоком і впливають на її випорожнення. На час годування краще прибрати з меню рис, сир і борошняні вироби, а пити більше води.

Якщо в дитини добрий апетит, але випорожнень немає, батькам варто уважно стежити й за іншими змінами в її самопочутті.

Є ситуації, коли спостереження вдома недостатньо. Зверніться до лікаря, якщо:

Такі симптоми можуть сигналізувати про серйозні порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, тому самолікування тут недоречне.

Більшість способів, які полегшують стан дитини, доступні вдома. Інші потребують попередньої консультації з лікарем.

Штучне годування у віці 4–6 місяців варто урізноманітнити овочевим пюре та натуральними соками. У боротьбі із запорами допомагає молочна суміш, зварена на вівсяному відварі. Нормалізувати співвідношення корисних і патогенних мікроорганізмів у кишечнику допомагають соки — буряковий, морквяний, яблучний. Кисломолочні продукти вводять у меню після консультації з медичним фахівцем.

Під час грудного вигодовування молоко мами залишається для дитини джерелом поживних речовин і необхідних елементів, тому правильне харчування жінки безпосередньо позначається на здоров’ї немовляти. Варто обмежити споживання сиру, горіхів і рису.

Заохочуйте дитину рухатися і грайте з нею, щоб кишечник відновив моторику і самостійно вивів калові маси без сторонніх методів.

Кілька простих прийомів допомагають налагодити роботу шлунково-кишкового тракту:

Збільшити кількість простої води варто і в раціоні дитини, і в раціоні мами, яка годує грудьми. Рідина допомагає вивести калові маси назовні.

Чекати на природне випорожнення вдається не завжди. Тоді, порадившись із лікарем, батьки вирішують скористатися лікарськими засобами. Пам’ятайте: це тимчасовий захід до відновлення нормального процесу дефекації, а не спосіб лікування причини.

Обирають супозиторії з обліпиховою олією або гліцерином — в аптеках таких препаратів багато. Речовини в їхньому складі розм’якшують фекалії та одночасно посилюють рухову активність кишечника. Зазвичай дитині не вводять цілу свічку: достатньо чверті супозиторія. Ефект настає через 15–30 хвилин.

Лікарський засіб у вигляді мікроклізми. Його склад безпечний і для дорослих, і для новонароджених. У маленькому флаконі — 5 мл діючої речовини. Якщо клізма зберігалася в холодильнику, перед застосуванням вміст нагрівають до комфортної кімнатної температури.

Кінчик піпетки відділяють, змащують вмістом клізми і вводять в анальний отвір. На флаконі є позначка глибини введення: для немовлят вона розташована посередині піпетки. Ліки впорскують одним рухом, потім натискають на флакон і виймають клізму. Дія починається одразу після введення, а результат буває різним: швидкий — за 5 хвилин, якщо застій серйозніший — приблизно за 20 хвилин.

Сироп, який дають немовлятам у період прорізування зубів; дітям його зручно приймати. До складу входить лактулоза, що сприятливо впливає на рухову активність кишечника. Потрапляючи до травного тракту, препарат відновлює баланс між корисними мікроорганізмами і патогенними бактеріями місцевої мікрофлори, завдяки чому ефект зберігається довше.

Дозування розраховують за вагою: найменшим дають 5 мл, для старших дітей, підлітків і дорослих дозу поступово збільшують до 30 мл. Ефект з’являється приблизно через 60 хвилин. Препарат рекомендують приймати до годування. Якщо порушення в кишечнику постійні, курс розтягується на 2–3 дні.

Доктор Комаровський дає молодим батькам кілька практичних порад, щоб запор під час прорізування зубів не завдавав зайвого клопоту.

Чиста вода допомагає кишечнику самостійно впоратися з затверділими каловими масами. Лікар наголошує на фільтрованій воді — вона корисніша за кип’ячену. Дитині дають пити між годуваннями.

Варто збільшити частку овочів, фруктів і компотів. У раціон можна включити яблучний сік, сік з буряка та моркви.

У перші місяці після народження немовля часто викладають на живіт, щоб стимулювати бажання перевертатися і повзати. Далі — масаж живота, вправи ніжками, вправи для преса. Це покращує моторику кишечника, а щоб ефект зберігався, заняття повторюють щодня.

Запор під час прорізування зубів рідко буває самостійною проблемою — частіше це наслідок зневоднення, зміненого харчування і малої рухливості. Найпростіші кроки — вода, овочі та соки в раціоні, коригування меню мами, рухливі ігри й масаж живота — нерідко вирішують питання без ліків. Медикаменти, зокрема свічки, Мікролакс чи сироп із лактулозою, застосовують як тимчасову допомогу і краще після консультації з лікарем. А якщо дитина не заспокоюється, температура зростає або випорожнень немає понад два дні, візит до лікаря не варто відкладати.

Читати повністю…