Життя під кулями: чому не можна гуляти, коли збивають шахеди

20.10.2026, 15:21 grivna.ua

Повітряна тривога, у небі російські дрони, лунають постріли мобільних вогневих груп. Але на вулицях продовжують гуляти люди, а на дитячих майданчиках граються діти. Багато хто звик до сирен і переконаний: якщо дрон не впаде поруч, нічого страшного не станеться. Проте небезпека може прилетіти не лише у вигляді уламків збитих шахедів. Кулі, якими військові збивають ворожі безпілотники, теж повертаються на землю. І вони можуть убити. «Гривна» з’ясувала, наскільки небезпечно залишатися на вулиці під час роботи протиповітряної оборони та як уберегтися. Звучить сигнал повітряної тривоги. На місто летять шахеди, але перехожі не поспішають змінювати маршрут і прямувати до укриттів. На дитячих майданчиках продовжують гратися діти, звісно, під пильним наглядом матусь. Таку картину журналіст «Гривни» неодноразово спостерігав у прифронтових Миколаєві та Одесі.

До повітряних тривог люди звикли настільки, що нерідко сприймають їх як звичайний звуковий супровід повсякденного життя. Доки десь неподалік не починають працювати мобільні вогневі групи.

Замислитися над небезпекою змусила ситуація на одному з одеських пляжів. Серед кафе, ресторанів та кіосків особливо помітні військові автомобілі з кулеметами та антидроновим обладнанням. Коли все спокійно, вони здаються майже декораціями на тлі пляжного відпочинку. Але щойно з акваторії Чорного моря в напрямку міста летять російські безпілотники, ситуація змінюється. Військові приводять озброєння в готовність і починають працювати по повітряних цілях. І все це на пляжній лінії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трагічна загибель уродженки Скадовська на пляжі в Одесі: чи не стали ми надто легковажними до власної безпеки?

Хтось поспішає залишити небезпечне місце. А хтось із вірою в ЗСУ продовжує відпочивати. Картина показова: навіть якщо військові успішно збили ворожий дрон, це не означає, що люди на землі перебувають у безпеці.

Завдання мобільних вогневих груп – знищувати російські безпілотники, які атакують українські міста. Для цього військові використовують різні засоби, зокрема великокаліберні кулемети та зенітні установки.

І тут важливо розуміти просту фізику: не кожна випущена куля влучає у дрон. Але кожна куля, яка не влучила в перешкоду, продовжує рухатися за своєю траєкторією. Зрештою вона може впасти на землю на значній відстані від місця пострілу.

Про цю небезпеку говорить військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. В ефірі телеканалу «Еспресо» 5 жовтня 2026 року він розповів про ризики застосування автоматизованих кулеметних установок Sky Sentinel, які використовують для боротьби з російськими дронами.

Йдеться про системи Sky Sentinel, які є українською розробкою. Використовують кулемет Browning калібру 12,7 мм. Він здатен уражати повітряні цілі на відстані до 1,5 км. У поєднанні зі штучним інтелектом система спрощує прицілювання та дає змогу знищувати як звичайні шахеди, так і реактивні дрони.

«Треба розуміти, що це лише кінцева ділянка траєкторії реактивного чи будь-якого іншого шахеда, на якій його взагалі можна збити з цього кулемета. Водночас пам’ятаймо про ризики: кулі цього кулемета зберігають убивчу силу в межах трьох кілометрів», – зазначив Згурець.

Згурець окремо звернув увагу на небезпеку для цивільних, які можуть перебувати поблизу районів застосування такого озброєння. Звичайно, це не означає, що кожна куля обов’язково пролетить три кілометри або впаде саме в межах такого радіуса. Реальна траєкторія залежить від кута пострілу, типу боєприпасу та інших умов.

Однак головний висновок незмінний: людина може опинитися під загрозою навіть тоді, коли сам дрон пролітає на значній відстані. Причому небезпеку становлять не лише кулі, що повертаються на землю. Після ураження російського безпілотника можуть падати його уламки, а іноді великі частини корпусу чи бойова частина.

Наскільки небезпечним може бути перебування просто неба під час відбиття російських атак, деякі люди починають усвідомлювати лише після конкретних випадків.

Херсонка Олена, яка нині з родиною проживає в Миколаєві, розповіла «Гривні», як змінилося її ставлення до повітряних тривог:

«У минулому навчальному році, коли тривоги ще не були такими частими й було трохи спокійніше, син міг під час тривоги замість того, щоб спускатись у підвал, бігти з друзями гуляти в парк. Це було доти, доки в одному з чатів я не побачила фото машини з пробитим уламком чи гільзою капотом. З коментарів дізналася, що ця машина стояла біля нашої школи. Ось тоді замислилася про небезпеку гульок під час тривоги, коли щось летить, а мобільні групи намагаються збивати».

Фото із соцмереж

Історія показова. Поки небезпека здається абстрактною, її легко ігнорувати. Але коли пошкоджений автомобіль стоїть біля школи, де навчається твоя дитина, загроза сприймається зовсім інакше. Водночас за фотографією автомобіля неможливо достовірно визначити, що саме пробило капот: куля, уламок боєприпасу чи частина збитого безпілотника. Для такого висновку потрібне дослідження пошкодження.

Про іншу ситуацію розповіла пенсіонерка Раїса:

«Стріляють прямо поряд зі мною. Я декілька разів бачила машину з кулеметом у багажнику та хлопців, які полювали на шахеди. Якось побачила, що утеплення фасаду все побите, хоча прильоту в нас не було. Потім зрозуміла, що то від пострілів. Не знаю, як правильно – рикошет, напевно».

Звісно, встановити причини пошкодження фасаду можуть лише фахівці, проте сама розповідь Раїси звертає увагу на проблему: наслідки стрілянини можуть бути помітними не лише там, де перебуває ворожий безпілотник, а й на навколишніх будівлях.

Існує поширене переконання, що куля, випущена вертикально вгору, після втрати швидкості стає безпечною. Мовляв, вона спочатку летить угору, поступово сповільнюється, на найвищій точці зупиняється, а потім просто падає вниз.

Насправді все складніше. Про фізику такого руху докладно написав у Facebook Юрій Таран.

Автор пояснює: після пострілу куля поступово втрачає швидкість під дією сили тяжіння та опору повітря. Але, досягнувши найвищої точки траєкторії, починає падати й знову набирає швидкість. Її рух обмежує опір повітря. Однак навіть за таких умов куля здатна спричинити тяжкі поранення.

Важливий і кут пострілу. Якщо кулю випустили строго вертикально, під час падіння вона може втратити стабілізацію та перекидатися, що збільшує опір повітря. Натомість куля, випущена під кутом, може зберігати значну горизонтальну швидкість і влучити в людину з більшою енергією. Тому немає універсальної швидкості, з якою всі кулі повертаються на землю.

Але є принциповий факт: навіть куля, яка втратила значну частину початкової швидкості, може залишатися смертельно небезпечною. Це підтверджують не лише балістичні розрахунки, а й медичні дослідження.

Проблема падіння куль відома далеко за межами України, інколи вона не пов’язана із військовими діями. У деяких країнах стрілянина в повітря під час святкувань роками призводила до випадкових поранень і смертей.

У своєму дописі Юрій Таран наводить приклади таких випадків, зокрема під час новорічних святкувань. Ризикована ситуація виникає там, де феєрверки супроводжуються пострілами в повітря: серед святкового шуму люди можуть навіть не усвідомлювати, що поруч стріляють із вогнепальної зброї. Подібна небезпека відома в Бразилії, де масштабні новорічні святкування з феєрверками збирають тисячі людей. Однак важливо розрізняти уламки піротехніки та кулі від вогнепальної зброї: це різні джерела небезпеки.

Найпереконливіші підтверджені дані про смертельні наслідки саме стрілянини в повітря наводять американські медики. Так, Центри контролю та профілактики захворювань США (CDC) дослідили наслідки новорічної стрілянини в Пуерто-Рико наприкінці 2003 – на початку 2004 року. За два дні було зареєстровано 19 імовірних випадків поранень від святкової стрілянини, зокрема один смертельний. Серед постраждалих були діти. Наймолодшій дитині було лише чотири місяці. У 36% випадків поранення припали на голову, у 26% – на стопи, у 16% – на плечі. Дослідники зазначили, що кулі можуть повертатися на землю зі швидкістю понад 61 метр за секунду. За певних обставин цього достатньо для проникного поранення черепа.

Ще раніше американські лікарі вивчали наслідки стрілянини в повітря в Лос-Анджелесі. У дослідженні, на яке посилається CDC, описані численні тяжкі та смертельні поранення.

Додамо, що дослідження стосуються цивільної стрілянини під час свят. Проте вони підтверджують фізичний механізм, важливий і для нашої теми: куля після пострілу в небо не стає автоматично безпечною. Отже, коли під час атаки шахедів працюють великокаліберні кулемети, небезпека для людини на відкритій місцевості не обмежується самим російським безпілотником.

Вони наголошують, що небезпеку становлять як уламки збитих дронів, так і кулі, випущені під час їх ураження. Окремо людей закликають не перебувати біля вікон і не спостерігати за стріляниною. Такі базові правила містяться в офіційних рекомендаціях Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Рятувальники радять: під час повітряної тривоги необхідно якнайшвидше пройти до найближчого укриття, не підходити до вікон і балконів, не спостерігати за роботою ППО та не знімати її на відео.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Під машину, а далі вже все – туман»: історія херсонця, який пережив атаку шахедів у Дніпрі

Важливо усвідомити: якщо поряд працюють наші військові, це означає, що вони захищають місто від реальної загрози. Але сама присутність засобів протиповітряної оборони не перетворює відкритий простір на безпечне місце. Навпаки, під час відбиття атаки найкраще, що можуть зробити цивільні, – не залишатися просто неба та не заважати військовим виконувати завдання.

На основі рекомендацій ДСНС та роз’яснень військових фахівців «Гривна» зібрала основні правила безпеки:

Головне – не плутати звичку до повітряних тривог із безпекою. Можна десятки разів залишатися на вулиці під час атаки й не постраждати. Але це не означає, що наступного разу буде так само. Наші військові роблять усе можливе, щоб знищити російські дрони до того, як вони влучать у будинки та заберуть лю

Читати повністю…