Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Компанія не може «компенсувати» війну. Як тоді попіклуватися про команду?

mind.ua

Компанія не може «компенсувати» війну. Як тоді попіклуватися про команду?

Що здатен зробити HR, щоб подбати про працівників в умовах стресу та невизначеностіЖодна компанія не може «компенсувати» людині війну. Психолог, додатковий вихідний, фінансова допомога чи wellbeing-програма не скасують страх за близьких, ніч після обстрілу або постійне відчуття невизначеності.Тому, якщо говорити про турботу про працівників у компанії, завдання HR полягає не в тому, щоб «компенсувати» зовнішню реальність, а в тому, щоб робота для людей не створювала ще один рівень хаосу, втоми та безсилля.Чому піклування про команду варто вимірювати не лише кількістю корпоративних бенефітів і чому в умовах спричиненого війною стресу стає ще важливіше, наскільки добре організований сам робочий процес, Mind розповіла Катерина Глушеня, HRD у групі Havas Village.Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) серед основних психосоціальних ризиків на роботі називає надмірне навантаження, низький контроль над роботою, неясність ролей, недостатню підтримку й авторитарне управління. ВООЗ рекомендує роботодавцям працювати насамперед із цими факторами, а індивідуальні програми психологічної підтримки використовувати як частину ширшої системи.Тому перше питання для HR сьогодні: не «що ще дати людям?», а «що ми можемо перестати робити?»Розберемо докладно, що варто робити компанії, щоб реально турбуватися про працівників у воєнних умовах.1. Прибрати зайву терміновістьКоли все термінове, пріоритетів фактично немає.Корисна практика – щоразу, коли з’являється нове пріоритетне завдання, одразу визначати, яке попереднє завдання команда відкладає. Це змушує менеджмент реально управляти ресурсом, а не просто додавати нові пункти до списку.Microsoft у дослідженні робочих практик зафіксував, що майже половина працівників описує свою роботу як хаотичну та фрагментовану. Постійні повідомлення, зустрічі та перемикання між завданнями забирають час, необхідний для сфокусованої роботи.Для українських команд цей внутрішній шум накладається на зовнішній. Тому після важкої ночі не кожна ранкова зустріч повинна відбутися лише тому, що вона стоїть у календарі.2. Домовитися, що відбувається після обстрілівПрацівники не повинні щоразу вгадувати, чи достатньо «серйозною» була ніч, щоб попросити перенести зустріч.HR разом із менеджерами може встановити прості правила. Наприклад: після масованих нічних атак ранкові внутрішні зустрічі переносяться; некритичні дедлайни переглядаються; людина може почати робочий день пізніше без додаткових пояснень.Такі правила не знижують стандарти роботи. Вони прибирають зайві переговори в момент, коли в людей і так обмежений ресурс.3. Провести аудит зустрічейРаз на кілька місяців варто подивитися на регулярні зустрічі команди й поставити три запитання:чи потрібна ця зустріч взагалі;чи повинні на ній бути всі;чи можна вирішити питання асинхронно.Іноді найкраща wellbeing-ініціатива – повернути людям кілька годин робочого часу на тиждень.4. Повернути людям частину контролюВійна постійно забирає відчуття передбачуваності. Компанія не може повернути контроль над зовнішніми обставинами, проте може не забирати його там, де він можливий.Йдеться про гнучкість графіка, можливість самостійно обирати спосіб виконання завдань, впливати на пріоритетність роботи, брати участь у рішеннях, які безпосередньо стосуються команди.Дослідження щодо ментального здоров'я на робочому місці послідовно пов’язують автономію та контроль над роботою з кращим психологічним благополуччям.Тому менеджеру корисно не лише формулювати «зроби це до п’ятниці», а й пояснювати результат, якого потрібно досягти, залишаючи людині простір визначити шлях.5. Окремо працювати з менеджерамиHR може побудувати хорошу корпоративну політику, яку один керівник щодня перекреслюватиме своєю поведінкою.Аналітики Gallup оцінюють, що менеджмент пояснює близько 70% різниці в рівні залученості між командами.Тому HR варто дивитися не лише на загальні engagement surveys (опитування щодо залученості), а й на досвід людей усередині конкретних команд:Чи можна не погодитися з керівником? Чи зрозуміло він ставить завдання? Чи змінює домовленості без пояснення? Як реагує на помилки? Чи може співробітник сказати: «Сьогодні я не витягую, завершу завтра»?Ці питання часто говорять про реальний стан організації більше, ніж загальний індекс задоволеності.6. Не лікувати організаційну проблему тренінгомЯкщо команда виснажена через постійну зміну пріоритетів, нестачу людей і хаотичний менеджмент, тренінг зі стресостійкості не розв'яже проблему.Перед запуском wellbeing-програми варто запитати:Що саме в нашому способі роботи створює цей стрес?Якщо відповідь лежить у процесах, менеджменті або навантаженні, починати потрібно саме там.7. Не плутати людяність із відсутністю вимогТурбота про людей не означає, що бізнес перестає чекати на результат.Компанія має право очікувати відповідальності за роботу.Працівник має право очікувати ясних правил, реалістичних вимог, чесного зворотного зв’язку й людяного ставлення.Для мене зріла організація сьогодні – це місце, де високі стандарти можуть співіснувати з визнанням людських обмежень.Тому роль HR під час війни я бачу не в тому, щоб постійно вигадувати нові способи «підтримати команду».Спочатку варто знайти місця, де сама організація забирає в людей сили: зайві зустрічі, суперечливі пріоритети, непрозорі правила, токсичний менеджмент, постійні завдання «на вчора». А потім системно це прибирати.Війну компанія не компенсує. Проте вона цілком контролює, скільки додаткового хаосу створює сама.Wed, 21 Oct 2026 09:30:00 +030020311167Openmindhttps://mind.ua/openmind/20311167-kompaniya-ne-mozhe-kompensuvati-vijnu-yak-todi-popikluvatisya-pro-komanduhttps://mind.ua/openmind/20311167-kompaniya-ne-mozhe-kompensuvati-vijnu-yak-todi-popikluvatisya-pro-komandu#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,КАДРИ,психологія,Менеджмент,війна росії проти УкраїниТуск звинуватив Трампа у високих цінах на пальне в ПольщіЗа його словами, Польща має одні з найнижчих цін на пальне в ЄС, проте для звичайних громадян вони все одно залишаються «до біса високими»Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що президент США Дональд Трамп несе відповідальність за високі ціни на автомобільне пальне, які відчутно б'ють по гаманцях поляків.Про це повідомляє Clash Report у соцмережі X.За словами Туска, Польща зараз має одні з найнижчих цін на пальне серед країн Європейського Союзу. Водночас він визнав, що для звичайних громадян ціни залишаються «до біса високими».«Так, Дональд несе за це відповідальність, у нас немає жодних сумнівів. Але ваш герой, а не польський прем'єр-міністр. Ви добре знаєте, хто відповідає за ціни на пальне», – заявив Туск, звертаючись до політичних опонентів.Польський прем'єр прямо поклав відповідальність за ситуацію на Трампа, однак у наведеній частині виступу не пояснив, які саме рішення американського президента призвели до подорожчання пального.Світові ціни на нафту та нафтопродукти різко зросли після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану в лютому 2026 року. Війна спричинила перебої з постачанням енергоносіїв і посилила тиск на паливні ринки. Бойові дії тривають, хоча інтенсивність ударів по військових і стратегічних об'єктах останнім часом знизилася.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Україні продовжують дорожчати дизельне пальне та автогаз. За даними Консалтингової групи «А-95», гуртова ціна дизелю вже сягнула 103–105 грн за літр, що створює передумови для подальшого підвищення цін на АЗС.Wed, 21 Oct 2026 09:13:00 +030020311200Новиниhttps://mind.ua/news/20311200-tusk-zvinuvativ-trampa-u-visokih-cinah-na-palne-v-polshchihttps://mind.ua/news/20311200-tusk-zvinuvativ-trampa-u-visokih-cinah-na-palne-v-polshchi#comment_header_layerНовини на mind.uaПольща,АЗССерія мітапів Done #215; Forbes Ukraine: від попиту до зростання імпортного бізнесу (Pekлama)Зустрічі поєднали досвід спікерів із живим спілкуванням підприємцівDone спільно з Forbes Ukraine започаткували серію закритих мітапів для українських імпортерів. Їхня мета – розвивати спільноту клієнтів Done та давати підприємцям практичну цінність: доступ до досвіду експертів, обмін рішеннями з колегами й нові ділові зв’язки.Ці зустрічі збирають власників імпортних і дистрибуційних компаній, підприємців e-commerce та ритейлу, керівників закупівель і фінансових директорів – людей, які щодня ухвалюють операційні рішення, але рідко мають час системно поговорити про бренд, канали збуту чи клієнтський досвід. Для Done, партнера з фінансування та управління постачаннями, мітапи стали ще одним способом підтримувати розвиток бізнесу клієнтів.Перші дві зустрічі послідовно розкрили два завдання імпортера: сформувати попит на продукт і побудувати комерційну систему, яка перетворює цей попит на продажі.Перший мітап: як noname стати lovemark24 березня 2026 року відбулася перша зустріч серії, присвячена маркетингу для імпортерів. Її центральне питання – як створювати попит на імпортний продукт і продавати швидше.Товар може не поступатися конкурентам за якістю, але програвати на полиці чи в картці маркетплейсу, бо покупець не впізнає бренд і обирає звичний. Саме перехід від знеособленого продукту до бренду, якому довіряють і який обирають свідомо, став основою розмови.Андрій Федорів, засновник і CEO Fedoriv Group, говорив про цю роботу з позиції власника. Коли бізнес зростає, маркетинг переходить до команди, проте підприємцю важливо зберігати розуміння того, що компанія транслює ринку. Як ставити правильні завдання, не втрачати характер бренду й управляти його розвитком одночасно зі зростанням оборотів – ці питання Федорів розбирав через практичний досвід побудови бізнесів.Далі відбулося інтерв’ю з Юлією Пінтескул, заступницею голови правління групи компаній «Епіцентр», про те, як імпортеру вийти на маркетплейс. Вона розповіла про підтримку імпортерів і виробників через цей канал, команду, необхідну для його розвитку, та зміни поведінки споживачів під час війни. До розмови про масштабування бізнесу й фінансові інструменти також долучився Дмитро Ривкін, власник Done.«Для нас цінність цих зустрічей – у рішеннях, які пі

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
21 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин