Європейський ринок для української енергетики: які можливості інтеграція відкриває для бізнесу
Україна технічно вже є частиною європейської енергетичної системи, і нині на шляху євроінтеграції у цій сфері починається найскладніший етап, юридичний. Він принесе країні великі вигоди, але вимагатиме також непростих рішень.
Повномасштабне вторгнення прискорило синхронізацію української енергосистеми з європейською. Процес почався 16 березня 2022 року. Приєднання зайняло три тижні. Відтоді фізичну й технічну частини інтеграції можна вважати завершеними. Тепер Україна має зробити свій енергоринок частиною єдиного ринку ЄС. Як саме це відбуватиметься, про які вигоди та небезпеки для нашої держави йдеться, розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко на лекції проєкту «Освітній хаб» від «Медіацентру Україна», передає Бізнес.Район.
Енергетика стартувала на шляху до Євросоюзу раніше за інші сфери. У 2011 році Україна вступила до Енергетичного Співтовариства, у 2017-му підписала договір про технічне приєднання, а з початку 2024 року «Укренерго» є повноправним членом європейської мережі операторів ENTSO-E.
За словами Олександра Харченка, країна має там вагомий голос − п’ятий за розміром.
Єврокомісія оцінила підготовку української енергетики на 4 бали з 5. Для порівняння, довкілля і клімат отримали лише 2 бали.
Графік теж щільний. Закон про інтеграцію енергоринку ухвалили 7 квітня 2026 року. Цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають зняти до 1 травня 2027-го, а ринок електроенергії України об’єднається з європейським 1 січня 2028 або 2029 року. Уряд прагне завершити переговори про вступ до кінця 2028-го.
Головна перевага − доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, країна може повернути собі роль великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, Україна більше експортує, ніж імпортує.
Об’єднання ринків має привабити й інвесторів.
Ще один бонус − конкуренція. За оцінкою спікера, три найбільші виробники, ДТЕК, «Енергоатом» і «Укргідроенерго», контролюють 85-89% генерації. У більшості країн ЄС частка одного гравця не перевищує 10-15%. Відкриття ринку це змінить.
Є й те, що Україні важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нас зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років.
Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше наша держава експортувала його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будують десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік.
Є шанс і знизити податок CBAM − вуглецевий збір для експортерів до ЄС.
З 2026 року виняток для України не діє, і для металургів та аграріїв це болюча тема. Втім, за останні роки наша країна суттєво скоротила викиди, оскільки втратила більшу частину вугільної генерації.
Найскладніше, за словами експерта, − тарифи. Українські ціни на електроенергію приблизно втричі нижчі за середні європейські, на тепло досі діє воєнний мораторій.
Партнери вимагають змін. Єврокомісія пропонує зняти цінові стелі та скасувати мораторій на тепло. Міжнародний валютний фонд хоче, щоб до грудня 2026 року затвердили дорожню карту лібералізації цін. Міненерго говорить про повний перехід до ринкових цін після завершення воєнного стану.
Захистити найбільш вразливих споживачів пропонують не низькими тарифами, а адресними субсидіями: людина отримує гроші на спеціальний рахунок і платить із нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її доведеться адаптувати.
Олександр Харченко не вважає цей перехід простим.
Приклад, що вдала реформа можлива, поряд з нами: у 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом.
Виграш від ринкових цін теж є, вони стимулюють енергоефективність, а ще роблять країну привабливою для інвесторів.
Перспективи інтегрованого енергетичного ринку особливо важливі під час війни. Доступна потужність генерації через російські удари скоротилася майже вдвічі, до 17,5-18 ГВт, а кількість атак на енергооб’єкти в першому півріччі цього року зросла на 36%. Лінії з ЄС і Молдовою залишаються страховкою на випадок дефіциту.
Попри це, Олександр Харченко налаштований оптимістично. За його словами, інтеграція з ЄС «може бути одним із дуже важливих драйверів розвитку економіки України відразу, як війна закінчиться». Саме на це, вважає експерт, мають бути зорієнтовані всі переговори й дії країни.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 жовтня 2026
