Вчителів Херсонщини навчали розпізнавати дезінформацію
Зображення: ШІ
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара провела для вчителів історії та громадянської освіти інформаційно-просвітницький захід «Глобальні ризики дезінформації: протокол медіагігієни».
Зустріч була присвячена дезінформації, яка здатна впливати на громадську думку, формувати хибні переконання, провокувати конфлікти та підривати довіру до достовірних джерел. Особливого значення ця тема набуває в умовах війни, коли інформація стає інструментом психологічного впливу.
На початку заходу учасникам повідомили, що у звіті Всесвітнього економічного форуму «Global Risks Report 2026» дезінформація посідає друге місце серед глобальних ризиків у дворічній перспективі та четверте у десятирічній.
Бібліотекарі звернули увагу на відсутність надійного джерела, емоційне нагнітання, клікбейтні заголовки, нелогічні або суперечливі твердження, маніпулювання цінностями та штучний поділ суспільства як механізми інформаційних маніпуляцій. Учасники виконували інтерактивні завдання, зокрема, розслідували «Анатомію котячих змов та інтернет-шахрайств» на прикладі вигаданих повідомлень про котів.
Освітяни аналізували клікбейтний заголовок, фейк про нібито законодавчий обов’язок українських родин тримати котів, приклади нав’язування стереотипів, емоційного шантажу та пропагандистських тверджень. Також вони розглянули приклади вішингу й фішингу, шахрайських схем для отримання конфіденційних даних та заволодіння коштами.
Учасники заходу прослідкували, як інформаційне повідомлення змінює своє призначення, від привернення уваги до формування переконань. У блоці «Меню медіакухні: як не отруїтися інформацією» бібліотекарі запропонували розглянути інформаційний простір як меню, де важливо розрізняти якісний продукт, емоційний «десерт» і небезпечні інформаційні домішки. Обговорювалися кулінарні міфи, пов’язані з історіями салату олів’є, торта «Наполеон» та французького круасана.
Цей блок був актуальним для вчителів історії, демонструючи важливість розрізнення історичної події, її інтерпретації, популярної легенди та документально підтвердженої інформації. Також йшлося про відповідальне споживання медіаконтенту та принципи «цифрової дієти».
Бібліотекарі запропонували алгоритм перевірки інформації, з’ясування автора або першоджерела, визначення жанру повідомлення, критичне ставлення до сенсаційних тверджень і перевірку їх за допомогою незалежних джерел. Окремий акцент зробили на важливості емоційної саморегуляції, оскільки емоції часто заважають оцінювати достовірність повідомлень.
Захід мав практичну цінність для педагогів, надавши їм інтерактивні прийоми та приклади інформаційних пасток, які можуть бути використані на уроках історії та громадянської освіти для розвитку навичок фактчекінгу та критичного мислення.
Основна ідея зустрічі полягала в тому, що медіаграмотність починається з уміння ставити правильні запитання: хто створив повідомлення, з якою метою, на які докази спирається автор, які емоції намагається викликати та чи варто його поширювати. Бібліотекарі наголосили, що критичне мислення є інтелектуальним захистом, а вчителі історії та громадянської освіти відіграють важливу роль у формуванні покоління, здатного самостійно мислити та протистояти маніпуляціям.
Для мешканців Херсонщини, які щодня стикаються з потоками дезінформації, такі заходи є надзвичайно важливими для розвитку критичного мислення та захисту від маніпуляцій.
Херсонська молодь 8 жовтня 2026 року навчалася медіагігієні у «Школі інформаційного комфорту», розпізнаючи дезінформацію та формуючи протокол цифрової безпеки.
За матеріалами: Херсонська обласна бібліотека
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026
