Трамп очікувано «злив» закон про «пекельні санкції» покійного Ліндсі Ґрема на тлі ворожих ударів по Україні
Після зрадницьких «загравань» із Москвою щодо дизельного пального, скасування санкцій проти «тіньового флоту», вимог до Європи розблокувати московські активи та інших подібних дій Трампа, скасування або призупинення на невизначений термін дії широко розкламованого закону про «пекельні санкції», ініційованого покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Ґремом, були цілком очікуваними.
Згідно з американським законодавством, до 18 жовтня Трамп мав або запровадити «пекельні санкції», або заблокувати їхнє ухвалення.
У результаті 16 жовтня на сайті Білого дому з’явилося повідомлення про те, що Трамп своїм указом зупинив дію «закону Ґрема» про «пекельні санкції» проти РФ (повідомлення про те, що Трамп своїм указом зупинив дію «закону Ґрема»).
Відповідно до його указу заблоковано і не діятимуть: – мита в розмірі 500% на імпорт російських товарів до США; – мита в розмірі 100% на товари з п’яти країн — найбільших покупців російської нафти та газу, а також держав, що допомагають обходити нафтові санкції; – нові санкції проти російських чиновників, олігархів, банків, оборонного й енергетичного секторів та танкерів «тіньового флоту»; – додаткові обмеження на інвестиції та економічні операції з Росією.
Окрім згаданих вище «покулісних домовленостей» Трампа з Москвою, загальна логіка подій також підштовхувала до думки про те, що після гучного піару довкола ухвалення цього закону реально він не працюватиме.
Це було фактично неминуче на тлі тривалої військової кризи довкола Ірану, Ормузької протоки та Ємену, а також ударів України по російських НПЗ та іншій енергетичній інфраструктурі, що сукупно провокує зростання цін на нафту (яка вже перевищила 110 доларів) і на дизельне пальне.
З урахуванням цих чинників запровадження «пекельних санкцій», по-перше, не призвело б до припинення закупівель російських енергоносіїв (в умовах дефіциту на світовому ринку Китай, Індія та інші країни були б змушені купувати їх у будь-якому разі) і могло б спричинити торговельну війну найбільших незахідних держав із США. А по-друге, це призвело б до нового стрімкого стрибка цін на паливному ринку. Зокрема й усередині Америки, що остаточно підірвало б рейтинг партії Трампа напередодні виборів до Конгресу.
Водночас Трамп, на якому лежить основна частка провини за катастрофічну ситуацію на глобальному нафтовому ринку, що склалася через розв’язану ним війну з Іраном, вживає гарячкових заходів, щоб збити ціни — зокрема й за рахунок «дизельної змови» з Путіним. Тому введення в дію закону про «пекельні санкції» від початку виглядало вкрай малоймовірним.
Проте, хоча рішення Трампа про скасування закону було майже напевно очікуваним, воно викликало шквал гострої критики в США, зокрема серед конгресменів від обох партій.
Зеленський також різко розкритикував дії Трампа.
Усе це відбувалося на тлі нового масованого ворожого удару по низці регіонів України в ніч на суботу, 17 жовтня, внаслідок якого загинули та були тяжко поранені мирні жителі, зруйновано житло й цивільну інфраструктуру життєзабезпечення.
Трамп звільняє Росію від додаткових санкцій, передбачених новим законом, пише The Financial Times.
Зазначається, що президент США надав Путіну відстрочку щодо обмежень, які йому загрожували, після укладення з Москвою угоди про постачання дизельного пального. Трамп вирішив не запроваджувати нові санкції проти Росії, передбачені масштабним законом, ухваленим Конгресом у вересні.
У своєму указі Трамп послався на норму закону, яка надає йому широкі повноваження не вводити нові економічні санкції проти Москвы у зв’язку з війною в Україні, якщо він вважає це таким, що відповідає національним інтересам.
«Цим я відмовляюся від застосування санкцій, обмежень та обов’язків, передбачених Законом Ґрема», — йдеться в заяві.
В указі не пояснюється, чому Трамп вирішив не застосовувати щойно підписаний ним закон, який передбачає санкції проти російського оборонного й енергетичного секторів, його тіньового флоту, а також запроваджує мита для найбільших покупців російських енергоносіїв.
Рішення ухвалено на тлі скасування адміністрацією санкцій щодо російського дизельного пального в спробі стримати зростання цін на енергоносії напередодні проміжних виборів наступного місяця, а також на тлі погіршення відносин із Україною.
Законопроєкт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Ґрема, непохитного захисника України, надавав адміністрації Трампа 30 днів (до цієї неділі), щоб запровадити нові санкції проти Росії або повідомити Конгрес про своє рішення скористатися наданим винятком із правил.
«Скасувавши ці санкції, Трамп ігнорує вказівки Конгресу посилити тиск на Кремль і дозволяє Володимиру Путіну продовжувати свою агресивну війну», — заявила Елізабет Воррен, провідна демократка в банківському комітеті Сенату.
Це сталося на тлі переговорів Вашингтона й Москвы про економічну співпрацю. Рішення може стати кроком до поступового зняття обмежень з російської економіки та відновлення її зв’язків із Заходом.
Щоб зупинити дію закону, Білий дім мав направити Конгресу несекретну доповідь із обґрунтуванням такого рішення. Трамп заявив, що передав такий документ, однак його зміст поки не оприлюднено.
Указ не встановлює кінцевої дати заморожування дії закону.
Згідно з документом, нові санкції та мита проти РФ блокуються безстроково. Тобто заборона на їхнє запровадження залишатиметься чинною доти, доки сам Трамп або очільник Держдепу за погодженням із міністром фінансів та торговим представником США не ухвалять рішення про їхнє введення чи застосування інших заходів.
Відмова від «пекельних санкцій» продовжує серію кроків Вашингтона, які свідчать про зміну американської політики на користь Росії: – Дизельна угода. 9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизелю на світовий ринок, зокрема й до США. Американський Мінфін того ж дня дозволив такі операції до квітня 2027 року. – Тиск на Україну. Вашингтон висунув вимогу до Києва припинити удари по російських НПЗ. За даними західних медіа, американські представники погрожували обмежити передачу розвідувальних даних, якщо Україна продовжуватиме атаки. – Проблеми з військовою підтримкою. Україна повідомляла про перебої в отриманні попереджень про російські ракетні удари та обмеження роботи військової версії Starlink. – Публічна риторика. Трамп заявив, що з Зеленським йому важче мати справу, ніж із Путіним. – Економічні пропозиції Москві. За даними The New York Times, американські переговорники обговорювали розморожування частини російських державних активів та угоду із закордонними активами «Лукойлу».
У Москві вже не приховують радості з приводу зупинення дії закону, що дає можливість розширювати співпрацю зі США. Спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв назвав це рішення «воістину історичним моментом» і заявив, що економічна співпраця Росії та США відповідає інтересам обох країн.
Дмитрієв заявив, що Росія обговорює зі США проєкти не лише щодо дизельного пального, а й у багатьох інших сферах.
«Ми продовжимо, тому що до США постачається не тільки уран. Нам необхідно збільшити постачання добрив, алюмінію та рідкісноземельних металів. До переліку проєктів, які обговорюються з американською стороною, також входять різні ініціативи в Арктиці, енергетичні проєкти, проєкти з виробництва скрапленого природного газу та інші напрями», – заявив Кирило Дмитрієв.
Також він підтвердив, що Міністерство фінансів США звернулося до Російського фонду прямих інвестицій (який він очолює) з проханням посприяти в угоді щодо дизельного пального.
Коментуючи рішення Трампа та обговорюючи перспективу повернення Росії до західної фінансової системи, видання The New York Times зазначає, що ймовірність подальшого зняття санкцій поки залишається сумнівною.
Як пояснив виданню Деніел Таннебаум, партнер консалтингової компанії Oliver Wyman, яка консультує банки з питань санкцій та протидії відмиванню коштів, основна система обмежень залишається чинною. Тому фінансові установи навряд чи схочуть ризикувати, відновлюючи операції з Росією.
«Я не впевнений, що це матиме позитивний вплив на американську економіку в реальності», – скептично висловлюється Таннебаум.
Як і очікувалося, рішення Трампа не запроваджувати «пекельні санкції» проти РФ викликало різку критику конгресменів від обох партій.
Американські парламентарі жорстко критикують рішення Трампа скасувати більшість санкцій проти Росії — The Wall Street Journal.
«Цим рішенням президент затягує війну, а не завершує її», — заявив член палати представників, республіканець Дон Бекон.
«Дональд Трамп укотре підтверджує, що він на боці кровожерливого бандита й пособників російської військової машини, і виступає проти більшості американців, їхніх представників в обох палатах Конгресу та наших європейських союзників, — заявив сенатор-демократ Річард Блюменталь, один із співавторів законопроєкту. – Ці винятки не мають нічого спільного з нашою національною безпекою, а пов’язані виключно з підлабузництвом перед Володимиром Путіним».
«Остання капітуляція Трампа перед Путіним знову зраджує наших українських партнерів і суперечить чіткому наміру Конгресу ухвалити закон, покликаний покарати Росію за її незаконну агресивну війну», — цитує The New York Times члена Палати представників, демократа Дона Беєра.
«Це повний провал керівництва США. Скасувавши ці санкції, Трамп ігнорує вказівки Конгресу посилити тиск на Кремль і дозволяє Володимиру Путіну продовжувати свою агресивну війну», — заявила сенаторка Елізабет Воррен, провідна демократка в банківському комітеті.
Зеленський очікувано розкритикував Трампа за відмову вводити «пекельні санкції» проти Москви.
«У той час, коли росіяни завдали такого масштабного удару по нашій енергетиці, в Америці, на жаль, було ухвалено рішення повністю проігнорувати закон Ліндсі Ґрема», – написав Зеленський.
Він провів паралелі між діями Москви та Вашингтона.
«Росія намагається влаштувати в Україні «блекаут» просто перед зимою. Росія намагається залишити мільйони наших людей без електрики й опалення. Необхідний тиск, щоб це зупинити. Американський санкційний «блекаут», послаблення тиску на
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 жовтня 2026
