Скандал навколо «дизельної змови» Трампа з Путіним заважає розробці американсько-європейського мирного плану щодо України
США та Європа розробляють спільний мирний план щодо України, який передбачає заморожування по лінії фронту, скасування санкцій проти РФ, укладення нею комплексної угоди з Європою, західні інвестиції в Україну (за умови обіцянки не розкрадати їх) та гарантії безпеки.
Причому конфлікт Трампа із Зеленським щодо дизельного пального затінює це важливе завдання та заважає його вирішенню.
Втім, чимало положень цього плану є вельми сумнівними, як і сама реальність його здійснення загалом.
План розглядають як «територіальний компроміс, який не сподобається жодній зі сторін», а як «солодкий бонус» вони отримають пакет заходів підтримки.
«Потрібно розширити масштаб проблеми та її розв’язання, щоб допомогти обом сторонам побачити, якою буде післявоєнна ситуація, — і після цього піти на поступки», — заявляють анонімні американські чиновники.
Обговорення плану відбулося під час скандальної шестигодинної зустрічі минулої п’ятниці у Флориді за участі Кушнера й Віткоффа, а також представників України, Британії, Франції та Німеччини.
Припинення ударів по НПЗ розглядають як умову для реалізації мирної ініціативи США.
Основні пункти плану:
Варто нагадати, що Москва раніше відмовлялася від зупинення війни без встановлення контролю над усім Донбасом. Україна ж раніше відмовлялася офіційно визнавати російський контроль над захопленими територіями.
І тут важливо розуміти, що саме мається на увазі під формулюванням «під контролем Москви». Якщо це статус «незаконно й тимчасово окупованих територій», то на це Україна піти може, однак із цим навряд чи погодиться Москва. Якщо ж ідеться про юридичне визнання відходу цих територій Росії, то Україна на це ніколи не піде, жоден президент цього не підпише, і жодна Рада за це не проголосує.
Про розробку цього американсько-європейського мирного плану та його закулісні подробиці пише з посиланням на джерела оглядач Девід Ігнатіус у колонці для The Washington Post «Make the problem and the solution bigger»: The plan to end the Ukraine war («Збільште масштаб проблеми та її розв’язання: план із припинення війни в Україні»), переклад якої наводимо далі:
Можливо, показником військових успіхів України є те, що президент Дональд Трамп, який понад 18 місяців тому називав президента Володимира Зеленського слабаком без козырів, тепер протестует проти його руйнівних атак на російські нафтопереробні заводи.
Минулими вихідними безперервне роздратування Трампа щодо Зеленського штовхнуло його до угоди з Москвою про продаж дизельного пального, яка різко підриває закон про санкції проти Росії, щойно підписаний самим Трампом. А Білий дім погрожує ще серйознішими заходами — припиненням найважливішої розвідувальної підтримки Києва, яку, як зізнався мені один європейський дипломат, «буде важко відтворити».
Проте, як і чимало інших спалахів гніву Трампа, цей останній український скандал затінює, можливо, значно важливішу подію: Сполучені Штати та Європа повільно просуваються до спільної мирної пропозиції, яка забезпечила б фінансові та безпекові вигоди як Україні, так і Росії як основу для територіального врегулювання, що не відповідає військовим цілям обох сторін.
Обґрунтування цієї складної мирної ініціативи спирається на приказку: якщо ви зіштовхнулися з проблемою, яку не можете вирішити, слід її збільшити. Американські переговорники намагаються сформулювати пакет заходів, який задовольнив би післявоєнні потреби України та Росії таким чином, щоб покласти край кровопролиттю й поліпшити становище обох країн — як підсолоджувач для територіального компромісу, який не сподобається жодній зі сторін.
«Нам потрібно розширити масштаб проблеми та її розв’язання, щоб допомогти обом сторонам зрозуміти, якою буде післявоєнна ситуація, а потім піти на поступки», — пояснив американський чиновник, обізнаний із перебігом переговорів.
Дипломатичного імпульсу було надано під час шестигодинної зустрічі минулої п’ятниці у Флориді, організованої американськими посланцями Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом. Зустріч, у якій взяли участь українські посадовці, а також представники Великої Британії, Франції та Німеччини, відбулася в гольф-клубі Shell Bay, який належить Віткоффу й розташований у Голландейл-Біч.
Трамп прагне, щоб Україна та Росія припинили бомбардування нафтопереробних заводів одне одного як умову для мирної ініціативи США. Для Росії це легко — найбільший український нафтопереробний завод уже постраждав від російських атак. Але для Зеленського це означало б відмову від одного з його найпотужніших інструментів.
«Очевидно, що здатність українців завдавати ударів по нафтопереробних заводах впливає на російську економіку, — сказав європейський дипломат. — Це збільшило важелі впливу Зеленського».
За словами американського чиновника, на п’ятничній зустрічі Кушнер і Віткофф попросили українців припинити атаки на нафтопереробні заводи й попередили, що Трамп укладе угоду щодо дизельного пального; чиновник заявив, що американські переговорники зверталися з цим проханням з пів дюжини разів за останні місяці, коли ціни на дизель стрімко зросли. Подальші події були передбачуваними: Зеленський відмовився; Трамп уклав угоду (з відверто политичною метою зниження цін напередодні проміжних виборів); Зеленський назвав рішення Трампа «слабким»; а Трамп пригрозив припинити розвідувальну підтримку.
Якщо Зеленський погодиться припинити атаки на НПЗ, «ми знову повернемося в гру й поїдемо до Москви», сказав американський чиновник. Але що отримає — і від чого відмовиться — Україна в межах американсько-європейської угоди, яка формується?
За словами американського чиновника, пакет складатиметься з чотирьох основних компонентів. Послання Путіну буде таким: не просто закінчіть війну з Україною. Укладіть економічну угоду та угоду в сфері безпеки з Європою, яка відновить стабільність у регіоні після ескалації конфлікту.
Відбудова України стане першим стовпом цього процесу. Світовий банк та інвестиційна компанія BlackRock прагнуть створити механізм для задоволення численних фінансових потреб Зеленського — для відбудови зруйнованих районів країни, надання допомоги сім’ям загиблих і поранених солдатів та відновлення зруйнованої економіки.
Переговорники запросили у Києва детальний кошторис витрат, а також гарантії того, що ці гроші не розкрадуть післявоєнні спекулянти. Поки що українці не надали конкретних цифр, але очікується, що вони зроблять це протягом найближчих кількох днів, якщо мирні переговори не проваляться.
Другим найважливішим компонентом стануть гарантії безпеки. Україна отримає від Сполучених Штатів та європейських країн обіцянку відповісти військовим шляхом у разі повторного нападу Росії, що, за словами американського чиновника, еквівалентно статті 5 НАТО. Чиновник також заявив, що Росія вестиме переговори з Європою про угоди, які враховуватимуть її занепокоєння щодо безпеки, хоча невідомо, що саме це охоплюватиме.
Третім стовпом могла б стати економічна інтеграція Росії, України та Європи через енергетичну угоду. Одним із аспектів могло б стати будівництво трубопроводу, яким російська нафта й газ постачатимуться до Європи, а прибуток ділитиметься між Україною та Росією. За словами чиновника, такий трубопровід міг би значно знизити європейські ціни на енергоносії. Крім надання Росії «довгострокового доступу до європейського енергетичного ринку», мирна угода мала б визначити, як і коли будут скасовані чинні економічні санкції.
Останній пункт угоди виявився б найнеприємнішим. Росія, яка розпочала війну з надією захопити всю Україну, погодилася б на припинення вогню вздовж наявної лінії фронту, або «лінії контролю», як її називають переговорники. Для України це означало б надання Росії контролю над окупованою нею територією, охоплюючи запеклий конфлікт на Донбасі. Однією з проблем є те, що лінія контролю є розмитою з огляду на щоденні дрібні зміни на фронті.
Хвиля невдоволення серед європейських лідерів щодо угоди Трампа про дизельне пальне не завадила їм продовжити дипломатичний процес під проводом Кушнера й Віткоффа.
«Зараз саме час знизити градус напруги та повернутися до роботи», — пояснив європейський дипломат.
Обґрунтування для врегулювання конфлікту саме зараз полягає в тому, що ця війна перетворилася на жахливе поле бою. Росія втратила понад 1,4 мільйона осіб убитими й пораненими. У серпні Росія втрачала 42 000 осіб убитими й пораненими, або близько 1400 на день, за британськими оцінками. Це війна на виснаження, яка коштує колосальних сум. Узимку вона перетвориться на економічну битву, оскільки кожна зі сторін намагатиметься підірвати економіку іншої та посилити страждання цивільного населення.
Трамп справедливо намагався покласти край війні від моменту вступу на посаду. Але він, схоже, й досі не може збагнути, що Путін — агресор, який прагне перемоги, а не перемир’я.
«Путін, схоже, несерйозно ставиться до миру», — сказав європейський дипломат, посилаючись на дані розвідки.
Своєю угодою щодо дизельного пального, яка порушує санкції, Трамп трагічно полегшує Путіну продовження цієї жахливої війни.
Від себе насамкінець зазначимо, що особливого сенсу коментувати цю закулісну інформацію про черговий мирний план немає, хоча у вищезазначеному з надлишком вистачає нісенітниць, які свідчать зокрема про рівень компетенції авторів цього плану.
Достатньо поглянути на пункт про «будівництво нафтогазової труби з Росії до Європи через Україну заради миру та доступу Москви на західні ринки».
По-перше, такі труби вже давно збудовані ще за часів Брежнєва.
По-друге, до початку цієї бійні Москва мала якнайповніший доступ, займаючи близько третини газового ринку Європи.
По-третє, навряд чи американські корпорації тепер так просто пустять назад до Європи «Газпром», «Роснефть» та інших, хоча російський скраплений газ із Арктики продовжує надходити до Європи й донині у дедалі більших обсягах, щонайменше до кінця 2026 року.
А головне, вкрай сумнівно, що Москва взагалі на все це піде ціною зупинення війни, оскільки путінських виродків буквально «заклинило» на цій війні та контролі над Україною.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 жовтня 2026
