Ці слова ніколи не виділяють комами: філологиня назвала головні пастки Радіодиктанту
Що робити, якщо ви раптом випали з темпу? Як за одну секунду обрати між двокрапкою і тире? Ми попросили філологиню та блогерку Оксану Качуру розповісти, як розпізнати авторські пастки і не попастися на слова, які лише прикидаються вставними.
Цьогоріч на нас очікує ноу-хау – відразу двоє читців на Радіодиктанті. Що робити, якщо читець диктує занадто швидко і людина випала з темпу? Краще залишити порожнє місце і гнатися далі чи намагатися гарячково згадати пропущене слово?
Філологиня наголошує, якщо ви не встигаєте за темпом читця, то не варто гнатись за ним. Натомість краще залишити місце для пропущених слів, які ви впишете вже під час наступного прочитання тексту.
Проте я гадаю, що такої проблеми цього року точно не буде, адже організатори нарешті нас почули і залучили одразу двох читців – співачку, волонтерку Дашу Астаф'єву та вчителя української мови та літератури Артура Пройдакова. І якщо через хвилювання (бо це дійсно важлива подія) пані Даша ненароком змінить темп, то пан Артур точно зможе продиктувати текст за каноном.
Як на слух відрізнити художню паузу від місця, де реально потрібна кома або тире?
Оксана Качура нагадує, що для тире у диктанті, як правило, роблять павзу тривалістю 2 – 3 секунди, а для коми – 1 – 1,5 секунди. Водночас вона рекомендує сприймати текст не лише на слух. Варто також перевіряти вживання розділових знаків за правилами.
Який ваш улюблений лайфхак, щоб у моменті за секунду зробити правильний вибір між тим, де ставити тире, а де – двокрапку?
Зазвичай просто згадую, у яких випадках ми ставимо двокрапку, бо їх порівняно менше за варіанти із тире: при узагальнювальному слові перед однорідними членами речення, у прямій мові і в безсполучниковому реченні. Щодо останнього, то, двокрапку ставимо, коли в другій частині є причина або пояснення того, що відбувається в першій.
Які слова учасники диктанту вперто виділяють комами, думаючи, що вони вставні, хоча насправді це не так (наприклад, "нібито", "навіть", "адже")?
Минулого року це було слово "навіть", як і позаминулого. Нагадаю слова, які ніколи не бувають вставними, тому не виділяються комами: "майже", "навіть", "тобто", "принаймні", "все-таки", "неначебто", "нібито".
Минуло вже 7 років від ухвалення правопису 2019 року. В яких сучасних нормах українці досі роблять найбільше помилок?
Мовознавиця досі перевіряє правопис деяких складних іменників, перечитуючи правило. І на це є логічна причина: запам'ятати велику кількість іншомовних частин, які ми пишемо разом зі словом, доволі складно. Також вона звернула увагу на те, що учні часто плутаються у правописі слів із частиною "пів", хоч тут усе просто.
Якщо "пів" вживається зі словом у родовому відмінку, то записуємо "пів" окремо: пів (кого? чого?) аркуша, пів огірка, пів Києва. Тобто слово "пів" прирівнюється до "половина".
Якщо в тексті трапляється складна дата, відмінювання числівника або актуальна військово-патріотична лексика, які головні "підводні камені" тут чекають на учасників?
У такому випадку, пояснює філологиня, варто пам'ятати, що назву місяця ми пишемо з малої літери, а цифри у диктанті завжди записуємо словами. Що стосується військово-патріотичної лексики, то тут не варто покладатись лише на інтуїцію. Натомість краще повторити правопис великої та малої літери у власних назвах, а також написання складних слів.
Наприклад, у словах "військовослужбовець", "військово-патріотичний", "контрнаступ" діють різні правила написання, а у назві "Збройні Сили України" кожне слово починається з великої літери.
Як найефективніше слухати текст під час його останнього суцільного прочитання? Шукати орфографічні помилки в самих словах чи зосередитися виключно на пунктуації?
Філологиня рекомендує під час останнього прочитання тексту зосереджуватись винятково на пунктуації. За її словами, щоб не наробити помилок у вживання розділових знаків, необхідно бачити структуру всього речення, зв'язки між його частинами, а також інтонаційні павзи.
І наостанок. А як ви готуватиметесь до Радіодиктанту та чи пишете його щорічно?
Радіодиктант пишу щорічно, тому що мені неймовірно подобається відчуття єдності серед українців, проте ще жодного разу мені не вдалося написати його ідеально. Зазвичай помилки трапляються у правописі тих слів, які я вживаю не дуже часто. Наприклад, минулого року я довго думала над словами "інтерсіті", "допіру". Щоб підготуватися до Радіодиктанту, перечитаю книжку "Гемінґвей нічого не знає" Артура Дроня, адже саме цей автор створить цьогорічний текст для диктанту.
Написати Радіодиктант абсолютно без помилок – завдання із зірочкою навіть для професійних мовознавців та філологів. Проте варто пам'ятати, що 27 жовтня ми беремо до рук ручки не заради шкільної оцінки чи бездоганного результату.
Це ті особливі хвилини, коли мільйони українців від окопів до найвіддаленіших куточків світу завмирають над аркушами паперу в єдиному ритмі. Тож не бійтеся складних іншомовних слів чи хитрих авторських тире. Озброюйтеся порадами, погортайте поезію Артура Дроня для натхнення і просто насолоджуйтесь процесом. Адже кожна написана вами літера – це красивий вияв любові до рідної мови.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 жовтня 2026
