Обласний бюджет втратив понад 28 млн грн: у службовій недбалості підозрюють посадовця з Луганщини

20.10.2026, 11:12 acmc.ua

Заступнику директора одного з департаментів Луганської обласної державної адміністрації повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією слідства, його дії під час контролю будівельних робіт завдали обласному бюджету понад 28 млн грн збитків.

Про це повідомили в Луганській обласній прокуратурі.

За версією слідства, у 2021–2022 роках посадовець відповідав за організацію та контроль будівельних робіт. Йдеться про реконструкцію та капітальний ремонт житлового будинку, дитячого садка й навчальних закладів у Рубіжному, Станиці Луганській, Лисичанську, Марківці, Біловодську та Красноріченському.

За інформацією, у лютому 2022 року він підписав акти приймання робіт із підрядниками. Водночас фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, передбачене договорами, не підтвердили й фактично гроші не перерахували. Унаслідок цього виникла заборгованість. Підрядні організації стягнули кошти через суд за роботи, які, за матеріалами справи, нібито виконали до початку повномасштабного вторгнення на об’єктах, що нині перебувають на тимчасово окупованій території.

За висновками економічних експертиз, неналежне виконання посадовцем службових обов’язків завдало бюджету Луганської області понад 28,1 млн грн матеріальної шкоди.

Дії посадовця кваліфікували за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Нині вирішують питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу та арешту його рухомого й нерухомого майна.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

Спортсменка з Луганщини Ганна Калашник виборола срібну та бронзову медалі чемпіонату Європи з важкої атлетики серед юніорів до 20 років. Змагання відбулися в Албанії.

Про це повідомили у Луганській обласній військовій адміністрації.

за інформацією, у ваговій категорії понад 86 кг Калашник підняла 99 кг у ривку та посіла п’яте місце. У поштовху спортсменка показала результат 132 кг і здобула срібну медаль.

За сумою двоборства – 231 кг – Ганна Калашник стала бронзовою призеркою чемпіонату Європи.

Нагадаємо, на цих змаганнях важкоатлетка з Донеччини Ольга Івженко стала чемпіонкою Європи. Спортсменка здобула три золоті медалі у ваговій категорії до 61 кг, набравши 215 кг у двоборстві.

У громадах Луганщини діють програми підтримки внутрішньо переміщених осіб. Вони передбачають допомогу з працевлаштуванням, орендою житла, переїздом і професійним навчанням. Перелік отримувачів допомоги розширили.

Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації.

Громади Луганщини продовжують підтримувати внутрішньо переміщених осіб (ВПО) через місцеві програми, які допомагають знайти роботу, житло та адаптуватися на новому місці. Програми передбачають як консультаційну, так і фінансову допомогу.

Зокрема, переселенці можуть отримати допомогу з пошуком роботи та житла, компенсацію транспортних витрат на переїзд до іншого населеного пункту й коштів на оренду житла. Також програми передбачають грошову підтримку професійної підготовки та перепідготовки, а для молоді — матеріальну допомогу в разі працевлаштування на перше робоче місце.

Після внесення змін до місцевих програм розширили перелік тих, хто може отримати підтримку.

Кремінська міська військова адміністрація додала до нього працівників комунальних підприємств, установ і закладів, які їй підпорядковуються та перемістилися з територій, де відповідно до законодавства України ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію.

У Попаснянській міській військовій адміністрації допомогу можуть отримувати всі внутрішньо переміщені особи громади – без обмежень за належністю до окремих категорій.

Детальніше про місцеві програми підтримки працевлаштування переселенців можна дізнатися за посиланням

Спортсмен із Луганщини Володимир Дубовой здобув бронзову медаль на чемпіонаті світу з богатирського багатоборства Old School Strongman у Латвії. Представник Кремінської громади виступив у двоборстві, до якого входили лог-ліфт і станова тяга.

Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації.

Володимир Дубовой представляв Луганщину на міжнародних змаганнях, де спортсмени випробовували силу у двох дисциплінах – підніманні колоди (лог-ліфті) та становій тязі.

За результатами виступу спортсмен із Кремінської громади посів третє місце та став бронзовим призером чемпіонату світу.

Підготував спортсмена Олександр Дубовой.

З тимчасово окупованих територій на підконтрольну Україні територію повернули 16 людей. Серед них – жінка, якій через стан здоров’я та обмежену рухливість організували спеціальне перевезення, і чоловік з Луганщини.

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За інформацією, одна з жінок залишалася на окупованій території сама. Через стан здоров’я та обмежену рухливість вона не могла самостійно виїхати. Для її повернення потрібно було організувати спеціальне перевезення, медичний супровід і безпечний маршрут. Водночас підготовка до виїзду не мала привернути уваги окупаційних органів і наразити жінку на додаткову небезпеку. Нині вона в Україні.

Ще одне подружжя не могло виїхати з тимчасово окупованої Луганщини через тяжкий стан здоров’я дружини. У квітні 2026 року жінка перенесла інсульт і потребувала постійного догляду. Її чоловік – людина з інвалідністю, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС – також потребував лікування й уже не міг самостійно доглядати за дружиною. Подружжя готувалося виїхати до Києва, де на них чекала донька. Але ще до початку виїзду жінка померла. На підконтрольну Україні територію вдалося повернути лише її чоловіка.

«Загалом нині у мене відтворених дев’ять луганських сорочок. Не рахуючи дитячих, дорослі – усі без повторів, бо їх не роблю», – розповіла Юлія Хацановська. Під час запису інтервʼю майстриня розповідала про вісім вишиванок, а за декілька днів до виходу матеріалу доробила девʼяту. Після повномасштабного вторгнення Юлія переїхала до Закарпаття. Нині виконує обовʼязки керівниці фінансового відділу Чмирівської громади Луганщини. За її словами, вишивка – це медитація, можливість втекти від важких новин у приємні емоції. Юлія Хацановська розповіла журналістці «Антикризового медіа-центру», коли саме зацікавилася вишивкою, чому почала відтворювати сорочки Луганщини і яка їхня особливість.

Як і коли ви почали вишивати й загалом зацікавились вишивкою?

Це було ще з маленьких років. У мене бабуся дуже гарно вишивала, але вона полюбляла гладь і трохи менше – хрестик. Можливо, тому що я пам’ятаю її вже бабусею зі зморшками та її очі не дуже добре бачили, щоб робити якісь більш витончені речі. У неї всі горизонтальні поверхні були прикриті серветками, оздобленими квітами. Рушники висіли на всіх іконах, які були в хаті. Саме бабуся мене вчила вишивати. Також її тітка дуже гарно вишивала. Після смерті тітки нам дістались як єдиним родичам рушники. Мені було років, мабуть, 18, і я їх передала в наш ліцей, де була «Світлиця» – невеликий музейний шкільний простір. На той момент побоялася, що не зможу гідно їх зберегти. Зараз, на жаль, наша громада перебуває в окупації. Однак, наскільки мені відомо, частину раритетів співробітники школи повиносили, заховали. Лишилося фото, де цей рушник з півниками висів у музеї. Це Старобільський район, Чмирівська громада.

Як часто ви вишивали та що саме?

Здебільшого це були якісь не дуже великі роботи. Наприклад, на день народження моєї подруги хотілося презентувати якийсь цікавий подарунок. Я взяла її фотографію з дитиною, розробила схему і вишила. На жаль, картина лишилася в Луганську в їхній окупованій квартирі. Вони не змогли забрати все, що хотіли. Вишивала рушник дитині на весілля, картини з будиночками, тваринами, ікони.

Юлія Хацановська. Фото героїні

Коли саме захотіли вишити сорочку й чи одразу вона була луганською?

Перша вишита сорочка була більш офісного крою, біла і по ній чорним хрестиком вишита. Хотілося чогось сучасного на той момент. Я її вишила і віддала кравчині якраз напередодні повномасштабного вторгнення. Не знаю, як наразі склалася її доля, дуже сподіваюся, що сорочка чекає на мене. Я спілкувалася зі співробітницями Новоайдарського краєзнавчого музею. У них була унікальна колекція наших вишитих сорочок. Дуже хотіла до них завітати, вивчити, подивитися, надихнутися. Але влітку, коли поверталася з відпустки, у вихідні вони не працювали. Домовилися зі співробітницею музею про екскурсію навесні, і, на жаль, не змогли відвідати, але вона мені попередньо скинула фотографії й схему сорочки, яку просила. Вже приїхавши сюди, до Ужгорода, одна з волонтерок принесла нам на День вишиванки сорочки, щоб могли сфотографуватися в них. Для мене це була болюча тема, тому що ми їхали з дитиною і собакою, мабуть, як більшість з Луганщини, на два-три тижні.

Після вишитої сорочки з чужого плеча захотілося власну, зроблену своїми руками. Також коли волонтерила, зустріла прекрасних жінок зі студії закарпатської традиційної вишивки «Косиця», які допомогли підібрати тканину та розкроїти. І першою сорочкою все-таки стала закарпатська. Вона мене потягла і захотілося саме її створити на той момент, бо побачила і почула історію цієї сорочки, що між грудей там, де сонячний сплетіння, вишита маленька квіточка. Одна з майстринь розповіла про те, що існувало таке повір’я, що то душа, яка закривала від всього поганого того, хто носив такий обереговий символ. Хоча я не дуже вірю в символізм у вишивці, однак довіряю тому, що людина хоче вкласти, тому і відшиває з якимись гарними намірами, з думкою про щось позитивне.

Юлія Хацановська. Фото героїні

Як зацікави

Читати повністю…