Москва вже атакує НАТО з Чорного моря, але в альянсі вдають, ніби «точно не знають, чиї це дрони»
Поки в Європі та НАТО готуються до можливого нападу Москви на півночі — у районі Балтії, у напрямку Нарви, Сувалкського коридору, Калінінграда й акваторії Балтики, — Москва зайшла з півдня та розпочала атаки на чорноморське узбережжя альянсу.
Правда, атакує Москва не так власне НАТО, як морські шляхи до чорноморських портів України, що пролягають через територіальні води Румунії та Болгарії, які є членами альянсу. Якщо бути точнішими, то путінські потвори атакують цивільні судна, що прямують цим маршрутом.
Таким чином, атак зазнають країни НАТО — Румунія та Болгария, які, вступаючи до альянсу, покладали величезні надії на те, що відтепер перебуватимуть у цілковитій безпеці.
У зв’язку з цим хочеться передати «палкий комсомольський привіт» товаришу Румену Радеву — колишньому бравому льотчику-винищувачу, пілоту МіГ-29, згодом президенту, а нині прем’єру Болгарії, до речі, однолітку автора цих рядків.
Пригадується, як нещодавно прийшовши до влади на посаду прем’єра (президент у Болгарії особливих повноважень не має), він заявив, що Болгарія відтепер не братиме участі в допомозі Україні та навіть припинить виробництво на своїх заводах озброєння радянських типономіналів за кошти Європи, аби не втягувати країну у війну й загалом перейти до «мирного врегулювання української кризи», домовившись із Москвою.
Мовляв, це не наша війна, ми перечекаємо в мальовничих балканських горах та на комфортабельних курортах «Золотих пісків».
Оскільки народжений у Димитровграді Румен Георгієв Радев навчався на політзаняттях приблизно за тими ж підручниками, що й автор цих рядків (хіба що болгарською мовою), то йому має бути зрозумілим наступний дещо перефразований вислів: «Якщо ви нецікавитеся війною, то війна зацікавиться вами».
Щоправда, є версія, що у такому вигляді ця фраза теж була у вжитку, і її полюбляв повторювати всесвітньо відомий уродженець України Лев Давидович Бронштейн, більш знаний як Лев Троцький.
Це до того, що, як Румен Радев не намагався стати «хорошим для Москви», зокрема й задля отримання хрестоматійного «дешевого російського газу», московські «братушки» цих його маневрів не оцінили. На території Болгарії вже палають військові та військово-промислові об’єкти, а біля берегів цієї мальовничої та гостинної країни вибухають кораблі з зерном та іншими подібними товарами від ударів морських і повітряних дронів.
Словом, відсидітися й перечекати війну не вдається, і товариш Радев уже звертається до НАТО з проханням «вжити заходів», «захистити від небезпеки» тощо.
У Румунії ситуація аналогічна, але там бодай не роблять безглуздих заяв про «нормалізацію стосунків із Путіним».
При цьому в Болгарії, Румунії та в НАТО досі «сушать голови», роблячи вигляд, ніби «поки ще точно не встановлено, чи є ці дрони російськими». Наче вони можуть бути чиїмись ще, крім як російськими. Україна явно у той бік дрони не спрямовує й кораблі зі власним зерном не топить.
Привертає увагу той факт, що судна, які належать Туреччині (теж країні-члену НАТО), також потрапляють під удари, члени екіпажів гинуть або зникають безвісти, судновласники зазнають збитків, однак Ердоган продовжує робити вигляд, ніби має добрі стосунки з Путіним. Понад те, Туреччина навіть заявляє, що готова закуповувати частину того дизельного пального, про яке Трамп домовився з Путіним у результаті скандальної «дизельної змови».
Очевидно, що в Румунії, Болгарії та НАТО бояться констатувати факт російської належності дронів, які підривають судна в територіальних водах НАТО, адже тоді доведеться визнавати факт прямої агресії Москви та відповідним чином реагувати — тобто це буде війна зі «страшним Пу».
Дедалі небезпечнішу ситуацію на чорноморських рубежах НАТО детально описує британське видання The Guardian у розгорнутій публікації «Intensifying drone attacks on ships in Black Sea bring war ever closer to Nato shores» або «Посилення атак безпілотників на кораблі у Чорному морі наближає війну до берегів НАТО», переклад якої наведено далі.
Шість атак за 10 днів, імовірно здійснених російськими безпілотниками, свідчать про різку ескалацію морського конфлікту.
Першим, що екіпаж болгарського порома «Діоскурія» дізнався про напад на вантажне судно у виключній економічній зоні своєї країни в Чорному морі раннім ранком 6 жовтня, був віддалений вибух за 70 миль від прибережного міста Бяла.
Судно «Альфа Ватан», яке належить турецькій компанії та прямувало до румунського порту Сулина, було атаковано, імовірно, російськими повітряними й військово-морськими безпілотниками. Прибувши на місце події, екіпаж «Діоскурії» виявив перевернуту рятувальну шлюпку та рятувальні жилети у воді. Однак жодних слідів екіпажу «Альфа Ватан» (10 осіб) знайдено не було.
Шість днів потому безпілотники атакували ще одне судно біля берегів Болгарії — HS Dignity. Одинадцятеро членів екіпажу загинули.
До четверга атаки поширилися на повітряний простір і територіальні води Румунії. Два танкери-хімовози, Wine Trader і Yara J, були атаковані й охоплені вогнем. Ще семеро моряків зникли безвісти.
Атаки на шість кораблів за 10 днів — зокрема на Able та Chelsea-3 — ознаменували собою різку ескалацію морського конфлікту, який наростає на кордонах НАТО.
У той час як увага всього світу була зосереджена на ризиках для моряків, які проходять через Ормузьку протоку, протягом останніх місяців саме Чорне море почали розглядати як небезпечніший маршрут: за півтора тижня там загинуло більше моряків, ніж американських військовослужбовців за всю війну з Іраном.
Морська страхова компанія та аналітики ризиків Ambrey попередили про загрози для вантажоперевезень Чорним морем, включно з транспортуванням зерна та нафти, у зв’язку з чим ціни на страхування проходу цими водами стрімко зросли.
Томас Алекса, старший аналітик компанії Ambrey, відзначив стрімке зростання темпів атак починаючи з липня. За оцінками, за 80% із них відповідальні російські сили.
Він припускає, що нещодавні людські жертви стали наслідком атак із застосуванням тактики «подвійного удару» із використанням безпілотних літальних апаратів — як повітряних, так і надводних, причому останні нерідко несуть до пів тонни вибухівки. Менші судна, які переважно використовують систему каналів Дунаю, швидко тонуть.
«Хоча напади на торговельні судна у Чорному морі не є чимось новим, ми спостерігаємо ескалацію як за кількістю нападів, так і за географічним масштабом», — сказав Алекса.
За його словами, профіль атакованих суден — тобто суден, які торгують з Україною, — не змінився.
«Наміри Росії очевидні: підірвати експорт українського зерна та сільськогосподарської продукції», — зазначив він.
У результаті стрімко скоротилася кількість суден, які заходять в Україну. Страхові ставки злетіли до небес, а моряки та оператори дедалі неохочіше погоджуються працювати в Чорноморському басейні навіть на суднах, не пов’язаних із українськими вантажами.
Переважна більшість із понад 60 випадків загибелі моряків у Чорному морі від моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року сталася протягом останнього року. У вересні Об’єднаний військовий комітет, який представляє лондонський страховий ринок, запропонував розширити зону високого ризику в Чорному морі, включивши до неї весь басейн, за винятком територіальних вод Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії.
Загроза не обмежується самим Чорним морем. За останній рік також стрімко зросла кількість нападів на українські порти на Чорному морі.
Експерти стверджують, що розширення та ескалація конфлікту в напрямку берегів країн НАТО зумовлені низкою чинників. Росія у відповідь на географічне розширення ударів України по своєму тіньовому флоту нафтових танкерів посилила удари по українських сільськогосподарських вантажах — ключовому компоненту економіки Києва.
У міру того, як кораблі шукали безпечніші шляхи далі від берегової лінії, загроза трансформувалася: від морських мін до безпілотників із дедалі більшою дальністю дії.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після аварії судна «Альфа Ватан» заявила: «Коммерційні судна — та невинні члени екіпажів — стають мішенню, і в морі вже загинули люди».
У заяві, виголошеній в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, полковник Джобі Ріммер, старший британський військовий радник, зазначив: «Напади, які не розрізняють військові цілі та цивільні судна або від яких очікується заподіяння надмірної супутньої шкоди цивільному населенню та цивільним суднам порівняно з передбачуваною військовою вигодою, можуть порушувати міжнародне гуманітарне право та Конвенцію ООН з морського права».
«Кожен напад підвищує ризик для екіпажів усіх національностей, збільшує вартість страхування та обмежує потік продовольства для тих, хто від нього залежить. Велика Британія глибоко занепокоєна далекосяжними наслідками низки криз у глобальному морському просторі. Стабільні та безпечні морські шляхи — це спільне благо всього світу, від якого виграємо ми всі», – заявив Ріммер.
Оператори попереджають про масштабніші наслідки для торгівлі в Чорному морі, зокрема й з болгарських портів. У нещодавньому інтерв’ю на болгарському телебаченні власник судноплавного агентства Тодор Георгієв попередив, що Чорне море перебуває під загрозою перетворення на «мертву зону».
«Заразом, коли росіян ловлять на завданні удару по кораблю одним із їхніх безпілотників, вони стверджують, що судно перевозило зброю, — сказав він. – Зброя не доправляється в Україну через Чорне море».
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав напади поблизу територіальних вод своєї країни «абсолютно неприйнятними».
Болгарські офіційні особи закликають ЄС та НАТО підтримати зусилля зі зміцнення безпеки, а також співпрацювати з Туреччиною та Румунією в питаннях підвищення регіональної безпеки.
Хоча вони відмовилися покласти провину на Росію, офіційні особи заявили, що Україна «не має жодної логіки» атакувати власні вантажі.
«У нас немає чітких і беззаперечних доказів, які дозволили б покласти відповідальність на будь-яку зі сторін, — сказав Радев. – Однак, як я вже казав, логіка підказує, що такий перебіг подій вигідний Російській Федерації».
У міру то
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 жовтня 2026
