"Не зіграли б ніякої ролі": Сирський про те, чому перекинув ЗСУ на Курськ, а не під Покровськ
Про це Сирський розповів в інтерв'ю українській службі ВВС.
Влітку 2024 року російська армія розгорнула наступальні дії одразу на 13 оперативних напрямках. На деяких ділянках фронту противник мав перевагу в живій силі у 4,5 – 6 разів, а російська авіація домінувала в повітрі.
За таких умов українському командуванню потрібно було зірвати плани Росії та змусити її змінити розподіл сил. Після аналізу всієї лінії фронту військове керівництво обрало Сумський напрямок, де спочатку перебувало близько 26 тисяч російських військових.
Згодом Росія перекинула звідти сили й засоби на Харківський напрямок, однак це не дало їй суттєвих переваг. Українська операція на Курщині змусила противника реагувати на нову загрозу, а рішення про її проведення затвердив президент України.
За таких умов, за панування в повітрі російської авіації, ми тоді ввели важкі оборонні бої і нам просто необхідно було зірвати плани противника, який мав таку суттєву перевагу, – сказав ексголовком.
За словами Сирського, протягом місяця Сили оборони України взяли під контроль 1273 квадратні кілометри російської території. Російські війська були змушені припинити наступ на більшості оперативно-стратегічних напрямків, за винятком Покровського.
Крім того, Росія перекинула на Курський напрямок близько 70 тисяч військових, зокрема десантників, морських піхотинців і підготовлені мотострілецькі підрозділи.
Сирський наголосив, що Курська операція дала українським військам можливість підготувати резерви, відновити боєздатність після важких боїв і перепочити. Він також відзначив її вплив на моральний стан українських військових.
Журналіст запитав Сирського, чи не доцільніше було спрямувати ресурси, витрачені на Курську операцію, на посилення оборони Покровська, адже російські війська в цей час просувалися на Сході України.
Ексголовком відповів, що таке рішення не принесло б очікуваного результату. В наступальному угрупованні на Курщині брали участь лише три неповні бригади десантно-штурмових військ і два штурмові батальйони. Інші залучені підрозділи виконували завдання в другому ешелоні та мали закріплюватися на зайнятій території.
Дві бригади готувалися до операції протягом місяця, тоді як 95-та бригада перед цим вела важкі бої на Торецькому напрямку й мала обмежений час для відновлення. Тому лише одна бригада спочатку наступала повним складом, а інші поступово залучали додаткові батальйони.
Якби їх застосували на Покровському напрямку, – і ми Покровський напрямок розглядаємо як два напрямки, Добропільський і Покровський, – то на цьому напрямку у росіян було зосереджено майже стотисячне угруповання військ і ці дві, а потім ще одна бригада, вони б не зіграли ніякої ролі, з огляду на їхній технічний стан, – заявив Сирський.
Водночас на Курському напрямку російська оборона була слабкою. Підрозділи прикриття державного кордону складалися переважно зі строковиків, розтягнутих уздовж фронту на значні відстані.
Коли українські війська розпочали наступ, Росія почала хаотично перекидати туди підрозділи й одразу вводити їх у бій. Сирський зазначив, що це супроводжувалося значними втратами російської армії. Відповідно до російських даних, в окремі дні співвідношення втрат на Курському напрямку становило один до п'яти на користь українських військ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026
